Читайте также:
|
1. Вважаючи недоцільним досліджувати докази в судовому засіданні, оскільки встановлені розслідуванням фактичні обставини справи визнаються ключовими учасниками провадження, такі основи демократичного правосуддя як гласність (ст. 27 цього Кодексу), змагальність (ст. 22), диспозитивність (ст. 26), всебічність, повнота та неупередженість дослідження обставин кримінального провадження (ч. 1 ст. 94) не порушуються. Відмова цих учасників від дослідження в судовому засіданні фактичних обставин справи свідчить про те, що серед них немає спору щодо зазначених обставин, розслідування проведено всебічно, повно й об’єктивно і його результати не оспорюються. Саме тому, якщо буде встановлено, що під час досудового розслідування кримінального проступку підозрюваний беззаперечно визнав свою вину, не заперечує встановлені слідчим обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий погоджується на цей розгляд, тоді прокурор має право подати до суду обвинувальний акт із клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
2. Слідчий, провадячи розслідування, лише роз’яснює підозрюваному його право на спрощене провадження. Право ж на його ініціювання належить лише підсудному та його захиснику, оскільки тільки це, по-перше, сприяє подальшій реалізації вже зазначених принципів змагального процесу, а по-друге, служить додатковою гарантією забезпечення та захисту прав і законних інтересів підозрюваного. У цьому контексті є неприпустимим недотримання в прийнятті відповідного рішення будь-якої з обов’язкових умов застосування положень коментованої статті.
Аналогічно діє прокурор, який, отримавши від слідчого в порядку, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 301 цього Кодексу, обвинувальний акт, вбачає перспективу його розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
3. Зважаючи на інтелектуальні, психологічні та інші особливості підозрюваного, потерпілого чи інших учасників кримінального провадження, слідчий, прокурор особливо виважено повинен підходити до з’ясування правильності розуміння ними змісту фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Спочатку слідчий, прокурор зобов’язаний протокольно роз’яснити підозрюваному, потерпілому зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Надалі шляхом опитування підозрюваного, потерпілого необхідно отримати відповіді: чи не оспорюють вони ці конкретні обставини та зібрані на їх підтвердження докази; чи згодні вони із заявленим клопотанням; чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин; чи відсутній на цих осіб під час їх волевиявлення будь-який тиск, погрози, чи не застосовувалось стосовно них насильство; чи не помиляються вони у висловленні своєї позиції та чи усвідомлюють характер цього клопотання і наслідки його задоволення у вигляді неможливості згодом оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку? І лише переконавшись у тому, що повністю виконано зазначені вище вимоги, прокурор може прийняти відповідне рішення про застосування положень ч. 1 ст. 299 цього Кодексу.
4. До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані, крім погоджувальних щодо цього письмових заяв підозрюваного і потерпілого, також матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості, до яких належать, передусім, протокол його допиту, зміст якого засвідчує це визнання, а також документи, що підтверджують добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди (повернення викраденого майна або передача потерпілому рівноцінного майна, грошову компенсацію вартості викраденого, знищеного чи пошкодженого майна, відновлення особисто або за свій рахунок властивостей пошкодженого майна, оплату лікування потерпілого, вибачення у публічній формі) тощо.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 89 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |