Читайте также:
|
Стандарт IEEE 802.11
Стандарт IEEE 802.11 був «первістком» серед стандартів бездротової мережі. Роботу над ним почали ще в 1990 році. Як і вважається, цим займалася робоча група з IEEE, метою якої було створення єдиного стандарту для радіоустаткування, яке працювало на частоті 2,4 ГГц. При цьому ставилося завдання досягти швидкості 1 і 2 Мбіт/с при використанні методів DSSS (англ. Direct Sequence Spread Spectrum) і FHSS (англ. Frequency Hopping Spectrum Spreading) відповідно. Робота над створенням стандарту закінчилася через 7 років. Мета була досягнута, але швидкість, яку забезпечував новий стандарт, виявилася дуже малою для сучасних потреб. Тому робоча група з IEEE почала розробку нових, швидкісніших, стандартів.
Розробники стандарту 802.11 враховували особливості коміркової архітектури системи. Тому, що хвилі розповсюджуються в різні сторони на певний радіус. Отже зовні зона нагадує елементарну комірку. Робота кожної комірки здійснюється під управлінням базової станції, у якості якої використовується точка доступу. Часто комірку називають базовою зоною обслуговування.
Щоб базові зони обслуговування могли спілкуватися між собою, існує спеціальна розподільча система (Distribution System, DS). Недоліком розподільчої системи стандарту 802.11 є неможливість роумінгу. Стандарт IEEE 802.11 передбачає роботу комп'ютерів без точки доступу, у складі однієї комірки. В цьому випадку функції точки доступу виконують самі робочі станції.
Цей стандарт розроблений і орієнтований на устаткування, що функціонує в смузі частот 2400-2483,5 МГц. При цьому радіус комірки досягає 300 м, не обмежуючи топологію мережі.
Стандарт IEEE 802.11а
IEEE 802.11a - найбільш перспективний стандарт бездротової мережі, який розрахований на роботу в двох радіодіапазонах, - 2,4 і 5 ГГц. Використовуваний метод OFDM (англ. Orthogonal frequency-division multiplexing) дозволяє досягти максимальної швидкості передачі даних 54 Мбіт/с. Окрім цієї швидкості, специфікаціями передбачені і інші швидкості:
· обов'язкові - 6, 12 і 24 Мбіт/с;
· необов'язкові - 9, 18, 36, 48 і 54 Мбіт/с.
Цей стандарт також має свої переваги і недоліки. З переваг можна відзначити наступні:
· використання паралельної передачі даних;
· висока швидкість передачі;
· можливість підключення великої кількості комп'ютерів.
Недоліки стандарту IEEE 802.1la такі:
· Обмежений радіус дії мережі при використанні діапазону 5 ГГц (приблизно 100 м);
· вища вартість устаткування в порівнянні з устаткуванням інших стандартів;
· для використання діапазону 5 ГГц необхідним є спеціальний дозвіл від державних організацій по нагляду за радіо ефіром.
Для досягнення високих швидкостей передачі даних стандарт IEEE 802.11a використовує в своїй роботі технологію квадратурно амплітудної модуляції QAM.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 67 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |