Читайте также:
|
Найважливішим елементом правового статусу особи в умовах соціальної ринкової економіки є приватна власність, яка включає право людини і громадянина володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю та мати доходи. Держава зобов'язана гарантувати захист приватної й інших форм власності.
Економічні права — це можливості людини брати участь у виробництві матеріальних та інших., благ. Ці економічні, соціальні 1 культурні (духовні) права права належать кожному громадянинові. Вони визначають місце людини в економічному і соціальному хитгі та складають вісь правового статусу громадянина як трудівника.
Систему основних прав і обов'язків громадянина в галузі економічного життя складають:
1. Право на приватну власність;2. Право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом;3. Право на користування природними та іншими об'єктами суспільної власності.
Отже, відповідно до нової Конституції України, тепер є три різновидності основних економічних прав громадян України. Економічні права гарантуються значною мірою рівнем культури службовців державного апарату, їх свідомістю і почуттям відповідальності за доручену їм справу.
Конкретні положення про гарантії цих прав закріплені в Конституції та у відповідних законодавчих актах. Так, наприклад, відповідні звернення громадян мають:
розглядатися в строк до одного місяця з дня надходжен- | ня, а ті, які не потребують додаткового вивчення й пе- | ревірки — невідкладно, але не пізніше 15 діб від дня І надходження в орган, зобов'язаний вирішити питання ' по сугі і повідомити про вжиті заходи.
Право на приватну власність (ст. 41). Ч. 1 ст. 41 Конституції України надає кожній людині право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном та результатами своєї інтелектуальної праці. Конституція України не визначає об'єктів приватної власності.
Людина може визначитися, що вигідно для неї особисто, і заздалегідь вирішити, коли і що треба робити, що від кого і в якому обсязі й на яких умовах вимагати для реалізації своїх економічних прав та інтересів. Проте приватна ініціатива не може суперечити суспільній користі та моралі, завдавати шкоди особистій безпеці, правам людини та її гідності, порушувати норми економічної безпеки.
Відповідно до ст. 42 Конституції України підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.
Вільне підприємництво і вільність договорів гарантуються. Не допускається монопольна підприємницька діяльність і недобросовісна конкуренція.
Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Забезпечення матеріально-технічними ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється тільки за умови виконання підприємцем робіт і поставок для державних потреб.
Спори про відшкодування збитків вирішуються судом загальної юрисдикції або арбітражним судом відповідно до їх компетенції.Право на користування об'єктами державної та комунальної власності (ст. 13 і 14) означає, що кожний громадянин має право користування природними об'єктами права власності народу згідно із законом (с. 13), а відповідно до ст. 41 громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами державної та комунальної власності на основі закону. Об'єктами як першої, так і другої форм власності громадяни користуються, як правило, безкоштовно (наприклад, закладами народної освіти, охорони здоров'я, шляхами,- мостами, місцями загального відпочинку). Іншими об'єктами громадяни можуть користуватися за плату в порядку і за умов, встановлених органами, що управляють державним чи комунальним майном.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 128 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |