Читайте также:
|
|
РОЗДІЛ III
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ ИТУАЦІЯХ
Система організації охорони праці у ДНЗ.
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров‘я і працездатності людини в процесі праці (Стаття № 1 Закону України «Про охорону праці»).
Аспекти охорони праці та безпеки у надзвичайних ситуаціях навчально-дослідної діяльності студентів під час проходження дипломної практики у ДНЗ, організується відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН України від 01.08.2001 р. № 563 (z0969-01) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20.11.2001 р. за № 969/6160 (далі — Положення про організацію роботи з охорони праці). Цей документ визначає єдину систему організації роботи з охорони праці, а також обов'язки керівників та посадових осіб щодо забезпечення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу, запобігання травматизму його учасників.
Вихователь роботу з охороні праці і безпеки життєдіяльності здійснює згідно Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про освіту», Закону України «Про обов’язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про пожежну безпеку», «Кодекс законів про працю» та нормативно-правових актів з питань охорони праці, пожежної безпеки, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності. А також нормативних документів: "Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах" затвердженого наказом МОН України від 01.08.01 N 563.
До законодавчих документів, що регламентують організацію охорони праці у сфері дошкільної освіті, крім вищеназваних, також можна віднести Закони України: «Про охорону дитинства»; «Про дошкільну освіту»; «Про вищу освіту»; «Про загальну середню освітута ін. Інструктивно-методичні листи: «Про організацію короткотривалого перебування дітей у дошкільних навчальних закладах» (від 17.08.2005 р. № 1/9-431); «Про режим роботи дошкільних навчальних закладів» (від 24.01.2007 р. № 1/9-36); «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади» (від 04.10.2007 р. № 1/9-583); «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі (МОН України, від 27.08.2004 р. № 1/9-438); Типовий перелік обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок в дошкільних навчальних закладах (наказ МОН України від 11.06.2002 р. № 509); Методичні рекомендації щодо підбору і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах (МОН України, від 17.03.2006 р. № 1/9-153);
«Положення про розробку інструкцій з охорони праці»; «Правила пожежної безпеки в Україні» (НАПБ А.01.001-2004); «Про організацію наукової, науково-технічної діяльності»; «Про затвердження інструкції з організації охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах» (Наказ МОН від 28.10.2008 р. № 985); Державний стандарт – Базовий компонент дошкільної освіти в Україні; Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»; «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах» (Лист МОНУ від 03.07.09 №1/9-455); «Про організацію та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах»(Лист МОНУ від 06.06. 2005 року); «Про організацію наукової, науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації»; «Про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» тощо.
Вихователь один раз на три роки проходить навчання на курсах підвищення кваліфікації з охорони праці та безпеці життєдіяльності з подальшою атестацією і отриманням посвідчення згідно НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».
Вихователь інформує директора навчального закладу про кожен нещасний випадок з учнями, вихованцями, що сталися під час проведення навчання відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах(Наказ МОН України № 616 від 31.08.2001); організовує евакуацію учнів, вихованців, студентів з приміщення на випадок пожежі та інших аварійних ситуацій.
Приміщення, де ихователь здійснює свою діяльність, повинні відповідати документам: Державні санітарні норми і правила: ДСанПіН 5.5.2.008-01 «Державні санітарні норми і правила по устаткуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу»; ДСанПіН 5.5.6.009-1998 «Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах»; ДСанПіН 3.3.2.007-1998 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин»; ДСанПіН 5.5.3.052-99 «Тимчасові санітарні правила і норми улаштування, обладнання, утримання притулків для неповнолітніх та організація харчування і медичного забезпечення дітей»; СанПіН № 42-121-4719-88 «Влаштування, обладнання і утримання гуртожитків для робітників, студентів, учнів середніх учбових закладів і ПТУ» тощо. Державні будівельні норми: ДБН В.2.2-3-97 «Будинки і споруди навчальних закладів», затверджені наказом Держкоммістобудування України від 27.06.96 №117; ДБН В.2.5-23-2003 «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення», затверджених наказом Міністерства регіонального будівництва України 24.09.2003 №160; ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення», що затверджені наказом Міністерства регіонального будівництва України 15.05.2006 №168; ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки і споруди. Основні положення».
З метою розроблення заходів щодо створення безпечних умов у для працюючих вихователей, вихованців, співробітників при виникненні надзвичайних ситуацій та заходів щодо ліквідації можливих аварій необхідно обґрунтовувати число евакуаційних виходів, шляхи та час евакуації, параметри аварійного освітлення, керуючись при цьому положеннями Кодексу цивільного захисту України (N 5403-VI, 02.10.2012).
Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. здійснюються інструктажі (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий).
Примірна інструкція з охорони праці вихователя ДНЗ додається (Додаток 1)
Дотримання законодавства України про охорону праці є обов’язком не тільки для посадових осіб, а і для всіх працюючих. Якщо працівник закладу освіти не виконує або виконує неналежним чином правила і норми з охорони праці, він несе відповідальність відповідно до чинного законодавства. Стаття 44 Закону України «Про охорону праці» передбачає відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
Вихователь за порушення законодавчих і нормативних актів з охорони праці і безпеки життєдіяльності може притягуватися до дисциплінарної (догана, звільнення з роботи), адміністративної(штраф), матеріальної і кримінальної відповідальності згідно чинному законодавству.
Згідно зі ст.. 22 Закону України про обов’язкове соціальне страхування «...усі освітяни підлягають обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах, обумовлених законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором)».
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності» введений у дію з 01.04.2001 року.
Законодавство про страхування від нещасних випадків складається з Основ законодавства України про обов'язкове державне страхування, даного Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актів.
Основними завданнями страхування, згідно із ст. 1 є:
· проведення профілактичних заходів, спрямованих на ліквідацію небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
· попередження нещасних випадків і профзахворювань, обумовлених умовами праці;
· відновлення здоров'я й працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків і профзахворювань;
· відшкодування матеріального й морального збитку застрахованим і членам їхніх родин.
До основних принципів страхування від нещасних випадків віднесені:
· своєчасне і повне відшкодування збитку страховиком;
· обов'язковість оплати страхувальником страхових внесків;
· формування й використання страхових засобів на солідарній основі;
· диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму й професійної захворюваності на кожному підприємстві.
Згідно із ст. 11 Закону «...власник зобов'язаний відшкодувати працівникові збиток, заподіяний йому внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також виплатити потерпілому (членам родини й утриманцям померлих) одноразову допомогу». Крім того, відповідно до ст. 30 Закону «...власник цілком відшкодує збитки іншим підприємствам, громадянам і державі на загальних підставах у зв'язку з заподіянням збитку при порушенні вимог з охорони праці».
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 208 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |