Читайте также:
|
Тема: Сучасні комунікативні технології
Завдання:
1.Роль телебачення у сучасному суспільстві
Кожну історичну епоху і тип суспільства знаменують великі відкриття. У доіндустриальнім суспільстві революційні зміни зробило відкриття вогню, колеса й алфавіту, в індустріальному - друкованого верстата, парової машини і конвеєрної стрічки, у постіндустріальному суспільстві - атомної енергії, комп'ютера і телебачення. Про останнє варто поговорити особливо. Усього лише за півстоліття, що минули з того часу, як на Всесвітньому ярмарку 1939 р. Эн-Бі-Сі почало регулярне телемовлення на Сполучені Штати, ТБ поширило свій вплив на людство набагато ширше і швидше, ніж усі попередні винаходи. Його вплив на формування способу життя, людських взаємин, структури керування і навіть на розуміння цивілізації виявилося дуже глибоким. Воно дає можливість відчути себе в центрі подій і, як не дивно, досягає мети: незрима присутність мільйонів глядачів додає будь-якій події розмах і значимість.
Телебачення прискорило темп життя, спресувавши місяці в тижні, дні і навіть години. Воно формує міфи, переписує історію.
Герої серіалів і естрадні зірки увійшли до нас у будинки і стали ледве чи не членами родини, тим, що називають ерзац-друзями. Події пригодницьких, детективних, любовних, героїчних, і політичних фільмів здаються нам ледь чи не реальнішими, ніж дійсні. Телебачення поєднує людей. Подробиці любовної пригоди американського президента з колишньою секретаркою Білого дому росіяни знають не меньш, ніж американці. Ми засуджуємо чи схвалюємо його вчинок приблизно в тім же процентному співвідношенні, що і самі американці. Але й американці довідуються про перестановки в російському уряді не пізніше, ніж самі росіяни (якщо не раніш). Саме дивне, що деякі міністри вперше довідалися про своє звільнення, призначення чи пересування з повідомлень телебачення.
Сьогодні телебачення - не тільки головний засіб, що забезпечує беззупинний потік інформації і у корені змінюющій зміст соціальної взаємодії, у суспільстві, але і важливий соціальний інститут, продукцію якого ми споживаємо так само, як і продукти харчування, одяг, різні пристосування і послуги. З одного боку, це полегшує і різноманітить наше життя, а з іншого боку - змушує платити дуже високу ціну, якщо мати на увазі особисту волю і змушене проходження визначеними соціальними моделями1.
Відповідно до матеріалів дослідження рейтингів мережних телеканалів і телебачення, проведеного фірмою "Медиа Мар" у квітні 1997 р. (репрезентативна вибірка - близько 8 тис. респондентів у 41 місті РФ), середній час, протягом якого людина дивиться телепередачі, складає 246 хв. у день. Якщо в будні дні телевізору приділяється 237 хв., то у вихідні цей показник трохи вище - 270 хв.2 Переважна більшість (87%) домогосподарок щодня дивляться телепередачі більш 3 година., сполучаючи це з домашніми справами. Молодь дивиться телевізор по кілька годин 3 - 4 дні в тиждень. Найменше сидять перед телевізорів підприємці. Третина з них дивляться телепередачі лише у вихідні дні.
Засоби масової інформації впливають на соціальне поводження людей. Показуючи велич морального подвигу людини, історії звичайних людей, що зуміли вижити в самих важких умовах, телебачення вселяє нам більше надії й оптимізму. У той же час воно сприяє поширенню скептицизму, показуючи з екранів людські пороки, ворожнечу політичних партій, корупцію і злочини, паніку на біржах або черзі у прилавків. Можливо, у суспільстві було б менше насильства, якби звичайна дитина до досягнення зрілого віку не переглядала десятки тисяч дійсних актів насильства в останніх новинах і розіграних у фільмах. Можливо, якби потоки компромату не виливалися всіма ЗМІ, народ відносився б з великою повагою до соціальних і власних лідерів.
Інститут соціальних і маркетингових досліджень "Gfk МR" провів у 1997 р. комплексне опитування населення Росії, у ході якого 2079 респондентам пропонувалося оцінити ступінь важливості телебачення як способу одержання інформації будинку в найближчі два роки: 87% оцінили його як основне джерело інформації1.
Сила ТБ полягає в глибокому впливі на спосіб мислення. Воно здатно реставрувати старі і породжувати нові міфи. Популярні телеперсонажі стають носіями моральних якостей не менш глибоких, чим персонажі чи Достоєвського Шекспіра, причому доступні вони незрівнянно більш широкій публіці. Телеперсонажі надовго залишаються в пам'яті в першу чергу тому, що в стиснутому виді відбивають риси національного духу. Вони стають еталонами поводження і моральності.
ТБ займало важливе місце в політичному, культурному і економічному життю народу ще під час існування Радянського Союзу. Особливу роль воно грало в період гласності, проголошеної Михайлом Горбачовим. Його образ настільки точно відповідав ставленням про політика, що культивують засоби масової інформації, що деякі радянологи думали, що Горбачову не удалося б завоювати й утримати владу без допомоги телебачення. Телебачення актуалізує нашу реальність. У боротьбі думських фракцій у парламенті Росії постійно йдуть посилання на телерейтинги, що показують зльоти і падіння популярності політичних лідерів. Після того як у вересні 1998 р. Держдума в перший раз не обрала В.Черномирдіна на посаду прем'єр-міністра, перед другим ту ром з високої трибуни його супротивники,аргументуючи неприйнятність цієї кандидатури, раз у раз посилалися на дані телевізійного опитування, проведеного перед тим каналом НТВ (проти Черномирдіна виступили 90% що подзвонили). Нинішні президенти звертаються до народу своєї країни не з трибуни на головній площі столиці, але з газетних смуг чи по радіо, або з екранів телебачення. Воно консолідує націю і народи, тримає в курсі останніх подій кожного з нас. Без нього ми не можемо представити сучасне суспільство, а суспільство не може знайти контакт із сучасниками без допомоги телебачення. Телеекран став центром сімейного вогнища, довкола нього збираються друзі, родичі і гості. Він прикував нас до диванів, стільців і крісел. Сьогодні ми не беремо участь у подіях, а спостерігаємо їх на екрані. Ми менше відвідуємо театри і стадіони, але разом з тим і політичні мітинги, що при масовому скупченні переростають у бунт, а той - у революцію. Можливо, телебачення зробило нас менше рухливими, але зате і менше бунтарськими. Эмпирічні дані показують, що безпосередньому живому спілкуванню люди приділяють у десятки разів меньше часу,ніж тому ж телебаченню, перегляду серіалів і вікторин чи комп'ютерним іграм. З колиски телебачення учить нас спочатку дивитися, і тільки потім - почувати і думати. Воно показує події уже відібраними, відредагованими. По інерції ми приймаємо їх за сирий матеріал, хоча на ділі це перероблений продукт, результат колективної творчості. Сучасне ТБ представляє багато різноманітного навчального матеріалу в спеціальних і науково-популярних передачах. Студенти коледжів і університетів одержують заочне утворення не тільки через засоби ТБ, але і по мережах Інтернету. Телебачення зарекомендувало себе ідеальним засобом реклами будь-яких товарів. За великі гроші будь-який канал готовий підбудуватися під вимоги телереклами чи трансляцію спортивних змагань. На час Олімпійських ігор Південна Корея перевела годинник для того щоб Америка змогла дивитися передачі в прямому ефірі!
ЗМІ виступають культурним посланцем західного світу, де вони власне і зародилися, на Азіатському, Латиноамериканському й Африканському континентах. Мас-медиа, вісник постіндустріального суспільства, зіштовхнувшись тут із суспільством доіндустриальним, зробили на останнє необоротний вплив. Раніш місцеві культури до відомого ступеня були захищені від впливу західної культури величезними відстанями на суші і на море. Поки західна культура добиралася до сільської глибинки, а на це ішли місяці і роки, її вплив виявлялися ослабленим. Крім того, він не торкалися широкого кола населення. Спочатку об’ектом впливу ЗМІ ставали численні групи місцевих еліт, що вступали в контакти з місіонерами, плантаторами, адміністраторами. Проходили десятиліття, перш ніж цей вплив здобував масовий характер.
З появою ЗМІ положення різке змінилося. Вони скоротили відстань і час, звели до мінімуму проміжний вплив на передану інформацію, подолаючи бар'єри письменності і бідності, і дозволили на психологічному хоча б рівні придбати таку мобільність, який вони не могли досягти на фізичному рівні. Не залишаючи мереж громади, селянин міг побувати у Парижі чи на Апенінах. Раніш недостатність коштів не дозволяла місцевим мешканцям вершити навіть поїздку на автобусі, не говорячи про потяг. Їхня подорож не простиралася далі прилеглого містечка. Тепер же у своїй уяві вони могли подорожувати по всіх країнах світу. уявлювані подорожі зробили сильний дестабілізуючий вплив на місцеві культури. Зросли потреби. Знання породило надії, яким не призначено було збутися. Збільшилося розчарування. Пішли ланцюжки політичних переворотів. Багатим і бідним не хотілося жити по-старому, а по-новому вони ще не вміли. Наплив споживчих товарів з розвинутих країн супроводжувався відповідною психологічною обробкою, яка ведеться за допомогою ЗМІ. Якщо країни, що розвиваються, і інтегровані у світову економіку, то скоріше як ринки збуту.
Використання дешевих іноземних програм не проходить безслідно. По-перше, знижуються вимоги до роботи національних продюсерів. По-друге, у глядачів культивується цікавість до сексу, насильству і помилковим стереотипам. Після тривалого тиску глядачі від місцевих режисерів вимагають продукції, аналогічної західній. По-третє, іноземні програми поволі насаджують спосіб життя, стиль одягу і смаки, що чи не можуть бути задоволені місцевою економікою, перечать цінностям місцевих культурних традицій.
ЗМІ виконують сьогодні ту ж роль, яку в часи промислової революції грали залізниця і морські шляхи, - це артерії для вільної циркуляції інформації. У країнах, що розвиваються, ЗМІ виконують наступні функції:
· Допомагають поширювати грамотність і утворення серед жителів віддалених районів.
· Забезпечують національну інтеграцію країни, де різнорідний склад населення або природні фактори - величезні ліси, пустелі і гори - є перешкодою до об'єднання.
· Забезпечують ефективне адміністративне керування в країнах, де великі відстані є на перешкоді для інтеграції.
2.Підберіть низку пропагандистських листівок передвиборчої кампанії останніх рокі 
3.Проаналізуйте конкретний відеоролик, охарактеризуйте його відеоряд, звукоряд,текст та інші складові.
Реклама пропонує споживачу хрумкі палички «Твікс».
Варто зазначити,що сюжет запропонованої реклами вдало підібраний, відеоролики мають певну історію, яка зацікавлює споживачів дивитись цю рекламу. Вона розрахована на різну вікову аудиторію.
Ролики створені у вигляді казки, де переважають яскраві приємні кольори.
Позитивним є те, що рекламщики показують споживачу технологію створення цих паличок «Твікс». А також, споживачі мають змогу покуштувати різної технології палички, тобто вони мають право вибору. Слова:»Спробуйте і оберіть самі!» стимулюють до придбання цієї продукції.
Спокійна мелодія, яка супроводжує відеоролик налаштовує споживачів на оптимізм.
Отже, реклама продумана вдало, враховуючи різні вікові категорії споживачів. Реклама має свою історію, яка зацікавлює до подальшого перегляду.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 96 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |