Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Основні інструменти регулювання міжнародної тур діяльності

Регламентація турдіяльності здійснюється з боку спеціалізованих міжнародних туристських організацій і державних органів.

Інструментами регулювання міжнародної туристської діяльності виступають правові акти й офіційні документи, що спрямовані на встановлення певного порядку, норм, правил, принципів і підходів у здійсненні турдіяльності, які слугують цілями інформації, орієнтації, просування та реалізації на практиці заявлених і проголошених ідей, принципів, концепцій і стратегій.

Інструменти регулювання міжнародної тур діяльності

• міжнародні декларації,

• конвенції,

• резолюції,

• угоди,

• протоколи,

• рекомендації, що прийняті на міжнародних конференціях і форумах

Міжнародні декларації

офіційні заяви учасників міжнародних організацій чи міжнародних конференцій, що проголошують основні принципи політики або програмні положення діяльності організацій у будь-якій конкретній сфері міжнародних відносин

Міжнародні конвенції

один з видів договорів, який установлює взаємні права й обов'язки держав у певній галузі людської діяльності

Основні інструменти регулювання міжнародної турдіяльності:

• Всесвітня декларація з прав людини (1948 р.);

• Міжнародний пакт з економічних, соціальних і культурних прав (1966р.);

• Варшавська конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (1929 р.);

• Чиказька конвенція з міжнародної цивільної авіації (1944 р.), а також Токійська, Гаазька, Монреальська конвенції з того самого питання;

• Конвенція з митного забезпечення туризму (1954 р.);

• Будапештська конвенція зі спрощення турподорожей (1976 р.);

• Конвенція з захисту світової культурної і природної спадщини (1972 р.);

Манільська декларація зі світового туризму (1980 р.);

• Софійська резолюція VI сесії Генеральної асамблеї ВТО, що прийняла Хартію туризму, Кодекс туриста (1985 р.); Конвенція з прав дитини (1990 р.);

• Буенос-Айреська резолюція IX сесії Генеральної асамблеї ВТО з забезпечення туризму і безпеки туристів (1991 р.);

• Туристична декларація Світового туристичного форуму в Осаці і Всесвітньої конференції міністрів з туризму (1994 р.);

• Генеральна угода з торгівлі послугами (1994 р.);

• Каїрська резолюція XI сесії Генеральної асамблеї ВТО щодо запобігання організованому секс-туризму (1995 р.);

• Стокгольмська декларація проти комерційної сексуальної експлуатації дітей (1996 р.);

• Манільська декларація із соціального впливу туризму (1997 р.);

• Всесвітній кодекс етики в туризмі (1999 р.).