Читайте также:
|
Одна з проблем психологічної підготовки - збереження бажання спортсменів до постійного вдосконалення протягом тривалого часу. З особливою гостротою ця проблема проявляється в останні роки у зв'язку з різко збільшеними тренувальними і змагальними навантаженнями, фізичними і психічними напруженнями, витратами часу.
Які ж заходи слід приймати для збереження і навіть підвищення мотивації спортсмена до напруженої підготовки та досягнення найвищих результатів?
Перш за все, тренер повинен прагнути забезпечити таку організацію та утримання тренувального процесу, які постійно ставили б перед спортсменом завдання відчутного вдосконалення.
Найважливішим аспектом психологічної підготовки є забезпечення високого рівня активності спортсмена щодо спортивної діяльності протягом усього періоду занять спортом. Ключовим елементом тут є мотиваційна орієнтація, пов'язана з бажанням або небажанням активно займатися спортом. Дослідження показують залежність мотиваційної орієнтації спортсмена від вибору внутрішніх або зовнішніх цілей (Weip, Chaumeton, 1992). Орієнтація спортсмена на внутрішні цілі пов'язана з акцентом на техніко-тактичну і фізичне вдосконалення, прагнення до ефективної тренувальної та змагальної діяльності та ін., тобто з процесом вдосконалення. Результатом такої орієнтації є підвищена увага до якості процесу підготовки, раціонального способу життя, контролю за ефективністю підготовки та змагальної діяльності, прагнення до виправлення помилок і пошуку оптимальних шляхів подальшого вдосконалення. Спортсмени, що орієнтуються на зовнішні цілі, в першу чергу зосереджуються на спортивному результаті, перемозі чи поразці як засобі оцінки особистих здібностей. При такій орієнтації мотивація спортсменів багато в чому залежить від ставлення засобів масової інформації, глядачів, отримання матеріальних винагород (Elliott, Dweck, 1988)
Результатом зовнішньої орієнтації нерідко є ослаблення уваги до якості підготовки, пошуку резервів підвищення спортивної майстерності, що часто призводить до негативних наслідків - зниження результатів і ефективності підготовки, пошуку зовнішніх причин невдач і, як наслідок, зниженням мотивації до активних напружених занять. Результатом внутрішньої орієнтації нерідко є і прагнення уникати відповідальних змагань, боротьби з сильними і рівними по силі суперниками.
Таким чином, орієнтація на внутрішні цілі пов'язана з концентрацією активності переважно на процесі вдосконалення, а не на кінцевому результаті. Орієнтація на зовнішні цілі, навпаки, націлена на результат, при цьому процес підготовки розцінюється лише як засіб досягнення результату і його громадської оцінки (Burton, 1992).
Від уміння спортсмена і тренера пов'язувати постановку цілей і мотиваційну орієнтацію з безліччю факторів зовнішнього і внутрішнього порядку, що визначають ефективність процесу підготовки та змагальної діяльності, гнучко змінювати їх у кожній конкретній ситуації значною мірою залежить ефективність процесу спортивного вдосконалення.
Принципово важливим моментом в підтримці стійкого інтересу спортсмена до занять є постійна спільна робота з тренером, залучення спортсмена до творчого процесу планування та реалізації тренувальних планів.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 92 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |