Читайте также:
|
Приклади оформлення списку літературних джерел
ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Загальні вимоги та правила складання:
(з метод. рекомендацій з впровадження / укл.: Галевич О. К., Штогрин І. М. – Львів, 2008).
ПОРЯДОК НАВЕДЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ВІДОМОСТЕЙ
(з врахуванням вживання великої та малої літер)
Заголовок опису.
О сновна назва [ З агальне позначення матеріалу ] = П аралельна назва: в ідомості, які відносяться до назви / в ідомості про А вторство чи В ідповідальність; п ро інших О сіб. – В ідомості про повторність видання / В ідповідальність за видання. – Зона специфічних відомостей. – М ісце видання: В ид-во, рік. – Ф ізична (кількісна) характеристика. – (С ерія і підсерія; №, т.). – Примітки (додаткова інформація від бібліографа, напр.: системні вимоги до електрон. ресурсів). – ISBN.
Аналітичний бібліографічний опис (для періодичних видань) складається із зон та елементів, зазначених у такій послідовності:
Відомості про складову частину документа // Відомості про ідентифікуючий документ. – Відомості про місцезнаходження складової частини в документі. – Примітки.
За новими правилами для розрізнення граматичної і приписаної пунктуації (тобто розділових знаків між зонами бібліографічного опису та їх елементами) застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписаного знака. Виняток становлять: крапка і кома – проміжки ставлять тільки після них, а також квадратні і круглі дужки, які виділяються проміжками лише ззовні, напр.: [та ін.], (Життя славетних).
У новому стандарті змінено правила вживання великої та малої літер. Їхнє вживання визначається не лише граматичними нормами, а й розділенням зон бібліографічного опису. Перші слова відомостей, що відносяться до зони назви та відомостей про відповідальність, записуються з малої літери, якщо вони не є власними назвами, першими словами назви чи цитатами. Винятком є загальне позначення матеріалу та будь-які назви у всіх зонах опису, напр.:
Українські Січові Стрільці [Текст] / [Наук. т-во ім. Шевченка у Львові]. – [Репр. вид. за оригіналом ювіл. вид. 1935 р. / ред. нового вид. Олег Романів]. – Львів: НТШ, 2005. – 160 с.: фотогр. – ISBN 906-7155-95-4.
З великої літери розпочинається кожна зона опису, яка виділяється крапкою й тире. Перед елементами всередині зони зазначається відповідний їм приписаний знак. У разі повторення окремих елементів він також повторюється, за винятком знака “навскісна лінія”, який застосовується в аналітичному описі. В кінці бібліографічного опису ставиться крапка.У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 розширився набір обов’язкових елементів бібліографічного опису. Статусу обов’язкових набули:
– перші відомості про відповідальність в усіх зонах (зоні назви та відомостей про відповідальність, зоні видання, серії);
– додаткові відомості про видання;
– ім’я видавця, розповсюджувача тощо;
– основна назва серії та підсерії;
– міжнародний стандартний номер серійного видання, що був наданий серії чи підсерії (ISSN);
– номер випуску серії чи підсерії;
– окремі примітки в описі певних видів документів
(в описі електронних ресурсів – примітки про джерело основної назви).
У новому стандарті, за міжнародною практикою бібліографічних записів, у заголовках творів одного, двох і трьох авторів зазначається ім’я першої особи без слів “та ін.” Причому, воно обов’язково повторюється у зоні відповідальності за видання у точності до форми запису на титульному аркуші.
Приклади оформлення зони «В ідомості про повторність видання»
– Вид. 3-тє, випр. / О. А. Юркевич. – 2-ге вид. допов.. – Репр. вид. 1925 р.
Відомості, не зазначені на титулі, наводяться у квадратних дужках (крім зони ISBN), напр.: / [голов. ред. В. Пилипенко] [б. м.] (без місця)
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 97 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |