Читайте также:
|
ТЕМА № 6. куЛЬТУРА епохи відродження та нового часу.. (2 год.)
Мета заняття: ознайомлення з соціально-історичними передумовами становлення культури епохи Відродження, її хронологією та періодизацією; загальна характеристика світоглядних основ ренесансного мислення та нової концепції особистості; ознайомлення із зразками художньої культури італійського Відродження, ідеями гуманізму та Реформації, ознайомлення з провідними суспільними ідеями європейського Просвітництва, їх впливом на найбільш поширені течії художньої культури – бароко, класицизм; розкриття значення Просвітництва для розбудови засад європейської цивілізації.
Опорні поняття: Проторенесанс, Ренесанс (Ранній, Високий, Пізній), Дученто, Треченто, Кватроченто, Чінквеченто, гуманізм, Реформація, протестантизм, культ праці, особиста відповідальність, антропоцентризм, індивідуалізм, титани Відродження, Просвітництво, буржуазна республіка, релігійні війни, просвітницька ідеологія, енциклопедисти, філософський раціоналізм, бароко, класицизм, юридичний гуманізм.
ПЛАН
1. Культурно-історичні підмури світоглядних та художніх процесів Відродження.
2. Італійське Відродження. Відродження і Русь: подобість або відмінність?
3. Північне Відродження та Реформація: спільне та відмінне.
4. Ідеї Просвітництва та художня культура ХVІІ ст. Мистецтво бароко та класіцизму.
5. Юридичний гуманізм як досягнення просвітницької ідеології.
4.1. Культурно-історичні підмури світоглядних та художніх процесів Відродження і Нового часу.
Італійський Ренесанс і його роль в в становленні європейської культури Нового часу. Антропоцентризм – провідна ідея Ренесансу. Гуманісти - ідеологи Відродження, вважали "Відродженням" поверненням до епохи класичної античної, в першу чергу римської культури від тисячорічного панування середньовічного варварства. Сучасний погляд на Відродження - значення епохи є набагато ширшим. Періодизація італійського Ренесансу:
1) дученто (XIII ст.) — Протовідродження (Проторенесанс);
2) треченто (XIV ст.) — продовження Проторенесансу;
3) кватроченто (XV ст.) — Раннє Відродження (Ранній Ренесанс);
4) чінквеченто (XVI ст.) — Високе Відродження (Високий Ренесанс).
"Відродження" породило нових людей - гуманістів та систему якісно нових духовних цінностей. Соціальна база - торгово-ремісничі шари міст - італійський пополан (від іт. Popolo — народ). Нові ідеі: відкидаються норми станово-ієрархічного суспільства середньовіччя, повага до тих, хто досяг високого соціального престижу, накопичив багатства завдяки особистим якостям, нове розуміння смислу життя – у діяльності. Виникнення індивідуалістичної свідомісті, яку відрізняють слідуючи провідні риси: антропоцентризм, сцієнтизм, ідеал гармонійно, всебічно розвинутої особистості, індивідуалізм, звернення до античності як до взірця, секуляризація науки, віротерпимість.
4.2. Італійський Ренесанс. Відродження і Русь: подобість або відмінність?
Теоретики італійського гуманізму: Рафаєль Альберті, Марселіно Фічіно, Піко де Мірандолла. Ідеологія Відродження виховала титанів у різних галузях художньої творчості: у літературі - Данте, Петрарку, Бокаччо; у живопису - Джотто, Ботичеллі, Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті; у архітектурі - Брунелескі; у скульптурі - Мікеланджело, Донателло. Стисла характеристика їх творчості. Універсалізм генієв Відродження, найбільш яскравий приклад - особистість Леонардо да Вінчі. Титанізм Відродження та його зворотна сторона.
У XV - XVI ст. Відродження охоплює більшість країн Західної Європи, але на Сході Європи прояви культури Відродження малопомітні. Запізнення соціально-економічного розвитку, зовнішня агресія не створили умов для поширення Відродження у східноєвропейському напрямку. Дискусійність положення щодо наявності "Руського Предвідродження", репрезентованого у найбільш яскравих проявах творчості Андрія Рубльова (1360? - 1430?). Глибокий інтерес великого іконописця до етичної і духовної проблематики, нове, піднесене розуміння духовної краси і етичної сили людини, але втілене в стилістиці середньовічного іконографічного канону. Відмінність світоглядних підвалин Московської Русі періоду національного підйому другої пол. ХІV- ХV століть (теоцентризм, спиритуалізм, ісіхазм) від італійського Ренесансу з його антропоцентричною домінантою.
4.3. Північне Відродження та Реформація: спільне та відмінне.
Особливості Північного Ренесансу: міцний вплив готичної культури з дедалі більшою тенденцією до світськості, заглиблення у внутрішній світ людини, сильний вплив Реформації, ретельне, реалістичне відображення у творах мистецтва навколишнього світу, символізму. Фламандські живописці Ян ван Ейк (1390?—1441), Пітер Брейгель старший (1525? — 1569) німецький геній Альбрехт Дюрер (1471-1528), та Лукас Кранах старший (1472-1553)
Відродження і Реформаціія: спільне і відмінне. Ренесанс і Реформація - два паралельні духовні рухи, початкове міцно пов'язані між собою на основі гуманістичного вивчення і критики латинського тексту Біблії. Якщо італійські гуманісти намагаються створити своєрідну художню видозміну християнської релігії, використовуючи погляди античних філософів, то попередники Реформації (англієць Віклеф, чех Гус) та її сучасники (нідерландець Еразм, німець Лютер, француз Кальвін) прагнули воскресити демократичну релігію ранніх християн, звільнивши її від накопичених протягом століть перекручень та викривлень. Спільне для Відродження і Реформації - це потреба подолання величезної прірви між теорією і практикою християнського життя того часу за допомогою попередньої духовної спадщини, але шляхи подолання цієї прірви було обрано різні. Реформаційна ідеологія досить швидко поширилася серед населення багатьох країн Європи, набуваючи все нових і нових форм, тоді як ренесансна культура лишилася надбанням вузького прошарку гуманістів і досить скоро розчинилася в нових ідейних течіях.
4.4. Ідеі Просвітництва та художня культура ХVІІ ст. Мистецтво бароко та класіцизму.
Розвиток науки, технологій у XVII - XVIIІ ст. забезпечують провідне місце Європи у світі. Ще феодальна Європа поступово "пронизується" буржуазними відносинами. Експансія та тиск на інші континенти посилюється. Зміни політичної карти Європи, війни, зіткнення великої Іспанії, "над якою ніколи не заходить сонце" з маленькою Голландією завершується перемогою буржуазної республіки. Поступове посилення впливу ідей Реформації, релігійні війни, що приводять до трагедій у багатьох країнах. Розвиток наук та мистецтв - необхідність, що усвідомлюється правителями: засновуються Академії наук та мистецтв. Епохальні відкриття І.Ньютона, Г.Лейбніца.
Культ Розуму, що складався в Англії XVII століття, а особливо получив розвиток у Франції у XVIII століття одержує могутню підтримку у вигляді технічних досягнень. Опора на досвід (Ф.Бекон), на пізнання (Р.Декарт) дає результатом просвітницьку ідеологію. Просвітництво в Англії - насамперед великі ідеї Д.Локка як у філософській, так і у державно-правовій сферах. Просвітництво у Франції XVIII ст.: передумови й розвиток ідеології; енциклопедисти (Вольтер, Д.Дідро, Руссо, ін.).
Значення філософського раціоналізму як світоглядної домінанти. У відношенні до раціоналізму склалися два головних напрямки у розвитку мистецтва: класицизм з орієнтацією на декларований ним порядок, і бароко із запереченням його постулатів, підкресленням чуттєвого начала. XVII століття: бароко в архітектурі (Берніні), живопису (П.Рубенс). Окремо - Рембрант, його реалізм і величезні досягнення.
Класицизм як напрям (і стиль) у розвитку мистецтва XVII і XVIII століть: орієнтація на античний ідеал (зразок), але не грецький, як в період Відродження, а римський - спирається на ідеологічну спадщину і зовнішні форми римської архітектури. Характерні риси: непорушність певних естетичних норм, чітко розмежовування піднесеного і низького, прекрасного та потворного. Рішуче виключалося змішання різнорідних елементів — трагічного і комічного, пафосу і гумору, значного і незначного. Переважали сюжети, в яких втілювалася ідея необхідності підпорядкування індивідуальних, особистих інтересів інтересам держави, суспільства, політичного або релігійного руху. Театр французького класицизму: трагедії П.Корнеля, Ж.Расіна та втілення основних чеснот абсолютизму через античні сюжети (боротьба особистих почуттів та загального долгу - колізія вирішується на користь останнього). Комедії Мольєра. Досягнення у музиці: віденська класична школа (Й.Гайдн, В.Моцарт, Л.Бетховен).
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 82 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |