Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Акт про нещасний випадок з учнем, студентом навчально-вихов­ного закладу

За результатами нещасного випадку під час навчально-виховного процесу складається акт за формою Н-Н. Відповідальність за правильне і своєчасне розслідування і облік нещасного випадку, складання акта за формою Н-Н, несе керівник навчального закладу. У випадках відмови адміністрації навчального закладу від складання акта за формою Н-Н, а також у разі незгоди потерпілого (його батьків) зі змістом акта конфлікт розглядає орган управління освітою вищого рівня у термін не більше десяти днів з моменту подання письмової заяви. Після закінчення строку лікування потерпілого керівник навчального закладу направляє до органів управління освітою, іншого органу виконавчої влади повідомлення про наслідки нещасного випадку.

Нещасний випадок, що стався в закладі освіти з учнями або студентами навчальних закладів, які проходять практику або виконують роботу під керів­ництвом вчителя, викладача, майстра виробничого навчання на дільниці, виді­леній підприємством для цієї мети, розслідується органом управління освітою, якому підпорядкований цей навчальний заклад, спільно з представником закла­ду освіти, оформляється актом за формою Н-Н і береться на облік органом уп­равління освітою, навчальним закладом. Один примірник затвердженого акта форми Н-Н направляється за місцем навчання потерпілого, другий - за підпо­рядкованістю до органу управління освітою.

Нещасні випадки, що сталися з учнями, студентами в побуті та у випад­ках не зазначених як виробничі, розслідуються і беруться на облік згідно з "По­ложенням про порядком розслідування невиробничого характеру" затвердже­ним постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270.

Нещасний випадок, що стався під час проведення далеких походів, екс­курсій, експедицій, розслідується комісією органу управління освітою, на тери­торії якого стався нещасний випадок. У разі неможливості прибути на місце пригоди представника навчального закладу, з учнем або студентом якого стався нещасний випадок, до складу комісії включається представник однієї з установ, підвідомчих органу управління освітою, що проводить розслідування. Ма­теріали розслідування, у тому числі акти за формою Н-Н, скеровуються до ор­гану управління освітою за місцезнаходженням навчального закладу.

Особи, що допустили порушення, або невиконання вимог "Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу " притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

6. Професійні захворювання працівників освіти

У закладах освіти широко використовуються персональні комп'ютери. Учні та студенти - особлива категорія користувачів комп'ютерної техніки. їх надмірне захоплення комп'ютерними іграми може бути причиною розвитку підвищеної дратівливості, головного болю, тривалих спазмів м'язів обличчя, порушення зору, зниження успішності. Вплив комп'ютерних ігор на учнівський організм подібний до дії наркотика.

Інтенсивна робота за ПК є причиною погіршення здоров'я багатьох вчи­телів та викладачів. Встановлено, що стан організму користувачів ПК за суб'єктивними (скарга) та об'єктивними показниками (функціональний стан організму) залежить від типу роботи та умов її виконання. Усіх користу­вачів ПК можна умовно поділити на тих, які відповідно до своїх професійних обов'язків працюють за ПК, постійно (викладачі та вчителі інформатики, оператори) та періодично (учні, студенти). Користувач персонального комп'ютера (ПК) працює:

- в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м'язової активності при

підвищеній рухливості кистів рук;

- у великому напруженні зорових функцій;

- у нервово-емоційному напруженні під впливом дії різноманітних фізичних факторів;

- електромагнітних випромінювань у наднизькочастотному, низькочастот­ному та середньочастотному діапазонах (5 Гц... 400 кГц);

- рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного випромінювань, випромінювань видимого діапазону;

- акустичного шуму;

- незадовільного рівня освітленості;

- незадовільних метеорологічних умов.

Порушення зору Особливе місце серед профзахворювань посідають порушення зору, що спричинені нераціональним освітленням, світлотехнічною специфікою робочих місць з ПК та недотриманням режиму праці. За восьмигодинний робочий день за монітором користувач кидає до 30000 поглядів на екран, око працює з пере­вантаженням і не може достатньо адаптуватися до цієї ситуації. Такі особли­вості призводять до напруження м'язового та світлочутливого апарату очей, що є однією з причин виникнення астенопічних явищ (різь в очах, біль в очах, ло­мить у надбрівній ділянці, розпливчатість меж, нечіткість зображення).

Тривале зосередження погляду на матовому склі екрана монітора змен­шує частоту кліпання очей, що призводить до висихання та викривлення рого­виці ока, погіршує зір (синдром Сикка).

Робота користувача за пульсуючим самосвітним екраном монітора, що не відповідає нормативним вимогам щодо обмеження пульсації (блимання), ви­кликає дискомфорт і втому (загальну і зорову).