Читайте также:
|
Хоча розвиток науки відбувався паралельно з традиційним економічним розвитком впродовж останніх 400 років а то й більше, він все ще в більшості ігнорувався та розглядався як «зовнішній фактор» по відношенню до економічних теорій. Результатом цього стало «відокремлення» соціально-економічної структури від структури життєзабезпечення до якої ми всі прив’язані і від якої ми всі залежимо. В більшості випадків сьогодні, за винятком певних технічних припущень щодо того, як могла би працювати система, яка не базується на ринковій динаміці та «ціновому механізмі» (277), найбільш загальноприйнятим аргументом, який використовуються на захист ринкового капіталізму є те що він є системою «свободи» та «вільності».
Міра істинності цього твердження дуже сильно залежить від того ким воно інтерпретується, хоча таке узагальнене визначення часто є повсюдним у риториці захисників даної моделі (278). Як виявляється така точка зору є насправді реакціями на попередні спроби впровадження альтернативних соціальних систем у минулому, які створювали проблеми з владою на зразок «тоталітаризму» (279). Отже, з того часу, основуючись на цих побоюваннях, будь-яка модель яка перебувала за рамками капіталізму часто імпульсивно сприймалася як така, яка пов’язана з передбачуваною історичною схильністю до тиранії, а відтак від неї відмовлялися.
Як би там не було, цей базовий жест «свободи», незалежно від контексту його суб’єктивного використання, створив невроз або плутанину відносно того що для такого виду як наш означає виживання та процвітання в такому середовищі – середовищі, яке очевидно керується законами природи. Те що ми бачимо дак це те, що на рівні стосунків з нашим навколишнім середовищем ми елементарно не є вільними, тож вважати свободу переважаючим ціннісним орієнтиром, який в свою чергу застосовується до того як ми повинні приводити в дію нашу глобальну економіку, стає все більше й більше небезпечним для людської стійкості на цій планеті (280).
Крім складності соціальних стосунків, люди, незалежно від їхніх традиційних соціальних звичаїв, безпосередньо прив’язані до природних, діючих законів Землі і відхилення від упорядкування з ними є неминучою перешкодою для нашої стійкості, процвітання та охорони здоров’я. Треба пам’ятати, що базові припущення нашої сучасної
276 Джерело: Operating Manual for Spaceship Earth, R. Buckminster Fuller, 1968 р., Chapter 6
277 Людвіг фон Мізес в своїй відомій роботі «Економічні обчислення в соціалістичному господарстві» (англ. «Economic Calculation In The Socialist Commonwealth») намагається довести, що «ціновий механізм» це єдиний можливий спосіб зрозуміти як «ефективно» створювати та управляти товарами в економіці. Така критика будь-якого виду «планової» системи служить для багатьох священним текстом, що використовується для захисту капіталістичної системи. Це питання буде більше розглядатися в Частині ІІІ.
278 Посилання: An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations, Adam Smith, 1776, par. IV.9.51
279 Класичним текстом, який служить основою для таких побоювань була книга Фрідріха фон Гайєка «Шлях до кріпацтва». «Людська природа» розглядалася там з досить очевидним підтекстом, який доводився в основному історичними тенденціями тоталітаризму, з яким, як вважається, пов’язана командна чи планова економіка.
280 Посилання: “A Safe Operating Space for Humanity”, Nature, 461, 472-475, 24 September 2009 р., doi:10.1038/461472a;
соціально-економічної системи впродовж довгого періоду часу розвивалися в основному без наукової обізнаності як про наше навколишнє середовище так і про нас самих (281). Багато негативних наслідків, які тепер є загальними для сучасних суспільств просто не проявлялися в минулому, а тепер саме ця невідповідність систем і продовжує дестабілізувати наш світ в багатьох аспектах.
