Читайте также:
|
ЗРОСТАЮЧа потреба в книгах привела в XV столітті до введення у Франції друкарства. За часом ВИНИКНЕННЯ друкарства Франція стояла на шостому місці, але двом її містам, Парижу І Ліону, було начертано стати головними осередками друкарства.
У Паризькому університеті виникла власна система переписування книг. Університетська комісія постановила список книг, необхідних для студентів, ретельно перевіряла текст примірника, який складався з несброшурованих зошитів в 4 листа (pecia). Пізніше ці екземпляри могли видаватися для читання студентам, а могли копіюватися, причому зошити роздавали відразу декільком писарям, що суттєво збільшувало швидкість виготовлення копії. Робота корпорації університетських переписувачів строго регламентувалася, аж до вказівки кількості букв в рядку. Крім того, студенти часто копіювали книги самі для себе.
Перша французька друкарня була заснована в 1470 р. при Сорбонні (богословське відділення Паризького університету). Як і у випадку Італії, виконавцями технічної сторони першої французької друкарні були представники Німеччини, в якості зразків були використані шрифти німецьких майстрів Свенхейма і панкрации. ПРІОР Сорбонни Йоганн Хейнлін и ректор УНІВЕРСИТЕТУ Гільйом Фіше 1469 року викликали з Німеччини типографщика, на виклик відгукнулися три типографщика з Мюнстера: Ульріх Герінг, Міхамул Фрібургер и Мартін Кранц, Які прибули в Париж в 1470 році. Перша друкарня була ними влаштована в одній Із зал Сорбонни.
Однак ідейними натхненниками створення друкарні були французи, професори - гуманісти Гільйом Фіше і Жан Гейнлен; останній пізніше був ректором Сорбонни.
У 1470 р. вийшло в світ перше видання друкарні - збрники листів італійського гуманіста Гаспар де Бергам. У 1471 р. були надруковані вже чотири видання: Г. Борціцці «Про орфографії», Ж. Фіше «Риторика», ГУАР з Верони «Про дифтонги», Жан де ля П'єр «Про мистецтво діалогу».
Коли 1473 року Фіше виїхав до Риму, а Хейнлін в Базель, друкарню перенесли з Будівлі УНІВЕРСИТЕТУ в окреме приміщення и вона стала звичайним Приватним підприємством. За три роки роботи з друкарні Сорбонни Вийшло 23 книги; редакторами всіх видань були ті ж Фіше и Хейнлін, Зміст книг Був Переважно гуманістічний.
У 1476-1477 рр.. в Парижі син книготорговця Паскье Бонхомм випустив першу книгу французькою мовою «Великі французькі хроніки». Це було видання в трьох томах, а ілюстрації були виконані в техніці ксилографії. Друге місто Франції, де виникло книгодрукування, - Ліон (1473).
Таким чином, розпочавшись як підприємство при навчальному закладі, згодом книгодрукування у Франції пішло по загальноєвропейському шляху – шляху створення приватних підприємств мануфактурного типу.
У 1921 р. було створено кооперативне товариство «Університетський друк Франції» («Les Press Universitaire de France»), контрольоване конфедерацією наукових товариств Франції. Метою товариства було видання книг для поширення наукових знань і освіти. У 1930 р. до кооперативу приєдналися ще три наукових видавництва: «Фелікс Алькала», що займався виданням літератури з філософії, «Ернест Леру», який публікував книги з археології та історії країн Сходу, а також «Видання Рідер»
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 99 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |