Читайте также:
|
Значення: завдяки аудiовiзуальним засобам наочності учні можуть сприймати:
- об’єкти i явища, які вiдсутнi у тій мiсцевостi, де живуть діти;
- процеси i явища в їх розвитку, які безпосередньо органами чуття не можуть сприймати у природі;
- об’єкти i явища, які вимагають для спостереження тривалого часу або спеціальних прийомів;
- виробничий процес, послiдовнiсть здійснення його етапів;,
- явища або процеси, які відбувалися в природі раніше i більше не повторюються.
Дидактичні вимоги:
1. Чітке визначення конкретної дидактичної задачі, яка буде розв’язуватися за допомогою того чи іншого засобу наочності на певному етапі навчання.
2. Зміст засобу наочності повинен вiдповiдати змiстовi теми уроку.
3. Сприймання повинно бути цілеспрямоване, діти повинні усвідомити ціль і завдання перегляду чи прослуховування.
4. Вчитель заздалегідь готує учнів до сприймання змісту аудiовiзуальних засобів наочності(прийомами такої підготовки є: актуалізація понять і конкретних об’єктів, про які йтиметься інформація і запис на дошці запитань, на які діти відповідатимуть після перегляду чи прослуховування, пояснення і запис складних термінів).
В процесі вивчення курсу «Я і Україна» використовують кіно- та відеофільми, кіно- або відео фрагменти.
Кінофільм – це 10-20 хвилинний фільм, що розкриває зміст окремої теми навчальної програми.
Переваги кінофільму над іншими засобами наочності:
· за короткий проміжок часу він дає можливість сприйняти значну за обсягом інформацію про предмети, явища і процеси навколишнього світу;
· цінність фільму полягає в тому, що весь матеріал подається в динаміці, в певній об’єктивно зумовленій логічній послідовності;
· у навчальних фільмах чітко виділяються взаємозв’язки і залежності навколишнього світу, які досить важко або й неможливо сприйняти безпосередньо в природі;
· фільм знімає всі обмеження сприймання у часі і просторі, тобто можна спостерігати за тим, що знаходиться далеко і відбувалося давно;
· образність, динамічність фільму завжди збуджують увагу дітей, викликають пізнавальний інтерес, позитивні емоції, естетичні почуття.
Однак не слід забувати, що фільм не є універсальним засобом і не може заміняти інші засоби наочності. Він має свої особливості, які певною мірою впливають на методику його використання. Зміст навчального фільму часто охоплює значний за обсягом матеріал, що не завжди повністю відповідає темі уроку чи змісту його логічно завершеної частини. Рівень складності інформації не враховує реальний стан опорних знань та умінь, які забезпечують усвідомлене сприймання. Лаконічність викладу, його темп, спресованість важче розуміються, ніж пояснення. Тому вчитель повинен попередньо переглянути фільм; визначити, що в ньому відповідає змісту усієї теми чи його логічно завершеній частині; а також визначити цілі і місце застосування фільму чи його частини в структурі уроку.
Повністю кінофільм може бути показаний, якщо у ньому цілісно розкриваються процес, явище, певний об’єкт і він не поділяється на логічні частини. такими, наприклад, є фільми: «Кругообіг води у природі», «Видобування торфу», «Видобування вугілля», «Вовки» та ін. Фрагментарно кінофільм демонструється тоді, коли у нього виділяються окремі частини. Наприклад, фільм «Степи» можна розділити на частини: клімат степів, рослинний світ, тваринний світ, праця людей. Для показу обирається та частина, яка відповідає дидактичній задачі і буду найефективнішим у порівнянні з іншими засобами розв’язання. Ефективність визначається характером матеріалу, складністю його для розуміння, рівнем підготовки дітей до осмисленого сприймання.
Навчальні кінофільми використовуються на всіх етапах уроку природознавства, але з різними дидактичними цілями.
У процесі демонстрування кінофільму, коли диктор пояснює те або інше явище, учитель (без пояснень) показує його на екрані указкою і тільки інколи робить короткі зауваження або пропозиції. Щоб дати можливість учням повністю зосередити свою увагу на змісті фільму, не варто відволікати їх у цей час запитаннями або поясненнями.
Роботу з фільмом під час уроку обов’язково поєднують з використанням інших наочних посібників (натуральних, картин, таблиць, роздавальних карток та ін.). Таке поєднання дає змогу загострити увагу учня на певному об’єкті, виявити характерні ознаки його, встановити його місце серед інших предметів і явищ природи, з’ясувати пристосування його до умов існування або причини виникнення.
Навчальний фільм – статичне зображення на плівці, яке має одну тему. Кожний наступний кадр діафільму за змістом пов’язаний з попереднім, внаслідок чого отримується цілісна інформація на визначну тему. Зміна кадрів до деякої міри розкриває динаміку того чи іншого процесу, явища, структури об’єкта.
Кадри фільму мають зоровий ряд і субтитри, які розкривають основний зміст. У субтитрах часто містяться запитання і завдання для учнів, які допомагають активно і цілеспрямовано сприймати зображення. За характером зорового ряду фільми поділяються на групи: а) кадри, створені на основі малюнків, б) фотоматеріалів, в) на поєднанні малюнків і фотоматеріалів (комбіновані).
За побудовою фільми бувають цілісні та фрагментарні. Перший вид присвячений певним темам і використовується на одному уроці. Наприклад, (охорона рослин). Фрагментарні – містять матеріал до розділів програми, а окремі кадри розкривають зміст окремих тем. Наприклад, «Природні зони».
Навчальні діапозитиви – це набори кадрів за певною темою, які можуть застосовуватися в різній послідовності, найбільш доцільній у конкретній навчальній ситуації.
За дидактичною спрямованістю серії діапозитивів розподіляються на інформаційні і контрольно-перевірочні. Діапозитиви першої групи – це фотографії, малюнки предметів, процесів і явищ природи. Вони не мають субтитрів, але мають підписи, які полегшують сприймання дітей. Контрольно-перевірочні діапозитиви містять малюнки з поданими до них завданнями.
Діапозитиви, як діафільми, мають ряд властивостей, які забезпечують ефективність їхнього використання. Проекція кадру на екран дає збільшене в багато разів, яскраве зображення, що сприймається усіма учнями класу зі своїх робочих місць. Крім того, підготовка цих засобів наочності потребує небагато часу і на екран одразу подається необхідний матеріал. Легко можна вибрати необхідні кадри, повернутися до попередніх, затримати на деякий час зображення і вибрати оптимальний час для демонстрації кожного кадру.
Методичні прийоми застосування діафільмів і діапозитивів, як і всіх інших засобів наочності, визначаються конкретними дидактичними задачами і під задачами, з допомогою яких вони розв’язуються.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 155 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |