|
Читайте также: |
Структуралізм можна визначити як напрямок в гуманітарному знанні, що сформувалося в 20-ті роки ХХ ст. і пов’язане з використанням структурного методу, моделювання, елементів семіотики, формалізації і математизації в лінгвістиці, літературознавстві, етнографії, історії та ін. Об’єктом дослідження структуралізму є культура як сукупність знакових систем (мова, наука, мистецтво, міфологія, мода, реклама). Основа структурного методу – виявлення структури як відносно стабільної сукупності відношень, визнання методологічної первинності відношень над елементами в системі, часткове відсторонення від розвитку об’єктів.
За версією “Енциклопедії постмодернізму”: структуралізм – це позначення неоднорідної сфери гуманітарних досліджень, що вибирають своїм предметом сукупність інваріантних відношень (структур) в динаміці різноманітних систем. Початок формування структуралістської методології датується появою “Курсу загальної лінгвістики” Ф. де. Сосюра, в якій містить дві важливі для структуралізму тези:
(1) розглядаючи мову як впорядковану від простіших до складніших рівнів знаків, Сосюр покладає початок джерело її здатності позначати і виражати дещо – лише у взаємозв’язку кожного елемента з іншими, включеність елементів у певну систему відношень. Цією тезою структуралізм протиставляється позитивістському атомізму, який намагається виокремити “конкретні мовні сутності”, елементарні одиниці значення, з яких складається мова; а також еволюціоністській лінгвістиці, яка ігнорує синхронічний аспект вивчення мови на користь діахронічному;
(2) не існує субстанції мови. На віть на рівні простих звуків ми зустрічаємося не з частинкою матерії мови, а з парами взаємозаперечуючих елементів.
Від 1920-х років ідеї Сосюра сприймаються і розвиваються в різних школах структурної лінгвістики: Празьким лінгвістичним гуртком, американською дескриптивною лінгвістикою тощо. Ідеї Сосюра мали також вплив на гештальт-психологію та російський формалізм. В 1950-х роках праці К. Леві-Строса визначають новий етап в розвитку структурного методу. Задум Леві-Строса – перенесення конкретно-наукового методу структурної лінгвістики на широке поле культурології з метою досягнення в ній строгості і об’єктивності на зразок природничих наук.
Російська енциклопедія “Культурологія ХХ ст.” дає наступне визначення структуралізму. Тут підкреслюється, що йдеться передусім про структуралізм в культурології. Структуралізм – це 1) застосування структурного аналізу до вивчення проблем культури, 2) напрямок антропології, представники якого займалися розробкою проблем структурного аналізу в різних сферах наук про людину.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 18 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |