Читайте также:
|
– створення в центрах зайнятості спеціальних секторів з надання послуг роботодавцям;
– покладення всіх функцій з обслуговування роботодавців на спеціалістів по взаємодії з роботодавцями як особистих консультантів конкретних роботодавців;
– вивчення поточних та перспективних потреб роботодавців і надання допомоги з комплектування підприємств персоналом, у тому числі шляхом професійного навчання претендентів на роботу;
– ведення в центрах зайнятості спеціальних папок з інформацією про підприємства (далі – "Паспортів підприємств");
– інформування роботодавців про стан та основні тенденції локального ринку праці;
– інформування роботодавців про діяльність державної служби зайнятості, витрати коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд) з розкриттям досягнутого ефекту.
4. Раціоналізація розподілу персоналу служби зайнятості і використання його робочого часу:
– розподіл персоналу з урахуванням навантаження (кількості незайнятого населення та роботодавців, що припадають на одного працівника ЦЗ);
– покладення на спеціалістів з працевлаштування функцій особистих консультантів, що підвищує відповідальність спеціалістів за результати роботи з клієнтами;
– визначення норм часу на виконання конкретних технологічних процедур і операцій;
– спеціалізація та взаємозамінність фахівців ЦЗ на основі розподілу операцій, що виконуються, на прості елементи та систематичне навчання персоналу;
– зосередження уваги фахівців на виконанні своїх функціональних обов'язків з безпосереднього обслуговування клієнтів, індивідуалізація роботи з ними завдяки автоматизації обробки документів, статистичного обліку та організації ефективної системи документообігу;
– розробка для кожного спеціаліста детальної посадової інструкції.
5. Розподіл потоків клієнтів залежно від мети відвідування центру зайнятості та потреб у сфері зайнятості:
– організація співпраці з шукачами роботи та безробітними щодо працевлаштування здійснюється спеціалістами з працевлаштування, які виконують функції особистих консультантів;
– послуги з надання соціальних послуг щодо профконсультування (профвідбору), залучення до підприємницької діяльності і самозайнятості здійснюються спеціалістами з активної підтримки під час особистої зустрічі з клієнтами;
– надання центром зайнятості соціальних послуг безробітним щодо професійного навчання, оплачуваних громадських робіт не передбачає особистої зустрічі відповідних спеціалістів з безробітними, оскільки дані процедури виконує особистий консультант;
– створення в ЦЗ довідкового сектору, покладання на одного з фахівців довідково-диспетчерських функцій;
– розміщення робочих приміщень у ЦЗ відповідно до технологічного ланцюга обслуговування конкретних категорій клієнтів.
6. Розподіл приміщень ЦЗ на функціональні сектори, в яких, незалежно від площі та особливостей приміщень ЦЗ, виконуються визначені процедури і операції з обслуговування клієнтів:
– створення великих просторових секторів, де клієнтам можуть надаватися декілька послуг, насамперед тих, які спрямовані на активізацію їхніх зусиль у пошуку роботи, а також послуг з підбору необхідних працівників для роботодавців;
– уніфіковане за змістом інформаційне наповнення приміщень ЦЗ, що дає змогу клієнтам самостійно отримати максимум інформації, в тому числі про попит та пропозицію робочої сили, послуги центру зайнятості, а також допомагає їм чітко уявити свої права та обов'язки.
7. Надання клієнту (як шукачеві роботи, так і безробітному) соціальних послуг, передбачених чинним законодавством, незалежно від місця проживання особи:
– людина, яка не зареєстрована в ДСЗУ як безробітна та перебуває не за місцем постійного проживання, може звернутися за сприянням у працевлаштуванні до центру зайнятості за місцем фактичного проживання та зареєструватися в державній службі зайнятості як така, що шукає роботу та безробітна, у відповідності до діючого законодавства. Всі дії стосовно безробітного вносяться у звичайному порядку центром зайнятості, що надає послуги, до Особової справи безробітного, що створена за місцем реєстрації як безробітного.
8. Врахування особливостей кожної категорії, кожного прошарку шукачів роботи, кожної особистості, зокрема:
– працездатних громадян працездатного віку, які не мають роботи і вперше звернулися до центру зайнятості або перебували на обліку і були зняті з обліку у зв'язку з працевлаштуванням та повторно звернулися до центру зайнятості;
– осіб, які зареєстровані як такі, що шукають роботу i звернулись до центру зайнятості в призначений день;
– осіб, які працюють i бажають змінити місце роботи, або шукають додаткову зайнятість (додатковий заробіток), або навчаються і бажають працювати;
– осіб, які зареєстровані безробітними і звернулися до центру зайнятості в призначений день;
– людей з інвалідністю, які бажають працевлаштуватися, жінок, молоді, безробітних, які тривалий час перебувають на обліку, безробітних з числа сільського населення, найманих працівників у фізичних осіб;
– роботодавців, керівників підприємств за видами економічної діяльності та особливостями виробничої діяльності тощо.
Врахування різних обставин, які можуть виникати в клієнтів і зумовлювати багатоваріантність можливого розвитку подій, при визначенні процедур з обслуговування конкретної категорії клієнтів та послідовності операцій
– виконання відповідно до цих обставин суворо визначених варіантів дій фахівців;
– проведення розподілу клієнтів на певні потоки, визначення разом з клієнтами Рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню з врахуванням їх індивідуальності, професійних здібностей та емоційно-вольових якостей, проведення цілеспрямованих дій залежно від їхніх потреб та ситуації на ринку праці;
– чітке визначення змісту виробничих операцій, їх послідовності, розподіл функції та обов'язки між працівниками ЦЗ, унормування часу на операції та процедури забезпечує надання клієнтам більш якісних послуг, спрямованих на оперативне працевлаштування та укомплектування вільних робочих місць.
Найважливішою засадою побудови ЄТНаСП є поділ клієнтів центру зайнятості на певні категорії:
1. Працездатні громадяни працездатного віку, які не мають роботи і
вперше звернулися до центру зайнятості або перебували на обліку і були
зняті з обліку у зв'язку з працевлаштуванням та повторно звернулися до
центру зайнятості.
2. Громадяни, які зареєстровані як такі, що шукають роботу, і звернулися
до центру зайнятості в призначений день.
3. Громадяни, які раніше перебували на обліку в центрі зайнятості як
безробітні, були зняті з обліку за власною заявою або у зв'язку з
невідвідуванням центру зайнятості більше одного місяця, не
працевлаштувалися і повторно звернулися до центру зайнятості протягом
двох років з моменту першої реєстрації.
4. Громадяни, які зареєстровані як безробітні і звернулися до центру
зайнятості в призначений час.
5. Громадяни, які працюють і бажають змінити місце роботи або шукають
додаткову зайнятість (додатковий заробіток).
6. Інваліди, які бажають працевлаштуватися.
7. Громадяни, які звернулися до центру зайнятості за довідками.
йнятості за довідками.
8. Керівники, які звернулися до центру зайнятості з метою реєстрації
підприємств як платників внесків до Фонду загальнообов'язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття.
9. Керівники та працівники кадрових служб підприємств, які звернулися до
центру зайнятості по допомогу в підборі персоналу.
10. Роботодавці, які не мають прав юридичної особи та звернулися до
центру зайнятості щодо реєстрації трудових договорів між працівником та
фізичною особою.
У кожному центрі зайнятості, незалежно від площі, планування приміщень та інших умов, організуються одинадцять функціональні сектори. У кожному секторі можуть виконувати свої функції спеціалісти як одного підрозділу, так і декількох підрозділів ЦЗ відповідно до своїх службових обов'язків, структури конкретного ЦЗ, що має забезпечити якісне надання послуг і повне дотримання даної технології. Сектори можуть бути розміщені в окремій кімнаті, декількох кімнатах, частині кімнати, великій залі, холі, вестибюлі, коридорі.Просторове розміщення секторів здійснюється відповідно до технологічного ланцюжка – послідовності роботи з клієнтом.Формування функціональних секторів необхідне для оптимізації роботи спеціалістів ЦЗ та їх взаємодії і тому не потребує спеціального позначення для привернення уваги відвідувачів.
Перелік секторів у центрах зайнятості:
– довiдковий;
– самостійного пошуку вакансій;
– профінформаційний;
– запобігання соціальним ризикам;
– підбору роботи;
– активної підтримки безробітних;
– інформування роботодавців;
– самостійного пошуку роботодавцями претендентів на роботу;
– співпраці з роботодавцями;
– навчання та психологічного розвантаження персоналу;
– адміністративно-господарський.
Відразу після входу до центру зайнятості розташовується довідковий сектор. Спеціаліст, який виконує довідково-диспетчерські функції, як правило, перебуває поблизу вхідних дверей у приміщенні ЦЗ і першим зустрічає клієнта. Наступними мають бути сектори самостійного пошуку вакансій, профінформаційний та запобігання соціальним ризикам, а вже потім – сектор підбору роботи та сектор активної підтримки безробітних. Сектори інформування роботодавців, самостійного пошуку роботодавцями претендентів на роботу, співпраці з роботодавцями, адміністративно-господарський, навчання та психологічного розвантаження персоналу можуть розташовуватися навіть в іншій частині приміщення ЦЗ і мати окремий вхід, оскільки вони пов'язані з виконанням особливих, специфічних функцій.
У довідковому секторі (I) розміщують стенди, планшети, плакати з інформацією про перелік послуг для шукачів роботи та роботодавців, карту району (міста), на території якого знаходиться даний центр зайнятості, із зазначенням головних транспортних маршрутів. У цьому секторі розташоване комп'ютеризоване робоче місце спеціаліста, який виконує довідково-диспетчерські функції, розміщений покажчик руху клієнтів залежно від того, яких послуг служби зайнятості вони потребують, а також покажчик розташування робочих місць, де ці послуги надаються.
Створення сектору самостійного пошуку вакансій (II) має на меті надання клієнту можливості самостійно користуватись інформацією про вільні робочі місця i знаходити для себе найкращі варіанти працевлаштування.
Принциповим є те, що самостійний пошук вакансій на стендах та за допомогою комп'ютерів вільного користування є обов'язковою процедурою під час кожного відвідування шукачем роботи центру зайнятості, а також передує будь-яким наступним технологічним операціям. Саме тому в цьому секторі розташовуються стенди з картками, на яких міститься інформація про вільні робочі місця, систематизована за ознаками груп професій та зазначенням відповідних населених пунктів.
Профiнформацiйний сектор (III) призначений для самостійної роботи клієнтів ЦЗ з інформаційними матеріалами. У цьому секторі клієнту надається первинна профінформація. Поглиблену інформацію про попит і пропозицію робочої сили клієнт одержує у особистого консультанта (спеціаліста з працевлаштування); профконсультацію – у спеціаліста, який виконує функції з профконсультування.
У профніформаційному секторі розміщуються профiнформацiйні матеріали:
– інформаційна література з описами професій (спеціальностей);
– інформація для осіб, які планують розпочати підприємницьку діяльність;
– довідкові матеріали про навчальні заклади, що здійснюють професійне навчання (в першу чергу про центри професійно-технічної освіти ДСЗУ);
– перелік професій, за якими організовує навчання центр зайнятості;
– вiдеоматерiали про зміст окремих професій;
– інформація про підприємства, організації, установи, інших роботодавців (Паспорти підприємств).
Метою сектора запобігання соціальним ризикам (IV) є надання первинної інформації клієнтам, які відносяться до соціально-вразливих категорій населення. Бажаним є відвідування сектору кожним клієнтом центру зайнятості. У разі потреби у поглибленій інформації, клієнт спрямовується до особистого консультанта.
У секторі мають міститись інформаційні матеріали, згруповані за певними проблемами та спеціально позначені для привернення уваги клієнтів, а саме щодо:
– подолання проблем людей з інвалідністю у сфері зайнятості;
– прав та гарантій молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце;
– інформування дітей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батьків про їх права у трудовій сфері;
– запобігання економічній експлуатації дітей;
– інформування з питань забезпечення ґендерної рівності у трудових відносинах;
– прав і гарантій жінок, які мають дітей віком до шести років, одиноких батьків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю;
– запобігання неврегульованій зовнішній трудовій міграції та торгівлі людьми;
– підвищення конкурентоспроможності на ринку праці безробітних, зокрема тих, які тривалий час перебувають на обліку;
– заходів сприяння зайнятості осіб передпенсійного віку;
– профілактики ВІЛ/СНІДУ та туберкульозу, запобігання дискримінації інфікованих осіб та їх інтеграції в трудове середовище;
– заходів сприяння зайнятості особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування.
Загальні дії всіх спеціалістів з працевлаштування (особистих консультантів) спрямовані на:
– з'ясування професійних характеристик та особистісних якостей клієнта, важливих для його працевлаштування;
– інформування клієнта про наявні вакансії;
– підбір роботи з детальним зіставленням професійних характеристик та особистісних якостей шукача роботи і вимог роботодавця до претендента;
– розробку програми спільних дій клієнта та спеціалістів ЦЗ, спрямованих на прискорення його працевлаштування.
В залежності від спеціалізації (покладених функцій) спеціалісти з працевлаштування (особисті консультанти) інформують клієнтів про шляхи та засоби подолання перешкод у працевлаштуванні, пов'язаних з інвалідністю, ґендерими проблемами, дискримінацією ВІЛ-інфікованих осіб і хворих на СНІД та туберкульоз. Також надають консультації щодо запобігання соціальним ризикам, пов'язаним із неврегульованою зовнішньою трудовою міграцією, торгівлею людьми та економічною експлуатацією дітей. Інформують з питань соціально-трудових гарантій і прав дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків.
Дії спеціаліста з працевлаштування, що спрямовані на пошук і підбір роботи клієнту, є пріоритетними перед іншими діями. Це принципова вимога. Мається на увазі орієнтація клієнта на наполегливий самостійний пошук інформації про вакансії в різних джерелах, у тому числі в секторі самостійного пошуку вакансій у центрі зайнятості, та використання методів активної підтримки – залучення до профнавчання, участі у семінарах з техніки пошуку роботи, громадських та інших тимчасових роботах, підприємницької діяльності та самозайнятості тощо.
З метою активізації власних зусиль клієнта, посилення його мотивації до влаштування власного життя та підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці передбачається створення сектору активної підтримки безробітних (VI). У ньому розміщуються робочі місця спеціалістів, які:
– здійснюють профконсультування;
– залучають безробітних до підприємництва та самозайнятості;
– співпрацюють з організаціями, підприємствами, установами, іншими роботодавцями та навчальними закладами;
– організують профнавчання безробітних (забезпечують співпрацю з навчальними закладами та виконують контрольні функції з цього напряму);
– організують семінари профорієнтаційного спрямування, у тому числі з техніки пошуку роботи та інші масові заходи;
– проводять роботу з учнівською молоддю.
Даний сектор також включає приміщення для проведення семінарів з безробітними та комп'ютерний клас для навчання клієнтів комп'ютерній грамотності.
Спеціалісти з організації профнавчання особистого прийому клієнтів не здійснюють.
Дана Єдина технологія передбачає створення спеціальних секторів взаємодії з роботодавцями: інформування роботодавців (VII), самостійного пошуку роботодавцями претендентів на роботу (VIII), співпраці з роботодавцями (IX). Взаємодія з роботодавцями – найважливіша ділянка діяльності державної служби зайнятості. Налагоджені відносини з роботодавцями допомагають розв'язанню головного завдання державної служби зайнятості – сприяння працевлаштуванню безробітних клієнтів, у тому числі тих, на кого поширюється п'ятивідсоткова квота бронювання робочих місць. Зміцнення співпраці дозволяє також забезпечити робочою силою роботодавців відповідно до їх потреб у працівниках.
Ці сектори обладнуються стендами з інформацією для роботодавців про послуги, що їм надає служба зайнятості, зокрема, підбір необхідних працівників (у тому числі із застосуванням психодіагностичних методик), про професійну підготовку працівників для підприємств з числа безробітних та стендами з нормативно-довідковою інформацією.
Особистими консультантами роботодавців є спеціально призначені фахівці ЦЗ, які, як правило, об'єднані в окремий відділ.
У центрі зайнятості облаштовується також окремий сектор навчання та психологічного розвантаження персоналу (X). Це зумовлене тим, щоспеціалісти центрів зайнятості, які працюють безпосередньо з клієнтами, перебувають у стані постійного психологічного та фізіологічного напруження і тому потребують хоча б короткотермінового відпочинку та психологічного розвантаження під час технологічних перерв.
Профілактика втоми та професійних захворювань спеціалістів центрів зайнятості передбачає:
а) встановлення двох десяти-п'ятнадцятихвилинних технологічних перерв (близько 11:00 та 15:30). Саме такі паузи відпочинку ефективно протистоять психологічному вигоранню та втомі при заданому високому темпі роботи. Але ці перерви не повинні бути для всіх фахівців одночасними;
б) регламентацію роботи з комп'ютерами та психофізіологічного розвантаження відповідно до гігієнічних вимог ДСанПіН 3.3.2-007-98.
Перша технологічна перерва призначена для зняття позотонічної втоми та профілактики захворювань хребта, які виникають при сидячій праці. З цією метою виконують відповідні гімнастичні вправи. Друга технологічна перерва повинна носити релаксаційний характер і має заповнюватися спеціальними вправами, які швидко знімають втому. Такі вправи доцільно проводити в кімнаті психологічного розвантаження із застосуванням фіто-, ароматерапії та відповідної музики. Одночасно з технологічними перервами слід провітрювати робоче приміщення.
З метою підвищення продуктивності праці, якості послуг та забезпечення охорони праці робочі місця спеціалістів ЦЗ повинні бути обладнані з дотримуванням державних вимог відповідно до "Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин"
Наступним сектором є адміністративно-господарський сектор (XI), який не потребує спеціального позначення. До адміністративно-господарського сектору входять кабінет директора, приміщення для роботи підрозділів i спеціалістів, які безпосередньо не працюють з клієнтами. У цьому секторі необхідно мати приміщення для приготування i прийняття їжі, призначене для персоналу ЦЗ. Кожне з них може розташовуватися у будь-якому місці будівлі ЦЗ, незалежно від інших приміщень цього сектору.
Функціональні сектори взаємодії з роботодавцями, адміністративно-господарський, навчання та психологічного розвантаження персоналу пропонується розташувати таким чином, щоб технологічні маршрути руху клієнтів – шукачів роботи не проходили через них.
Додаток 6: «Положення про відділ надання соціальних послуг Ріпкинського РЦЗ»
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 79 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |