Читайте также:
|
|
Академічний Вузівський Галузевий Виробничий
Центральний науково-природничий музей (створений у 1966р. у Києві) Центральний ботанічний сад створений в 1936 р. у Києві. Національна наукова бібліотека ім. В.Вернадського (заснована в 1919 р. у Києві) Видавництво “Наукова думка” (засноване в 1922 р. у Києві) Таких центрів шість: Донецький, Північно-Східний (Харків), Західний (Львів), Північно-Західний (Київ), Південний (Одеса), Придніпровський (Дніпропетровськ)
– реферативні журнали (РЖ) - основні інформаційні видання, до яких входять анотації, бібліографічні описи літератури;
– бюлетені сигнальної інформації (СІ) - включають бібліографічний опис літератури, що виходить за окремими галузями знання, основне завдання якої полягає в оперативному інформуванні про всі наукові та технічні новини;
– експрес-інформація, що вміщує розширені реферати статей, опис винаходів та інших публікацій, які дозволяють отримати найповніше уявлення про першоджерело, не звертаючись до нього;
– аналітичні огляди, що дають уявлення про тенденції розвитку певної галузі науки, техніки, мистецтва;
– реферативні огляди, які в цілому передбачають ту ж саму мету, що й аналітичні, але на відміну від них носять описовий характер;
– бібліографічні картки, що містять повний бібліографічний опис джерела інформації.
Реферат є важливим документом з точки зору наукового знання. Історія реферування наводить приклади найрізноманітніших текстів, що орієнтовані на різні сфери читачів та можуть слугувати основою ефективного способу наукової комунікації.
Реферативний журнал найбільш популярний серед бібліографічних джерел. У його структурі виділяють такі складові:
– бібліографічний опис;
– реферативний текст;
– посилання, примітки.
Існують два способи передачі змісту оригіналу, що підлягає реферуванню:
– інтерпретація;
– цитата.
Каталоги - це система накопичення та збереження даних про літературу, що наявна у бібліотеці.
Картотека - перелік усіх матеріалів, виявлених з певної тематики.
Існує три види каталогів:
– абетковий;
– систематичний;
– предметний.
Об'єктдослідження ‑ це сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження.
Індукція та дедукція. Індукція є формою наукового пізнання, що спрямоване на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між педагогічними явищами, узагальнення емпіричних даних на основі логічних висувань від конкретного до загального, від відомого до невідомого.
Аналіз і синтез.
Ці два методи наукового пізнання, так само, як індукція і дедукція, не існують ізольовано один від одного. Аналіз – це уявне або фактичне розкладання цілого на частини, синтез, відновлення цілісного розглядуваного предмета в усьому розмаїтті його виявлень.
Порівняння. Метод, за яким відбувається зіставлення досліджуваних предметів та встановлення їх подібності або відмінності, називається порівнянням.
Класифікація. Цей метод використовується на початкових стадіях дослідження і дає можливість упорядкувати та класифікувати педагогічні явища на основі визначення їх однорідності. Тим самим класифікація відкриває шляхи подальшого наукового пізнання.
Абстрагування та конкретизація. Під абстрагуванням розуміють процес уявного відокремлення певної властивості або ознаки предмета з метою більш глибокого його вивчення.
Моделювання. Модель – це штучна система, як відображає з певною точністю властивості об’єкта, що досліджуються. Побудова моделі, як правило, спрощує оригінал, узагальнює його. Це сприяє упорядкуванню і систематизації інформації про нього. Кожна модель має фіксувати найголовніші риси об’єкта вивчення
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 177 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
Понятие права и его признаки | | | Інтерв'ю. |