|
Читайте также: |
Існує дві основні системи нотаріату - латинського і англосаксонського типу. У систему Міжнародного союзу латинського нотаріату, який об’єднує в своєму складі більше 60 нотаріатів всіх континентів (за винятком Австралії), входять з числа найбільш великих нотаріати ФРН, Франції, Іспанії, Італії, Австрії, Швейцарії, Бельгії, Люксембурга, Нідерландів, Латинської Америки, провінції Квебек (Канада). У переліку нових країн системи латинського нотаріату є і держави Африки. Крім того, в 90-х роках ХХ ст. після реформ в східній Європі нотаріат латинського типу склався в Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Словаччині і у нас в Україні. Цікаво, що система латинського нотаріату з’явилася і в США, і в Сполученому Королівстві - державах системи загального права. Зокрема, в штаті Флорида і Лондоні діють нотаріуси, що працюють за принципами латинського нотаріату. У 2003 р. до Міжнародного союзу латинського нотаріату приєднався Китай.
Міжнародний союз латинського нотаріату був утворений в 1948 р. в Буенос-Айресі і має на меті сприяти поширенню в світі законодавства країн - членів союзу і знайомству з його інститутами. Міжнародний союз періодично проводить свої конгреси, а також працює через комісії, наприклад по європейським справам і Середземномор’ю.
У системі латинського нотаріату нотаріус виступає, по-перше, як незалежний представник держави, наділеної від імені держави повноваженнями здійснювати нотаріальні дії, по-друге, одночасно несе особисту відповідальність за здійснення нотаріальних дій. Незалежність нотаріуса забезпечує надання угодам сторін «публічної форми і публічної довіри», оскільки нотаріус виконує завдання публічної влади. Контроль за діяльністю нотаріуса здійснюється державою в особі органів юстиції і нотаріальними палатами.
Слід мати на увазі, що у ряді країн латинського нотаріату паралельно існують державний і вільний нотаріат, наприклад, лише державний нотаріат діє в землі Баден Вюртемберг у ФРН і приблизно в половині кантонів Швейцарії. У Португалії нотаріуси також є державними службовцями.
Крім того, в країнах латинського нотаріату організація і система вільного нотаріату відрізняється значною гнучкістю. Наприклад, у ряді земель ФРН допускається поєднання професій адвоката і нотаріуса, коли одна і та ж особа може одночасно виконувати вказані функції. Таке поєднання можливе в землях колишньої Пруссії: для Берліна, Бремена, Гессена, Нижньої Саксонії, частково для Північного Рейну-Вестфалії і Шлезвіг-Гольштейна, а також у ряді кантонів (німецькомовних) Швейцарії. У Франції з 1990 р. для молодих дипломованих фахівців допускається робота нотаріусом по найму в нотаріальній конторі до тих пір, поки вони не стануть самостійними нотаріусами або асоційованими нотаріусами в товариствах нотаріусів.
Життєздатність латинського нотаріату пояснюється його реформуванням разом зі соціально правовими умовами і цивільним обігом, що змінюються. Наприклад, у зв’язку із зміною законодавства нотаріуси Нідерландів і Франції засвідчують угоди про визначення правового положення одностатевих осіб, що проживають спільно (PACS). У Франції Вища рада нотаріату займається дослідженням питань взаємозв’язку електронних засобів передачі інформації і можливостей нотаріату в цій області. Різні й моделі організації нотаріату, наприклад, у Франції нотаріус досить мобільний і активний в своїй діяльності, тоді як у ФРН він більш відповідає традиційній моделі посадової особи.
Кінець кінцем можна керуватися при визначенні типу нотаріату і віднесенні його до нотаріату латинського типу Базовими принципами системи латинського нотаріату, затвердженими 18 січня 1986 р. Бюро при Комісії з міжнародної співпраці МСЛН і Постійною радою в Гаазі 13 - 15 березня 1986 р.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 151 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |