Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

На форма реєстрації шлюбу.

Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, подають

письмову заяву про реєстрацію шлюбу за встановленою формою до

будь-якого органу реєстрації актів цивільного стану на їхній вибір.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком осо-

бисто. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть з поважних причин

особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу

реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідче-

ну, можуть подати їхні представники. Повноваження представника

мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

Якщо в паспортах або паспортних документах іноземців та осіб без

громадянства відсутні відомості про сімейний стан, то вони повинні

одночасно подати документ про те, що не перебувають у шлюбі, вида-

ний компетентним органом країни свого громадянства або країни по-

стійного проживання та належним чином легалізований (легалізація

консульською установою або дипломатичним представництвом Укра-

їни в цій країні, проставлення апостиля), якщо інше не передбачено

чинними міжнародними договорами України. Зазначені документи

можуть бути також видані або легалізовані консульською установою

або дипломатичним представництвом цієї країни в Україні та надалі

Міжнародне приватне право

легалізовані Міністерством закордонних справ України, якщо інше

не передбачено чинними міжнародними договорами України. Якщо

в паспортах або паспортних документах є позначка про припинення

шлюбу зазначених вище осіб, документ про те, що особа не перебуває в

шлюбі, повинен бути пред'явлений за період після розірвання шлюбу.

За відсутності в країні походження документів дипломатичного пред-

ставництва або консульської установи України документи можуть

бути легалізовані в найближчому дипломатичному представництві

чи консульській установі України, повноваження якої офіційно по-

ширюються на територію країни походження документів. Документи,

що посвідчують сімейний стан цієї категорії осіб, можуть бути видані

або легалізовані консульською установою країни їх громадянства або

країни постійного проживання в тій країні, де одночасно присутнє ди-

пломатичне представництво або консульська установа України, у якій

ці документи легалізуються для використання в Україні.

Необхідність державної реєстрації шлюбу закріплена у зако-

нодавстві більшості розвинутих держав (Бельгія, Німеччина, Гол-

ландія, Китай, Франція, Швейцарія, Японія тощо). У ряді країн

дійсним визнається шлюб, укладений або державним органом, або

конфесією наречених (Велика Британія, Данія, Іспанія, Італія, Ка-

нада, деякі штати США). Єдина можлива форма шлюбу – релігійна,

встановлена в Ізраїлі, Іраку, Ірані [20, С. 119].

Згідно зі ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне пра-

во», припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу

визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків

шлюбу. Стаття 60 цього закону регламентує правові наслідки шлю-

бу: правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим за-

коном подружжя, а за його відсутності – правом держави, у якій по-

дружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча

б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за

відсутності такого – правом, з яким обидва з подружжя мають най-

більш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного

особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до

правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця

проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається

з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір пра-

ва обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя.

Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон по-

дружжя стає спільним.

Глава 7. Міжнародні сімейні правовідносини «з іноземним елементом»

Згідно з ч. 1, 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється вна-

слідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ

(Україна, Російська Федерація)

Смерть одного з

подружжя

Розірвання

шлюбу

Оголошення одного з

подружжя померлим

ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ

(США)

Смерть одного з

подружжя

Розірвання

шлюбу

Визнання шлюбу

недійсним

ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ

(Франція)

Смерть одного з подружжя Розірвання шлюбу

Схема 7.2.

Розірвання шлюбу може відбуватися в судовому порядку або

через державні органи РАЦСу. Відповідно до ст. 106 СК України

в державних органах РАЦСу розриваються шлюби за спільною за-

явою подружжя, яке немає дітей, незалежно від наявності між ними

майнового спору. Стаття 107 СК України передбачає, що шлюб роз-

ривається державним органом РАЦСу за заявою одного з подруж-

жя, якщо другий із подружжя: 1) є безвісно відсутнім; 2) визнаний

недієздатним; 3) засуджений за вчинення злочину до позбавлення

волі на строк не менш як 3 роки. Шлюб розривається незалежно від

наявності між подружжям майнового спору.

Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про

розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із

них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього

життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо, а також

про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей (ч. 1

ст.109 СК України).

Міжнародне приватне право

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений і одним

із подружжя. Згідно з ч. 2 ст. 110 СК України, позов про розірван-

ня шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини

та протягом 1 року після народження дитини, крім випадків, коли

один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить озна-

ки злочину, щодо другого з подружжя або дитини. Чоловік, дру-

жина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протя-

гом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане

іншою особою. Чоловік, дружина має право пред'явити позов про

розірвання шлюбу до досягнення дитиною 1 року, якщо батьківство

щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про

чоловіка як батька дитини вилучено із актового запису про наро-

дження дитини. Опікун має право пред'явити позов про розірвання

шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визна-

ний недієздатним.

В Італії суддя виносить рішення про розірвання шлюбу, пере-

конавшись у марності спроб примирення, а також встановивши, що

духовна і фізична близькість між подружжям не може більше під-

тримуватися або не може бути відновлена внаслідок наявності од-

нієї з таких обставин: якщо один з подружжя після вступу до шлюбу

засуджений до карного покарання (у вигляді каторжних робіт, по-

збавлення волі на термін понад 15 років та ін.) за злочин, вчинений

до чи під час перебування у шлюбі (за винятком політичних зло-

чинів); якщо щодо них їх було винесене рішення про судове розлу-

чення, або їхня згода про встановлення окремого проживання була

затверджена судом, або мала місце фактична сепарація подружжя

[21, С. 87].

Розірвання шлюбу за взаємною згодою неможливе у Франції

протягом перших шести місяців шлюбу (ст. 230 Французького ци-

вільного кодексу).

Деякі особливості у питанні розірвання шлюбу містить законо-

давство Великої Британії, США, інших держав «сім’ї загального пра-

ва». Англійська правова система передбачає, що заява про розірван-

ня шлюбу не може бути надана, якщо з моменту укладення шлюбу

не минуло трьох років. Однак, суд може прийняти до розгляду заяву

про розірвання шлюбу і до закінчення цього строку, якщо вимога

про розлучення заснована на винятковій жорстокості або амораль-

ності відповідача. За законодавством США розірвання шлюбу від-

бувається як в судовому, так і позасудовому порядку. Проте поза-

Глава 7. Міжнародні сімейні правовідносини «з іноземним елементом»

судовий порядок можливий лише за наявності шлюбного договору

між подружжям, в якому передбачено майнові права та обов’язки

сторін та їх майнові права та обов’язки стосовно дітей.