Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПРИЗНАЧЕННЯ І ФУНКЦІЇ УПАКОВКИ

Упаковка – це засіб або комплекс засобів для забезпечення захисту продукції і навколишнього середовища від ушкоджень та втрат, а також для полегшення процесу обігу.

Виділяють наступні складові упаковки:

Тара – картонні коробки, целофанові упаковки, скляні банки чи флакони, алюмінієві туби, паперові пакети тощо. Існує й спеціальна транспортна тара: картонні, дерев’яні чи пластикові ящики, контейнери.

Етикетка – містить фірмову назву продукції, символ компанії, хімічний склад продукту, рекламні матеріали, коди та інструкції з використання. Етикетка розміщується на тарних елементах.

Вкладиш – містить докладні інструкції і вказівки про застережні заходи для складної або небезпечної продукції.

Упаковка повинна відповідати наступним вимогам:

- збереження цінності;

- доцільність;

- ставлення до продукту, до марки, до покупця;

- пристосованість до перевезень і складування;

- витонченість форми;

- доступність використання;

- збільшення споживчої цінності товару;

- підвищення дієвості реклами.

Упаковка виконує ряд функцій:

- вміщення;

- захист;

- використання;

- комунікації;

- сегментування ринку;

- співробітництво з каналами збуту;

- планування нової продукції.

З використанням упаковки пов’язані й деякі проблеми:

1. Надмірна вартість упаковки здатна підвищувати вартість товару, що викликає критику з боку споживачів;

2. Забруднення довкілля. На долю упаковки припадає близько 40% твердих відходів. Особливе занепокоєння викликає проблема утилізації упаковки, яка не підлягає біологічному розкладу.

3. Ступінь правдивості інформації на упаковці.

В умовах зростаючої конкуренції виробникам доцільно приділяти посилену увагу дизайну упаковки як засобу формування іміджу фірми. Спрощене упакування асоціюється з продукцією низької якості.

Багато західно-європейських фірм опрацювали наступні вимоги до упаковки:

 чіткість, однозначність тексту, ілюстрацій;

 раціональність розміщення даних про об’єм, масу і кількість товару;

 округлість маси та кількості одиниць в упаковці (10; 20);

 вказівка ціни повинна бути чіткою і на видному місці;

 контроль за строком використання повинен бути помічений на упаковці;

 контроль над екологічними проблемами зберігання та знищення упаковки.

Велике значення для розв’язання проблеми достовірної інформації на упаковці та ідентифікації продукції має широке застосування системи штрихового кодування товарів.

У світі існує декілька таких систем. Україна користується Європейською системою кодування EAN. Створено Асоціацію Товарної Нумерації України, яка є членом Міжнародної Асоціації EAN.

Наявність штрих-коду є нормою на світовому ринку, він несе велику кількість інформації. Код складається з 13-цифрового числа та відповідної решітки штрихів і пропусків:

§ 2-3 перші цифри – коди країн, присвоєні асоціацією EAN. Цю частину ще називають прапором.

§ Наступні 4-5 цифр – індекс виробника товару.

§ Наступні 5 цифр – код товару:

· 1 цифра - найменування товару

· 2 цифра - споживацькі властивості

· 3 цифра - розміри, маса

· 4 цифра - інгредієнти

· 5 цифра - колір

Ці цифри надані виробнику для внутрівиробничого кодування власної продукції. При цьому починають відлік від 0 та до 99999.

§ Остання 13-та цифра є контрольною. Вона розраховується за спеціально розробленим алгоритмом на основі комбінації попередніх 12-ти цифр. Контрольна цифра забезпечує надійність гарантії всієї кодувальної системи.

Приклад обчислення контрольної цифри

1. Додати цифри, що стоять на парних місцях:
   0 + 0 + 7 + 2 + 1 + 0 = 10
2. Одержану суму помножити на 3:
   10 × 3 = 30
3. Додати цифри, що стоять на непарних місцях, окрім контрольної цифри:
   3 + 0 + 3 + 6 + 1 + 2 = 15
4. Скласти одержані в пунктах 2 і 3 цифри:
   30 + 15 = 45
5. Відкинути десятки:
   45 – одержуємо 5
6. З числа 10 відняти одержану в пункті 5 цифру:
   10 – 5 = 5

Одержана цифра повинна співпадати з контрольною цифрою штрих-коду, що говорить про достовірність товару.