Тут буде обговорюватися те, як цілісність будь-якої моделі в дійсності найкращим чином вимірюється тим, наскільки добре вона впорядковується з відомими, діючими законами природи. Це поняття законів природи не представлене тут як щось езотеричне чи метафізичне, а як фундаментально доступне для огляду. В той час як правдою є те, що наше розуміння законів природи постійно удосконалюється та змінюється з плином часу, певні причинно-наслідкові реалії залишилися і продовжують залишатися, у якості остаточно правдивих. Безспірним є те, що людський організм має специфічні потреби для виживання, як наприклад потреба в харчуванні, воді та повітрі. Безспірним є те, що стосується фундаментальних екологічних процесів, які забезпечують екологічну стабільність середовища нашого проживання та які повинні залишатися непорушними в своїх симбіотично-синергічних зв’язках (282). Безспірним є також те, наскільки б комплексним це не було, що людська психіка має, в середньому, базові передбачувані реакцій коли мова йде про стреси навколишнього середовища, а отже і те, в результаті чого виникають реакції насильства, депресії, поганого поводження та інші шкідливі проблеми поведінки (283).
Ця наукова, причинно-наслідкова або технічна точка зору на економічні стосунки зводить всі суттєві фактори до набору вихідних даних та ходу думок, які пов’язані з сучасним розумінням фізичного світу та його природної, відчутної динаміки. Ця логіка бере наукові знання пов’язані з вивченням людини, а отже, знову ж таки, із загальним характером людських потреб та охорони здоров’я, і поєднує їх з перевіреними законами нашого оточуючого середовища, з яким ми синергетично та симбіотично пов’язані. Складена «з нуля» раціональна модель економічних процесів може бути насправді впроваджена в загальний ужиток без великої потреби в традиціалізованій за минулі століття економічній теорії (284).
Тут мається на увазі не те, що такі історичні аргументи не мають значення відносно розуміння культурної еволюції, а скоріше те, що якщо науковий світогляд буде по-справжньому прийнятий по відношенню до того, що «працює» або «не працює» в стратегії ефективності, що є необхідним у цій шаховій грі людського виживання, то в таких історичних посиланнях буде дуже мало потреби взагалі. Ця точка зору лежить в основі реформістської логіки руху «Zeitgeist» і вона також буде розглядатися в Частині ІІІ цього тексту.
Головним тут є те, що ці моменти майже незмінної наукової обізнаності залишаються невизнаними в економічних моделях, які є на сьогодні панівними. Тут фактично буде аргументуватися те, що ці дві системи є не лише непов’язаними між собою, вони є діаметрально протилежними в багатьох аспектах, посилаючись на те, що реалії конкурентної ринкової економіки є насправді «нефіксованими» в цілому, а отже нова система, яка базується безпосередньо на таких реаліях «законів природи» повинна будуватися з нуля. В даному есе буде випробовуватися та протиставлятися серія «економічних» міркувань з точки зору ринкової системи (ринкової логіки) та цієї згаданої
281 В той час як деякі історики часто відносять зародження наукового методу до часів Стародавньої Греції, виявляється, що Ренесанс, який почався близько 16го століття є головним періодом наукових відкриттів та розвитку. Дехто сьогодні розглядає Галілео (1564 - 1642) у якості «батька» сучасної науки. Тим не менше, поява такого розуміння дуже мало поширювалася на економічні реалії.
282 Руйнування процесів екосистеми людськими діями проявляється у дуже чітких негативних наслідках. Забруднення, вирубування лісів, втрата біорізноманіття та багато інших загальних характеристик сучасного стану світу сьогодні є відображенням глибокої невпорядкованості з незмінними симбіотичними та синергетичними реаліями нашого навколишнього середовища з якими ми всі пов’язані.
Посилання: http://www.globalchange.umich.edu/globalchange1/current/lectures/kling/ecosystem/ecosystem.html
283 Дивіться есе «ВИЗНАЧЕННЯ ЗДОРОВ’Я СУСПІЛЬСТВА»
механістичної або «технічної» логіки. В ньому буде виражено як «ефективність» набуває двох дуже різних значень в кожній з цих точок зору, а також обґрунтовуватися те, що «ринкова ефективність» (285) може бути ефективною лише по відношенню до самої себе і що вона використовує штучні набори правил, які в більшості пов’язані з класичною економічною динамікою, що сприяє прибутку та росту, в той час як «технічна ефективність» посилається на відомі закони природи та шукає найбільш оптимальний метод індустріального розвитку, який є можливим, щоб зберегти навколишнє середовище, зменшити відходи та практично забезпечити охорону здоров’я, базуючись на науковому розумінні, яке постійно розвивається (286).
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 73 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |