Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Економічний зміст депозитів та їх класифікація

Тема 7. ОБЛІК ДЕПОЗИТІВ ТА ІНШИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

1. Економічний зміст депозитів та їх класифікація.

2. Методологічні засади бухгалтерського обліку депозитних операцій.

3. Облік депозитів на вимогу клієнтів банку.

4. Облік строкових депозитів клієнтів банку.

5. Облік коштів, залучених за ощадними (депозитними) сертифікатами.

6. Розкриття інформації про залучені банком депозити.

Економічний зміст депозитів та їх класифікація

Сутність поняття «депозит» визначено у Положенні про порядок здійснення банка­ми України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, згід­но з яким вклад (депозит) — це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і під­лягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Сьогодні вітчизняні банки пропонують своїм клієнтам різні умови залучення коштів на депозити, внаслідок чого кожний вкладник може вибрати депозит, який задоволь­нить його індивідуальні потреби стосовно термінів депозитів, виду валюти і банківсько­го металу, можливості поповнення вкладу та дострокового отримання коштів.

Велика різноманітність депозитів дозволяє провести їх детальну класифікацію. У спеціальній економічній літературі, а також нормативно-правових актах НБУ, депози­ти класифікуються за такими ознаками, як:

• економічна сутність;

• строки використання коштів;

• категорія вкладників;

• види валютних цінностей, внесених на депозит;

• форма грошового обігу;

• спосіб юридичного оформлення вкладу;

• види виплачуваних відсотків;

• платність;

• умови вкладання і вилучення коштів;

• цільове призначення.

За економічною сутністю депозити поділяють на депозити залучені та депозити роз­міщені. Банки можуть залучати кошти від інших банків, небанківських фінансових установ, суб'єктів господарювання та фізичних осіб. Розміщувати свої кошти банки можуть лише на рахунках в інших банках. Відповідно операції із залучення банком коштів на депозит називаються пасивними депозитними операціями, а із розміщення коштів на депозит — активними депозитними операціями.

За строками використання коштів вклади (депозити) поділяються на вклади (депози­ти) на вимогу та строкові вклади (депозити).

Вклади (депозити) на вимогу — це грошові кошти або банківські метали, що розміще­ні вкладниками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладни­ка або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунку. До вкладів на вимогу у банківській практиці належать:

• кошти на кореспондентських рахунках інших банків;

• кошти місцевих бюджетів та клієнтів, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів;

• кошти позабюджетних фондів;

• кошти на поточних рахунках суб'єктів господарювання, фізичних осіб, небанківських
фінансових установ.

Варто зауважити, що вклади на вимогу відносяться до нестабільних банківських ре­сурсів, що обмежує сферу їх використання банками. Як наслідок, власникам цих вкла­дів виплачується низький відсоток або він взагалі не виплачується.

Строкові вклади (депозити) — це грошові кошти або банківські метали, розміщені вкладниками в банку на визначений договором строк. Строкові вклади за термінами класифікуються на короткострокові (до року) та довгострокові (більше року). Строкові депозити становлять найстійкішу частину депозитних ресурсів.

За категоріями вкладників депозити поділяються на:

• депозити банків;

• депозити небанківських фінансових установ;

• депозити суб'єктів господарювання;

• депозити фізичних осіб.

За видами валютних цінностей, внесених на депозит, депозити поділяються на де­позити в національній валюті; депозити в іноземній валюті; депозити в банківських металах.

За формою грошового обігу депозити поділяються на ті, що внесені готівкою та безго­тівкові депозити. Згідно з вимогами вітчизняного чинного законодавства, кошти готів­кою на строкові депозити можуть вноситися лише фізичними особами, а юридичні особи вносять кошти на депозит лише шляхом безготівкового перерахування з поточ­ного рахунку.

За способом юридичного оформлення зобов'язань депозити можна класифікувати на такі види:

• депозити, що оформляються договором банківського рахунку;

• депозити, що оформляються договором банківського вкладу (депозиту) з видачею
ощадної книжки;

• депозити, що оформляються договором банківського вкладу (депозиту) з видачею
ощадного (депозитного) сертифіката;

• депозити, що оформляються договором банківського рахунку або вкладу (депозиту) з
видачею платіжної картки.

Класифікація депозитів за видами виплачуваних відсотків передбачає їх поділ на де­позити з фіксованою ставкою та депозити з плаваючою ставкою.

В залежності від умов виплати відсотків, депозити поділяються на депозити, за якими відсотки виплачуються: авансом, періодично та в кінці терміну.

За критерієм платності банківські депозити можна класифікувати на дешеві, до яких відносяться депозити на вимогу та дорогі — строкові депозити.

За умовами вкладання та вилучення коштів банківські вклади можна поділити на депозити:

• без можливості поповнення та часткового зняття коштів;

• з можливістю поповнення;

• з можливістю поповнення та часткового зняття коштів.

В залежності від цільового призначення, депозити можна класифікувати на гарантійні та дохідні депозити. Гарантийний депозит — це грошові кошти, що вносяться клієнтами на визначений період під відсоток, відповідно до заключеного договору, які водночас є заставою виконання зобов'язань по кредиту або гарантії, наданим банком клієнту.