Беручи до уваги відносно повільний темп зміни людини в плані біологічної еволюції, широкі соціальні зміни, які відбувалися протягом останніх 4000 років відомої нам історії, відбувалися завдяки еволюції знань, - а отже «культурної еволюції». Якщо ми збираємося дослідити механізм культурної еволюції, нам варто розглянути таке поняття як «мем» (327). В той час як його визначення звучить як «ідея, поведінка, манера або звичай, який поширюється від людини до людини в межах культури», меми розглядаються як соціологічні або культурні аналоги генів (328), які є «функціональними (біологічними) елементами, які контролюють передачу та вираження однієї й більше характерних особливостей».
В той час як гени в основному передають біологічну інформацію від людини до людини через спадковість, меми передають культурну інформацію – ідеї – від людини до людини через людські комунікації в усіх можливих формах (329). Якщо ми, наприклад, з часом визнаємо силу технологічного прогресу і те, наскільки сильно він змінює наш стиль життя та цінності, і будемо продовжувати в тому ж дусі, то ми зможемо спостерігати цей повсюдний, новий феномен який проявляється у якості еволюції ідей та інформації, яка повторюючись та мутуючи змінює нашу культуру з тим як час рухається вперед.
Враховуючи це, ми можемо безсумнівно розглядати психічний стан людини та її схильності до дій як певну форму програми. Так само як гени кодують набір інструкцій, які, спільно з іншими генами та навколишнім середовищем створюють наслідкові результати, обробка мемів інтелектуальними потужностями людини, спільно, таким же чином, створює моделі поведінки. В той час як «свобода волі» є неодмінно предметом складних дискусій, які стосуються того, що насправді викликає і приводить людей до відповідних рішень, принципово очевидним є те, що ідеї людей обмежені тими вхідними даними (освітою), які в цих людей вкладаються. Якщо людині дати обмаль знань про навколишній світ, то рішення, які вона приймає будуть рівно так само обмеженими (330).
326 Бернард Ліетер (англ. Bernard Lietaer) – економіст, автор та професор, найбільш відомий за свою роботу по допомозі з розробки валютної системи Європейського союзу. Цитата взята з журналу «YES!», інтерв’ю з Бернардом Ліетером під назвою «Beyond Greed and Scarcity», Sarah van Gelder
(http://www.transaction.net/press/interviews/lietaer0497.html)
327 Джерело: (визначення «мема») Merriam-Webster.com (http://www.merriam-webster.com/dictionary/meme)
328 Джерело: (визначення «гена») Merriam-Webster.com (http://www.merriam-webster.com/dictionary/gene)
329 Термін «мем» представлений в книзі Річарда Докінза «Егоїстичний ген». В своїй роботі Докінз посилається на роботу генетика Луїджи Лука Каваллі-Сфорца (англ. «L. L. Cavalli-Sforza»), антрополога Ф.Т. Клока (англ. «F. T. Cloak») та етолога Дж. М. Кулена (англ. «J. M. Cullen»).
330 Обернена взаємозалежність рівня грамотності й накопичених знань до забобонних вірувань є очевидною. Відповідно до звітів Арабської програми розвитку людини ООН (United Nations’ Arab Human Development Reports), менше ніж 2% арабів мають доступ до Інтернету. Араби складають 5% населення Землі, але при цьому випускають лише 1% світового об’єму книжок, в своїй більшості релігійних. Відповідно до досліджень Сема Гарріса: «Іспанія кожного року перекладає більше книжок на іспанську мову ніж Арабський світ переклав на арабську з дев’ятого століття». Те, що ріст ісламської релігії серед арабських націй забезпечений відносною відсутністю зовнішньої інформації в цих суспільствах є очевидним.
Так само, як гени можуть видозмінюватися шкідливим для свого носія шляхом, як наприклад відбувається у випадку з раком (331), те ж саме відбувається і з мемами відносно того, що стосується ідеологічної та соціологічної передачі, де створюється психологічна структура, що спричиняє шкоду носію (або суспільству). Саме тут вводиться термін «розлад». Розлад визначається як «збій або ненормальність функції» (332). Тому, коли мова йде про соціальний процес, розлад може означати інституалізовану ідеологічну структуру, яка є не впорядкованою з керуючою системою вищого рівня. Іншими словами, така структура є неправильною відносно до того контексту, в якому вона намагається існувати, що часто створює дисбаланс та шкідливу дестабілізацію.
Звісно, що історія сповнена від початку дестабілізуючих, перехідних ідей, а така постійна інтелектуальна еволюція є очевидно природною та необхідною для людських умов, оскільки не існує такої поняття як «абсолютне» розуміння. Тим не менше, тут варто відмітити той факт, що коли ідеї продовжують своє існування впродовж достатньо довгого періоду часу, вони часто створюють емоційні зв’язки на персональному рівні («ідентифікація») та інституційні установи на культурному рівні, які мають тенденцію увіковічувати певний тип кругового посилення, створюючи, в загальному, спротив змінам та адаптації.
Визнання нашої інтелектуальної еволюції у якості безкінечного процесу та відкритість для нової інформації, що допоможе нам краще упорядкуватися зі стійкими практиками, є очевидно тією основною етикою, яка нам необхідна як на персональному так і на соціальному рівні, якщо ми хочемо продовжувати адаптацію до кращого в контексті культурної еволюції. Нажаль, у сьогоднішньому світі існують потужні культурні сили, які працюють проти цього. Структури, як ідеологічні так і ті, що закодовані в поточній соціальній інфраструктурі (333) активно працюють проти цієї критичної необхідності в культурній адаптації. Аналогією може бути голодування наших біологічних клітин в результаті видалення кисню з навколишнього середовища – тільки в цьому випадку ми обмежуємо нашу здатність навчатися та адаптуватися, де «киснем» є знання, за допомогою яких ми, як вид, можемо вирішувати проблеми та продовжувати свій прогрес.
Як буде описуватися пізніше, цей розлад є властивим для ринкової капіталістичної традиції. Потужну проблематичну силу створюють не лише фактичні рішення, які приймаються всупереч інтересам адаптації, що свідомо чи ні увіковічують шкідливі ефекти на багатьох рівнях, але й також система цінностей - застосування «ідентичності» та нормалізованого відчуття звичаю. Все це посилюється навіть більше, коли мета, якій вони служать (або якій можливо намагаються служити) по своїй суті безпосередньо пов’язана з нашим виживанням та існуванням. Для нас немає нічого більш особистого ніж те, як ми себе ідентифікуємо, а економічна система, яку ми всі разом утворюємо, невідворотно визначається рисами нашої ментальності та світогляду. Якщо з цією системою щось не так, то це означає, що щось не так із самими нами, враховуючи що ми є тими, хто її створює.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 147 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |