Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Забарвлення палива

Практична робота №1

Ознайомлення з ассортиментом палив

1.1 Мета роботи:

1) ознайомити студентів з існуючим асортиментом палив для автомобілів, тракторів та дорожньо-будівельних машин;

2) навчити студентів розрізняти сорти палив найпростішими способами за зовнішніми ознаками

1.2. Теоретичні відомості

Забарвлення палива

Забарвлення палива в рожевий, синій, зелений або жовтий колір вказує на вміст у ньому етилової рідини. Якщо автомобільні бензини етиловані, то вони забарвлюються в наступні кольори:

А -66 - в помаранчевий;

А -76 - в зелений;

АІ -93 - в синій або блакитний;

АІ -98 - в жовтий.

Авіаційні бензини забарвлюються в наступні кольори:

Б-91/115 - в зелений;

Б-95/130 - в жовтий;

Б-100/130 - в яскраво -оранжевий.

Неетиловані бензини безбарвні або злегка жовтуватого кольору, так як в них містяться смолисті сполуки або вони забруднені маслом. Найбільш часто жовтий колір спостерігається у бензинів А -66 і А -72, що знаходилися тривалий час на зберіганні. Безбарвні також реактивне паливо (ТС- 1 і ТС -2) і освітлювальний гас, який може мати синюватий відтінок у відбитому світлі. Зазвичай гас, призначений для технічних цілей, має жовтий колір.

Дизельні палива можуть бути безбарвні або бути жовтуватого кольору, а палива для тихохідних дизелів мати колір від темно -жовтого до бурого або світло- коричневого.

1.2.2. Прозорість.

Всі палива повинні бути абсолютно прозорі і не повинні містити суспензій і осаджувань. Каламутний вид палива при кімнатних температурах зазвичай викликається присутністю в ньому води у вигляді емульсії. У бензині така емульсія швидко розпадається (10-12 хв) і вода осідає на дно посудини у вигляді крапельок або шару. Водна емульсія в дизельному паливі більш стійка, і для її осадження у склянці потрібно кілька годин.

Суспензії і осадження є механічними домішками. У дизельних паливах суспензії і осадження іноді маскуються темним кольором продукту. У таких випадках дизельне паливо фільтрують через паперовий фільтр, складений у вигляді лійки, і потім, розкривши фільтр, з вигляду його судять про наявність механічних домішок. Для отримання чітких результатів необхідно пропустити через фільтр не менше літра палива.

1.2.3. Запах.

Запахи палив різного походження легко відрізняються. Бензини, що містять продукти термічного крекінгу, гідролізу і коксування, мають різкий неприємний запах, властивий ненасиченим вуглеводням, і чим вищий вміст останніх у бензинах, тим сильніше цей різкий запах (А -66, А-72 і іноді А- 76).

Бензини прямої перегонки, каталітичного крекінгу (А -76, АІ -93 і АІ -98, авіаційні) пахнуть порівняно м'яко.

Освітлювальні керосини і реактивні палива мають відносно слабкий гасовий запах.

Дизельні палива зазвичай володіють несильним, але стійким різким запахом через вміст у них сірчастих сполук.

1.2.4. Випаровуваність.

Для її визначення на білий папір слід нанести скляною паличкою по одній краплі кожного виду палива і дати йому випаруватися; оглянути залишок після випаровування.

Сучасні автомобільні бензини, особливо зимового виду, а також авіаційні бензини випаровуються без залишку протягом 1-2 хв.

Після випаровування автомобільних бензинів А -66, А-72, А -76 на папері залишаються незначні сліди (плями), які довипаровуються при легкому прогріванні.

Гас і дизельне паливо тривалий час залишаються на папері у вигляді жирної плями.

1.2.5. Якісне визначення наявності ненасичених вуглеводнів

Бензини, що мають у своєму складі продукти термічного або одноступінчастого каталітичного крекінгу, можуть містити значну кількість нестійких, ненасичених вуглеводнів, що легко окислюються, здатних під час транспортування і зберігання полімеризуватись і перетворюватися на смоли. Це шкідливо відбивається на роботі двигуна у вигляді утворення на деталях твердих відкладень.

У бензинах прямої перегонки, в тому числі у всіх авіаційних бензинах, а також в дизельному паливі, освітлювальних гасі і реактивних паливах, ненасичених вуглеводнів немає або дуже мало. Для визначення наявності ненасичених вуглеводнів в пробірки наливають рівні об'єми (приблизно 4-5 мл) випробуваного палива і 0,02 мл водного розчину марганцевокислого калію (перманганату) KMnO₄. Суміш добре збовтують протягом 10-15 с і дають відстоятися. У результаті реакції

3R-CH=CH₂+2KMnO₄+4H₂O→KOH+2MnO₂+3R-CHOH-CH₂OH

фіолетове забарвлення водного розчину КМnO₄ переходить в буре з подальшим випаданням бурого осаду MnО₄ на дно пробірки. Наявність такого осаду говорить про те, що в паливі є ненасичені вуглеводні. Якщо протягом 2 хв фіолетове забарвлення водного розчину марганцевокислого калію не зміниться, то в паливі ненасичені вуглеводні відсутні або їх мало.

При випробуванні дизельних палив в деяких випадках фіолетове забарвлення розчину КМnO₄ також змінюється на буре. Це відбувається зазвичай з сірчаними дизельними паливами, так як сірчані з'єднання легко окислюються такими сильними окислювачами, як марганцевокислий калій. Ця реакція дозволяє розрізнити малосірчане і сірчане дизельні палива.

1.2.6. Якісне визначення етилової рідини

У тих випадках, коли колір палива викликає сумнів у наявності етилової рідини, можна провести випробування. У пробірку наливають 10 мл випробуваного бензину і додають 1,0 мл 10%-го спиртового розчину йоду. Суміш у пробірці обережно нагрівають протягом 2 хв на водяній бані і потім охолоджують водою. Верхній бензиновий шар зливають і додають в залишок 10 мл спирту. Пробірку злегка струшують і перевіряють у відбитому світлі наявність жовтих кристалів (блискіток) йодистого свинцю, що утворився при взаємодії йоду з тетраетилсвинцем:

3J₂+Pb(C₂H₃)₄→PbJ₂+C₂H₅J

Наявність йодистого свинцю вказує на присутність в бензині етилової рідини.

1.2.7. Визначення смолистості та забрудненості бензину по залишку після спалювання.

По залишку після спалювання випробуваного палива на сферичному (годинниковому) склі можна судити про його смолистість і забрудненість іншими речовинами.

Годинникове скло діаметром 60-70 мм встановлюють опуклістю вниз на азбестову сітку. У центр скла за допомогою скляної трубки або піпетки наливають 0,5 або 1,0 мл випробуваного палива і акуратно підпалюють. Спостерігають за результатами горіння:

- бензин запалюється миттєво;

- гас загоряється після тривалого підпалювання;

- дизельне паливо від палаючого сірника практично не запалюється.

Після закінчення горіння склу дають охолонути і оглядають вид залишку на сферичному склі (рис.1). Результати огляду після згоряння палив:

- безсмольний або малосмольний бензин залишать на склі слід у вигляді блідої, білуватої плями;

- смолистий бензин дасть ряд концентричних кілець жовтого або коричневого кольору.

Заміряють зовнішні діаметри залишків палив після спалювання на сферичному склі. Заміривши зовнішній діаметр найбільшого кільця за допомогою графіка (рис. 2), приблизно роблять висновок про вміст смол в паливі.

Складають таблицю залежності смол від діаметра смоляного п'ятна на сферичному склі (табл. 1).

Таблиця 1

Залежність вмісту смол від діаметра смоляного п’ятна на склі

Визначають результати випробувань досліджуваних палив:

- бензин, забруднений маслом або дизельним паливом, залишить на склі незгорілі краплі, які зазвичай розташовуються по колу, ближче до краю скла;

- бензол і бензольні палива, наприклад авіаційні бензини, навіть без смоли, дадуть слід невеликого коричневого кільця з чорним вуглистим залишком в центрі;

- паливо, в якому містяться тверді кристалічні домішки в розчиненому вигляді, залишать слід на склі у вигляді дрібних точок;

- етиловий бензин залишать по всьому склу білий наліт окису свинцю.

Рис. 1 дає уявлення про вигляд залишків після спалювання палив, які містять різні домішки.

Заміривши зовнішній діаметр найбільшого кільця, можна за допомогою графіка (див. рис. 2) приблизно судити про вміст смол в паливі. Забрудненість бензину механічними домішками або водою може викликати засмічення, а в зимовий час і замерзання паливної системи.

Фізична стабільність бензину характеризується кристалізацією високоплавких вуглеводнів і випаровуванням легких фракцій при високих температурах. В результаті змінюється склад бензину, що ускладнює пуск двигуна.

Хімічна стабільність бензину характеризує його схильність до засмолення при тривалому зберіганні, а також до утворення смолистих відкладень у впускному тракті двигуна і нагару в камерах згорання.

Крім того, в бензинах відбуваються процеси окислення, ущільнення, розкладання. Стабільність оцінюється величиною індукційного періоду, тобто часом, протягом якого бензин, що знаходиться в контакті з повітрям, під тиском 0,7 МПа при t = 100 ° C, практично не окислюється. Чим вище індукційний період бензину, тим вище його хімічна стабільність.

Рис. 1. Приблизний вид залишку палив після спалювання на сферичному склі:

1 - безсмольний бензин; 2 - смолистий бензин; 3 - бензин, забруднений маслом; 4 - бензино-бензольна суміш; 5 - бензин, забруднений кристалічними домішками; 6 - бензин, забруднений парафіном

Діаметр смоляного кільця

Рис. 2. Залежність розміру, мм, смоляного кільця від вмісту смол в паливі:

1 - для 0,5 мг спалюваного палива; 2 - для 1 мг спалюваного палива