Читайте также:
|
Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
Стаття 298. Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків
Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
1. Положення, які стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, вводяться в дію одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки (абз. 1 ч. 1 розділ Х цього Кодексу).
2. Кримінальні проступки – це закріплені в законі України про кримінальні проступки діяння, за які не встановлене позбавлення волі і які не тягнуть за собою утворення для засудженого стану судимості.
Слово «проступок» вказує на зв’язок із іншими видами правопорушень, а частина «кримінальний» на зв’язок зі злочином. Для позначення терміну, що об’єднує кримінальний проступок та злочин, використовується – «кримінальне правопорушення».
Перелік кримінальних проступків сформований за рахунок діянь, які свого часу були віднесені до категорії злочинів невеликої тяжкості (і за які не передбачалось позбавлення волі), низки інших злочинів, а також тих адміністративних правопорушень, за які передбачалось застосування арешту тощо.
Впровадження кримінальних проступків не є чимось новим ні під кутом зору зарубіжного досвіду, ні під кутом зору історії розвитку вітчизняного кримінального права. Кримінальне законодавство переважної більшості європейських держав передбачає декілька видів кримінально-караних діянь (злочин-проступок-порушення). У Європі давно дійшли висновку, що у сфері кримінального права не може бути лише одного різновиду караних діянь (злочину) за їх небезпекою для суспільства, ступенем покарання та правовими наслідками для покараної особи.
Необхідність запровадження кримінальних проступків в Україні обумовлена низкою чинників: а) потребою гуманізації кримінального права шляхом перетворення окремих нетяжких злочинів на кримінальні проступки; б) гарантуванням судового захисту прав особи у справах про кримінальне обвинувачення (щодо конфіскації майна, виправних робіт, короткострокового арешту тощо) вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Жоден інший державний орган, окрім суду, не вправі приймати рішення про застосування до особи зазначених покарань; в) реалізацією вимог Конституції України про можливість конфіскації майна лише на підставі рішення суду; г) реалізацією положень Концепції удосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів щодо існування в майбутньому лише цивільних, адміністративних і кримінальних судів. Лише кримінальні суди мають бути наділені правом застосовувати такі покарання як конфіскація майна, арешт; ґ) позбавленням адміністративних судів невластивих для них повноважень (розгляд адміністративних позовів Антимонопольного комітету, податкових органів, митних органів стосовно накладення штрафів і застосування конфіскації майна тощо) та надання кримінальним судам цих повноважень щодо накладення стягнень у вигляді конфіскації майна; д) запровадженням кримінальної відповідальності юридичних осіб, що є прямою вимогою численних актів міжнародного права, в тому числі Конвенцій Ради Європи та актів Європейського Союзу. Юридичні особи повинні нести кримінальну відповідальність за кримінальні проступки.
3. Досудове провадження стосовно злочинів провадиться у формі досудового слідства, а кримінальних проступків – дізнання. Дізнання та досудове слідство в чинному кодексі об’єднані в одну стадію – досудове розслідування. Створена у цей спосіб процедура досудового провадження означає чітке визначення кримінально-процесуальної спрямованості дізнання та досудового слідства, встановлення єдиних стандартів судового захисту прав особи під час їх здійснення, пов’язаність всіх органів та їхньої відомчої статистики єдиною метою охорони суспільства від кримінально-караних посягань.
Дізнання, як форма досудового розслідування кримінальних проступків, здійснюється слідчими органів внутрішніх справ (ч. 1 ст. 216 цього Кодексу), слідчими бюро розслідувань (ч. 4 цієї ж статті). Під час виконання доручень слідчого, прокурора повноваження слідчого органу досудового розслідування кримінальних проступків можуть здійснювати співробітники інших підрозділів органів внутрішніх справ (ч. 3 ст. 38), а саме – співробітники оперативного підрозділу (ч. 2 ст. 41).
Фактично, йдеться про ліквідацію стадії дізнання в колишньому традиційному її контексті. Аджедосудове розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. За суттю ці положення відрізняються від порядку розслідування злочинів лише строками які також можуть бути продовжені у загальному порядку (п. 4 ч. 2 ст. 301), неможливістю обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою (ст. 299) та забороною проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 300).
Стаття 299. Запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальних проступків
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 124 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |