Читайте также:
|
В практиці розробки залежно від джерел і шляхів поступлення вод, РТ-умов та технологічних особливостей застосовувались способи визначення місць водоприпливу:
1. Спосіб засипання піску полягав в поступовому заповненню стовбура порціями піску (50 м) з перевірками на герметичність. Після перекриття місця припливу поглинання розчину різко зменшувалося, що й було ознакою знаходження деформацій колони. Далі спускали в колонну труби для промивки зверху і фіксували глибину збільшення поглинання. Ця глибина відповідала місцю водоприпливу.
2. Спосіб продавлювання корка. Виготовлявся дерев`яний корок з діаметром, який проштовхувався водою з промивального агрегата або насосу від гирла вниз. Рідина, що заповнює стовбур, під тиском уходила в поглинаючий пласт через злам колони. Після проходження негерметичності колони корок зупиняється, спостерігається стрибок тиску. Якщо зміни тиску немає, положення корка визначають ехолотом або апаратом Яковлева та продовжується закачування.
3. Застосування електрометрії. Резистивіметричне визначення місця припливу використовує різницю в електричних опорах рідини, закачаної в пласт та сторонньої води, яка поступає в стовбур. Якщо стовбур заповнити однорідною та відмінною за мінералізацією рідиною, місце припливу визначиться на діаграмі опору по стовбуру свердловини стрибком опору.
4. Застосування термометрії. Електротермометром виконують вимірювання в зупиненій свердловині з швидкістю не більше 200 м / годину. Застосовують метод тартання у випадках слабкого припливу води і продавлювання, якщо припливи значні. В обох варіантах після промивки роблять контрольний вимір по стовбуру, який показує поступове підвищення температури з глибиною. Після тартання і виклику припливу термометричні криві будуть розміщені вище або нижче «фонової», залежно від співвідношення температур порід і закачуваної води. Місце зламу кривих вказує на положення зламу колони.
5. Застосування радіоактивного каротажа. Закачка води з домішкою радіоактивних ізотопів дозволяє прослідкувати пласти, в які поступила вода, за їх підвищеною радіоактивністю. Попередньо проводиться каротаж.
Основні методи ізоляції водоприпливів включають:
1. механічну ізоляцію; 2. встановлення цементних мостів та пакерів; 3. закачку ізолюючих рідин в затрубний простір для ізоляції заколонних перетоків, а саме цемента, смол, гелів, закачка гелів вище ВНК; 4. заглушування нижніх інтервалів перфорації цементними мостами та пакерами; 5. ізоляція певних ділянок стовбура; 6. заводнення пінами, закачкою сумішей «мудрих» синтетичних матеріалів, які краще проводять нафту, ніж воду (полімери та ПАР) та ін.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 162 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |