Читайте также:
|
|
створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримка пріоритетних напрямів тур діяльності
• Історично склалися так, що в Україні регулюванням туризму постійно займається цілий ряд державних установ:
• за Радянських часів – Українська рада професійних спілок, у складі якої діяла Республіканська рада з туризму, пізніше перейменована на Українську республіканську раду з туризму та екскурсій;
• Державний комітет СРСР з іноземного туризму; Бюро міжнародного Молодіжного туризму «Супутник», Міністерства освіти і науки, культури і туризму, оборони та ін., що мали підвідомчі туристські заклади
• Після проголошення в Україні Незалежності подібна структура управління туріндустрією в цілому збереглася, безумовно, маючи певні позитивні сторони.
• В умовах ринкових перетворень рекреаційна сфера вимагає для свого розвитку чималих інвестиційних ресурсів.
• Капіталовкладення різних міністерств і відомств забезпечували значну частину її фінансування.
• В тім, усе очевиднішими ставали недоліки такої організації управління на макрорівні, пов'язані, насамперед, з ігноруванням системного підходу до його здійснення
• Відсутність протягом 1989-1993 рр. структур і важелів державного регулювання туризму, призвела до руйнування важливих складових інфраструктури галузі, погіршення балансу в'їзного та виїзного турпотоків, фактичного розпаду системи соціально орієнтованого внутрішнього туризму.
• У цей період держава втратила майже 80% очікуваних валютних прибутків від обслуговування іноземних туристів
• Першим кроком на шляху виправлення ситуації стало створення у серпні 1993 р. Державного комітету України з туризму, який почав діяти як вищий інституційний орган системи управління вітчизняною сферою туризму, безпосередньо підпорядкованій КМУ, та його ліквідація згідно з Указом Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» № 1573 від 15 грудня 1999 р.
• 16 грудня 2002 р. була створена Всеукраїнська координаційна Рада керівників туристських і суміжних об'єднань як координаційний та представницький орган громадських організацій в Україні.
• Координаційна Рада уповноважена відстоювати і брати активну участь у визначенні основних засад і пріоритетів державної політки в галузі туризму, а також у вирішенні питань розбудови тургалузі відповідно до Указу Президента України «Про підтримку розвитку туризму в Україні» № 127/201, від 2 березня 2001 року
• Логічною спробою подолання розосередженості регулюючого впливу держави на функціонування тургалузі стало створення позавідомчої Національної ради з туризму, на яку додатково покладаються завдання розгляду пропозицій щодо перспективи та напрямів розвитку усіх видів турдіяльності, запровадження системи з управління та розробки заходів; із захисту інтересів держави в цій галузі. Однак обсяг реальних повноважень, якими наділений цей колегіальній орган, досить обмежені і не відповідають його місцю у загально галузевій управлінській ієрархії
• Закон України «Про туризм» констатує, що центральним органом державної виконавчої влади в галузі туризму є Державний комітет України з туризму, повноваження якого визначаються згаданим вище законом та положенням, яке затверджується Кабінет Міністрів України.
• Але в зв'язку з неодноразовою реорганізацією структурних підрозділів Кабміну, Державний комітет України з туризму було реформовано: спочатку в Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму шляхом об'єднання з іншими комітетами
Державна туристська адміністрація України (2002)
Основні завдання: поряд з координацією діяльності міністерств, відомств та організацій, робота яких пов'язана з прийманням і обслуговуванням іноземних та вітчизняних туристів, віднесені визначення перспектив розвитку внутрішнього та міжнародного туризму, вимоги до його якісного та кількісного рівнів, формування та розміщення державних контрактів, збір галузевих статистичних даних, розробка деяких правових аспектів функціонування турсфери тощо. Поза її компетенцією залишились питання інвестицій, кредитів, бюджетного фінансування проектів; позбавлена вона і можливості скасовувати рішення непідвідомчої їй туристської структури, що суперечить державній політиці
• У 2006 р. відбулися зміни в системі управління туризмом в Україні. Функція управління туризмом була передана Міністерству культури і туризму України (МКТ).
• Того ж року в зазначеному міністерстві був створений структурний підрозділ – Державна службу туризму і курортів, яка безпосередньо і займається управлінням туристської діяльності в Україні, реалізує державну політику в галузі туризму і несе відповідальність за подальший його розвиток
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 102 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |