Читайте также:
|
Абсолютною новелою у зобов’язальному праві України є прямо передбачена п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу можливість стягнення моральної шкоди, завданої невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов’язань. Таким чином, моральну шкоду у договірних відносинах доцільно визначити як втрати немайнового характеру, що виникли через фізичний біль та страждання, душевні страждання, приниження честі, гідності, ділової репутації фізичної особи, приниження ділової репутації юридичної особи внаслідок порушення договірного зобов’язання.
Нагадаю, що згідно ст. 23 ЦК моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
розмір моральної шкоди сторони можуть визначити у договорі в тих випадках, коли настання такої шкоди хоча б умовно можна передбачити. У ситуаціях, коли ні характер, ні розмір моральної шкоди на момент укладення договору неможливо передбачити навіть умовно, обсяги відшкодування такої шкоди у договорі не визначаються, а в разі її завдання розмір відшкодування встановлюється судом
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Єдина методика обрахунку моральної шкоди відсутня. Запропоновані у науковій літературі методики можуть бути використані вибірково (залежно від конкретної ситуації, за якої мала місце моральна шкода), і мають вони рекомендаційний характер.[1] Проте певні критерії для розрахунку моральної шкоди виробила судова практика, що знайшло вираз у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, а також загальні критерії закріплені у ст. 23 ЦК. Суди при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди послуговуються і Роз’ясненням Вищого арбітражного суду „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди”[2].
З урахуванням матеріального становища боржника, якщо воно скрутне, суд вправі зменшити розмір відшкодування. Таке правило виробила судова практика. Воно не суперечить і загальному підходу законодавця щодо вирішення цього питання, адже відповідна норма закріплена у ч. 4 ст. 1193 ЦК, і вона може бути застосована за аналогією до договірних відносин
62. Поняття банкрутства як правового механізму регулювання підприємницької діяльності, його суб’єкти.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 154 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |