Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Занулення, його призначення.

Читайте также:
  1. Реферування, його призначення. Етапи роботи над рефератом
  2. Системне програмне забезпечення, склад, призначення.
  3. Технічні засоби захисту від дії електричного струму: ізоляція, заземлення, занулення, мала напруга, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та ін.

Занулення навмисне ел. з'єднання ел. установок з нульовим захистним провідником

Призначення: захист людини від ураження електрострумом.

автоматичне вимикання пошкодженої установки від електромережі.

Принцип дії: перетворення пробивання на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати струм великої сили, здатне забезпечити спрацювання захисту, відєднання ділянки від ел. мережі.

Використовується в тьрох фазних мережах з напругою до 3000 В

46.Засосби захисту при роботі на електричних установках.

Технічні засоби: ізоляція струмоведучих частин, захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, мала напруга, вирівнювання потенціалів, загороджувальні пристої, блокування, сигналізація, знаки.

Ізоляції:

- робоча(ізоляція струмоведучих частин, яка забезпечує)

- додаткова(встановлюється до робочої якщо вона ушкоджена)

- подвійна(склад. з роб і ще одної ізоляції)

- мала напруга(не > 42В) для приладів, апаратів не великої потужності за допомогою понижуючих трансформаторів)

- ізоляція там де напруги не мало б бути, а вона зявляється

Ізолюючі, захисні пристроі та спорядження: ізолюючі штанги, ізолюючі і електомірні кліщі, діелектричні рукавиці, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками, вказівники напруги.

47. Перша допомога при ураженні ел. струмом.

Перш за все необхідно звільнити потерпілого від дії струму. Якщо неможливо вимкнути електроустановку необхідно звільнитипотерпілого від струмопровідних частин не торкаючись його, для цього можна скористатись палкою, канатом інш. сухими засоби які не проводять струм(при напрузі < 1000 В) при напрузі > 1000 В необхідно використовувати ізоляційну штангу або ізолюючих кліщей надів при цьому резинові рукавиці і боти.

Міри першої допомоги до прибуття швидкої визначаються від стану потерпілого якщо він притомний – необхідно забезпечити йому спокій і не дозволяти рухатись до прибуття лікаря.

Якщо потерпілий дихає дуже рідко але є пульс – необхідно робити штучне дихання з роту в рот або з роту в ніс.

при відсутності дихання і пульсу необхідно робити штучне дихання і не прямий масаж сердця, робите це необхідно до прибуття лікаря.

48. Організація пожежної охорони в Україні.

Забезпечення пож. безпеки – складова частина виробничої та ін. діяльності.

Забезпечення пож. безпеки покладається на власника підприємства.

Власники під-ств зобовязані:

- розробити комплексні заходи для забезпечення пожежної безпеки.

- запезпечити дотримання протипожежних вимог

- організувати навчання працівників пожежній безпеці

- утримувати навчання працівників пож. без. і дотримувати в справному стані протипожежні засоби і зв'язок

- подавати відомості про стан безпеки на вимогу держ. служби безпеки.

- проводити службові рослудування пожеж

Державний пожежний нагляд

Здійснюється у всіх населених пунктах.

Органи – державні інспектори пожежного нагляду. Вони мають право у будь який час проводити технічня обстеження при власнику або при присутності заступника, отримувати звіти, про пожежну безпеку.

Інспектори дають керівникам розпорядження що до зменшення небезпечних ділянок.

Інспектори можуть притягати до адміністративної відповідальності, застосовувати штрафні санкції.

Завдання пожежної охорони:

- запобігання пожеж і нещасних випадків

- гасіння пожеж, рятування людей і надання допомоги.

Пожежна охорона поділяється: державна, відомча, громадська, добровільна.

Відомча – інспектори.

49.Поняття про процес горіння

Горіння – реакція окиснення, супроводжується великою к-стю тепла, диму, світла.

Для горяння необхідне: горюча речовина, окислювач(кисень, бром, хлор,...), джерело запалення.

Види горіння: повне і неповне.

Повне – при достатній або надлишковій к-сті кисню, утворюються нетоксичні речовини, які в подальшому не здатні горіти.

Неповне – при недостатній к-сті кисню яке супроводжується утворенням токсичних і горючих сполук.

В залежності від швидкості поширення полум'я, горіння можна поділити:

- нормальна швидкість горіння – наз. швидкість поширення полум'я по нерухомій суміші за нормалю до її поверхні.

- взрив – це швидке перетворення речовини, яке супроводжується виділянням енергії і утворенню стиснутих газів.

- Детонація – це горіння, яка поширюється зі швидкістю більшою за швидкість звуку.

- Пожежа – наз. неконтрольоване горіння яке наносить матеріальні збитки.

50. Джерела і причини винекнення пожеж і вибухів.

Основою пожеж та вибухів являється використання горючих речовин, оскільки існує небезпека їх контакту з повітрям. причиною пожежі або вибуху на під-стві може являти наявність горючого пилу і волокон.

Для винекнення пожежи або взриву в виробничих умовах крім горючої речовини необхідне джерело енергії – імпульс. Імпульси поділяються:

- тепловий (відкрите полумя, іскра, електрична дуга, нагріта поверхня)

- хімічний(зумовлене тим що деякі хім. речовини при взаємодії з киснем, водою, та інш. хім. речов. можуть вступити в екзотермічну реакцію)

- мікробіологічний

51. Вибухо- і пожежонебезпечні властивості горючих речовин.

горючі речовини можуть знаходитись у трьох станах:

- газоподібний

- рідкий

- твердий

При визначені пожежо- і вибухо небезпечних речовин, прийнято рахувати:

гази – речовини, абсолютний тиск парів яких при темп. 50 С дорівнює або > 300кПа

рідинами – речовини з температурою плавлення не більш 50 С.

твердими речовинами – темп. >50 С. (плавлення)

По горючості всі речовини поділяють:

негорючі – рахуються речовини, які нездатні горіти в повітрі нормального складу при темп. до 900 С.

важкогорючі – можуть загорятись від джерела запалення в повітрі нормального складу, але не спроможні самостійно горіти.

горючі – здатні до самозаймання.

горючи речовини в свою чергу поділяються на:

легкозаймисті – можуть загорятись від короткотривалого джерела запалювання з низькою енергією.

Середньої горючості - можуть загорятись від довготривалого джерела запалювання з низькою енергією.

важкозаймисті – загоряються від потужного джерела зап.

в першу чергу легкозаймистими являються рідини:

легкозаймисті – темп. спалаху не > 60 С в закритому тиглі і не >66 у відкритому.

горючі - темп. спалаху >66 С (мастила, мазут)

темп. сп. бензину – 36-50 С

Температурою спалаху – наз. найменша темп. горючої речовини при якій над його поверхнею утвор. пари або гази які здатні спалахнути при піднесені джерела запалювання, але швидкість утворення парів тв газів не є достатньою для постійного горіння.

Температурою займання – наз темп. горючої речовини при якій виділяються пати та гази з такою швидкістю що після спалаху їх від джерела запалювання, встановлюється стійке горіння.

Температурою самозаймання – наз. найнижча темп. речовини, при якій відбувається різке прискорення екзотермічних реакцій, які закінчуються горінням.

52.Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно ОНТП 24-86.

Відповідно до норм ОНТП 24-86 всі приміщення поділяються на 5 категорій

А,Б,В,Г,Д:

Приміщення поділяються на вибухо- і пожежнонебезпечні зони

ВЗ – простір, в якому є, або можуть з'явитись небезпечні суміші. По газах або парах є:

- 0,1,2.

- пил: 20, 21, 22.

ВЗ класу”0” – вибухонебезпечна тривалий час або завжди

“1” – вибухонебезпечне середовище виникає при стабіл....

“2” – простір, в якому вибухонебезпечне сер. відсутнє недовго.

“20” –

 

55. Способи та засоби гасіння пожеж

В залежності з умовами необхідними для виникнення і поширення горіння, припинення горіння може бути досягнуте наступними методами: припинення доступу у зону горіння окислювача(повітря) або горючої речовини або зниження іх доступу до величин при яких горіння неможливе; охолодженням зони горіння нижче температури самозаймання або пониженням температури горючої речовини нижче темп. спалаху;

розбавлення горючих речовин негорючими; механічним зривом полумя сильним потоком газу або води.

56.Типи та будова вогнегасників

Вогнегасники:

- повітряно-пінні (бувають ручні (ОПП-5,ОПП-10) і стаціонарні(ОПП-100 ОППУ-250). Зарядом в них являється 6% водний розчин піноктворювача. Тиск в корпусі утворюється стиснутим діоксидом вуглецю, який знах. в спец балонах в середини або ззовні вогнегасника. Повітряно-механічна піна утворюється в раструбі, де розчин, виходячи з корпусу, змішується з повітрям)

- хімічно-пінні (ОХП-10 Представляє собою сосуд 10л, з горловиною закритою кришкою з запорним механізмом яке склад: шток, пружина, резиновий клапан, призначений для закривання вставленого в середині стакану для кислотної частини вогнегасника. На горловині сосуда є насадка з отвором(сприск). Отвір закритий мембраною, яка запобігає витіканню рідини з вогнегасника. У корпусі вогнегасника знаходиться частина заряду – бикарбонат натрію з невеликою добавкою піноутворювача. Кислотна частина являє собою суміж сіркової кислоти з сульфатом заліза і сульфатом алюмінію.)

- углекислотні

- аерозольні

- порошкові (ОП-10 Для створення тиску в корпусі і виштовхуванню порошку викор. зтиснений газ(азот,повітря), який знах. в невеликому балончику під тиском 15Мпа.)

57. Первинні засоби гасіння пожежи

Для ліквідації невеликих пожеж на підприємствах застосовуються первинні засоби гасіння пожеж: пожежні стволи(водяні і повітряно-пінні), діючі від внутрішнього протипожежного водопроводу(внутрішніх пожежних кранів), вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри ті інший пожежний інвентар.

58. Протипожежна сигналізація

призначена для швидкого виявлення і своєчасного виклику пожежників.

У зв'язок сигналізацї включено міський і місцевий лелефонний зв'язок. Різноманітні системи електричної пожежної сигналізації(ЕПС) призначені для виявлення початкової стадії пожежі і сповіщення про його місце знаходження.

ЕПС поділються на пожежні і охоронно-пожежні, основними елементами яких являються: пожежні оповіщувачі, приймальні станції, лінії зв'язку, джерела жівлення, звукові або світлові сигнальні пристрої.

Пожежні оповіщувачі бувають ручної і автоматичної дії.

Автоматичні поділяються на: теплові, димові, світлові і комбіновані.

ручні: нопочні, кодові,

59. Спринклерні та дренчерні установки.

Сплинклерні установки являються автоматичними установками пожежогасіння розпиленою вадою. Вони представляють собою мережу водопровідних труб, розташованих під перекриттям. в них постійно знаходиться вода, під тиском і вмонтовані орошаючі головки адна головка повинна орошати 9...12м(квад.) підлоги. Головка сплінкера закрита легеоплавким замком, при підвищені темп. замки плавляться і вода поступає в головку. Якщо плавиться хоча б один замок спеціальний контолер подає сигнал тривоги.

Дренчерні установки групової дії в них замість спринклерних головок встановлені дренчери – відкриті орощаючі головки без замків. В звичайний час вихід води закритий клапаном групової дії. Клапан відкривається автоматично або в ручну, при цьому також подається сигнал тривоги.

Крім водяних існують пінні спринклерні та дренчерні установки.

60.Блискавкозахист будівель та споруд.

Комплекс захистних пристроїв, який призначений для безпеки людей, цілістності будівель і споруд, обладнання і матеріалів від взривів, загорянь і знищень і наз. блискавкозахистом.

Існує три категорії блискавкозахисту(І,ІІ,ІІІ). Ці категорії визначають в залежності від інтенсивності грозової активності місцевості розташування споруди, його пожежовибухонебезпеці та призначення, а також очікуваного попадання блискавки в рік.

Для захиту будівель та споруд від прямого удару блискавки служать блискавковідводи, які приймають на себе розряд блискавки і відводять ток розряду у землю.

Блискавковідводи складаються з: несучої чакстини(опори), блискавкоприймача, струмовідвода, і заземлювача.

Найбільш поширені блискавковідводи:

- стержневий – представляє один або декілька вертикальних стержнів, встановлених на захищаємій споруді або біля неї.

- тросові – складаються з одного або двух горизонтальних тросів кожен з яких закріплюється на двух опорах.

 

1. Принципи державної політики в галузі охорони приаці(ОП).

2. Основні поняття, терміни з ОП їх визначення.

3. Складові частини ОП

4.Законодавство України з ОП.

5.Державні нормативні акти з ОП.

6. Гарантії прав громадян на ОП.

7. Компенсацї за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.

8. охорона праці жінок.

9.ОП підлітків

10. Відповідальність за порушення вимог ОП.

11. Організація ОП на промисловому підприємстві.

12.Види інструктажів і навчання безпечним методам праці.

13. Державний нагляд за станов ОП.

14. Відомчий і громадський контроль за станом ОП

15.Планування і фінансування заходів із ОП.

16. Методи аналізу виробничого травматизму.

17. Класифікація причин виробничого травматизму.

18.Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я.

19.Шкідливі фактори в умовах виробництва.

20. Заходи захисту від пилу, газів і парів.

21.Метеорологічні умови виробничого середовища.

22.Нормування метеологічних умов.

23. Прилади для вимірювання метеорологічних умов.

24.Вентиляція виробничих приміщень.

25.Аерація виробничих приміщень

26.Розрахунок систем механічної загальнообмінної вентиляції.

27.Місцева вентиляція. Розрахунок місцевої вентиляції.

28.Вибір виду вентиляції. Вимоги до влаштування вентиляції.

29.Природне освітлення, його нормування, КПО.

30. Штучне освітлення вимоги влаштування, нормування.

31. Кількісні та якісні показники освітлення.

33. Методи розрахунку штучного освітлення

34. Шум, вплив на організм людини, кількісні показники шуму.

35.Нормування, вимірювання і заходи захисту від шуму.

36.Вібрація. Характеристики вібрацій. Захист від вібрацій.

37. Дія виробничих вібрацій на організм людини. Нормування і вимврювання вібрацій.

38.Дія електричного струму на організм людини.

39.Фактори які визначають ступінь ураження електричним струмом.

40.Двохфазне включення людини в електомережу.

41.Наслідки урадення людини при однофазному включенні в електричну мережу.

42.Класифікація приміщень по електричній безпеці.

43.Захист від дотику до струмоведучих частин.

44. Захисне заземлення, його нормування, розрахунок.

45. Занулення, його призначення.

46.Засосби захисту при роботі на електричних установках.

47. Перша допомога при ураженні ел. струмом.

48. Організація пожежної охорони в Україні.

49.Поняття про процес горіння

50. Джерела і причини винекнення пожеж і вибухів.

51. Вибухо- і пожежонебезпечні властивості горючих речовин.

52.Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно ОНТП 24-86.

55. Способи та засоби гасіння пожеж

56.Типи та будова вогнегасників

57. Первинні засоби гасіння пожежи

58. Протипожежна сигналізація

59. Спринклерні та дренчерні установки.

60.Блискавкозахист будівель та споруд.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 42 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.017 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав