Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Праця задля прибутку

Читайте также:
  1. Визначення необхідного та можливого розмірів прибутку підприємства
  2. Економічна роль прибутку
  3. Обґрунтування потенційних можливостей підприємства щодо генерування прибутку
  4. Оцінка кількісного та якісного впливу окремих факторів на розмір прибутку підприємства
  5. Педагогічна взаємодія, співпраця і співтворчість – як один з підходів до організації вузівського навчання
  6. Політика управління формуванням прибутку на підприємстві
  7. Праця і заробітна плата
  8. Праця, яка створює товар
  9. Прибутку.

В основі ринкової системи лежить продаж праці людини у якості товару. В багатьох аспектах, здатність ринку забезпечувати зайнятість населення стала виміром його дієздатності. Тим не менше, розвиток «механізації», або автоматизації людської праці з плином часу все більше посилює свій вплив (314). Історично застосування машинних технологій до праці розглядалося як питання не лише соціального, а й також «економічного» прогресу в ринковому розумінні, в більшості завдяки посиленню продуктивності.

Базовим припущенням є те, що механізація (або, в більш ширшому сенсі, технологічні інновації) сприяє розвитку промисловості і, в зв’язку з цим, неминучому перетіканню заміщеної машинами праці в нові сектори, які постійно розвиваються. Це є загальнопоширеним аргументом (315). З історичної точки зору можна сказати, що є певна правда в тому, що зменшення застосування людської робочої сили в одному секторі, так як це було у випадку з автоматизацією в сільському господарстві на Заході, сприяла в деякій мірі розвитку інших секторів зайнятості, як наприклад сектору сучасної сфери послуг. Однак, припущення, що технологічні інновації будуть створювати нові форми зайнятості відповідно до тих форм, які будуть ними заміщені, створюючи таким чином рівновагу, насправді дуже складно захищати, якщо брати до уваги темпи зміни інновацій в поєднанні з інтересом зменшення витрат в бізнесі (316).

314 Якщо подивитися на розбиті на сектори історичні статистичні дані, які стосуються праці в США, то можна остаточно побачити структуру заміни людської праці машинною автоматизацією. В сфері сільського господарства майже весь традиційний технологічний процес сьогодні виконується машинами. В 1949 році, машини виконували 6% робіт по збиранню бавовни на півдні. В 1972 році, машинами виконувалося вже 100% робіт по збиранню бавовни. [Джерело: The Cotton Harvester in Retrospect: Labor Displacement or Replacement?, Willis Peterson, St Paul, 1991 р., ст. 1-2] В 1860 році, 60% населення Америки працювало в сфері сільського господарства, тоді як сьогодні ця частка складає менше ніж 3%. (Джерело: Why job growth is Stalled, Fortune, 3/8/93 ст.52) В 1950 році 33% робітників США працювали на виробництві, в той час як на 2002 рік ця частка складала лише 10%. (Джерело: http://www.usatoday.com/money/economy/2002-12-12-manufacture_x.htm) Металургія США з 1982 до 2002 рік посилила виробництво з 75 млн. тонн до 120 млн. тонн, в той час як кількість робітників, які працювали в сфері металургії зменшилася з 289,000 до 74,000 чоловік. (Джерело: Will ‘Made in the USA’ fade away?, Nelson D. Schwartz, Fortune Nov 24th 2003 р., ст. 102) В 2003 році, компанія «Alliance Capital» провела в свій час дослідження серед 20 найбільших економік світу, яке охоплювало період з 1995 по 2002 рік. Це дослідження показало, що було втрачено 31 мільйон виробничих робочих місць в той час як об’єм виробництва насправді збільшився на 30%. (Джерело: US Weekly Economic Update: Manufacturing Payrolls Declining Globally: The Untold Story, Alliance Bernstein Oct 2003 рік). Ця модель посилення продуктивності та прибутку в поєднанні зі зниженням зайнятості є новим та переконливим феноменом.

315 Дивіться підпункт есе «Історія економіки», який стосується Давида Рікардо.

316 Економіст Стівен Роуч у 1994 році попереджав про наступне: «Сфера послуг втратила свою роль неприборканого двигуну Америки у створенні робочих місць» (Джерело: Інтерв’ю від 3/15/94, опубліковане в книзі «The End of Work» Джеремі Ріфкіна, Penguin ст.143) Прикладами можуть бути: З 1983-1993 роки, банки урізали 37% усієї кількості своїх касирів, а на 2000 рік, 90% всіх банківських клієнтів використовували банкомати (АТМ) (Джерело: “Retooling Lives”, Vision, 2000 р., ст. 43) Телефонні оператори в бізнесі були майже повністю заміщені системами комп’ютеризованої голосової відповіді, касири на пошті заміняються терміналами самообслуговування, а касири в магазинах замінюються комп’ютеризованими кіосками. Наприклад McDonalds говорить про повну автоматизацію своїх ресторанів вже багато років, яка замінить персонал зали обслуговування на кіоски, в той час як на кухні будуть застосовуватися автоматизовані інструменти для готування, як наприклад машини для виготовлення бюргерів. (Джерело: http://www.techdirt.com/articles/20030801/1345236_F.shtmls). Той факт, що вони цього ще не зробили пояснюється ймовірними проблеми зі стосунками з громадськістю, тому що вони розуміють як багато робочих місць буде урізано в разі якщо така автоматизація буде впроваджена негайним чином.

Що стосується останнього, то «роль» механізації тут з точки зору ринкової ефективності полягає майже виключно в сприянні «ефективності витрат». Робототехніка в наші дні набагато перевищує фізичні можливості середньостатистичної людини, а її стрімко прогресуючі розрахункові процеси продовжують і далі в значній мірі перевищувати людське мислення. Результатом цього стала можливість індустрії залучати машини, які безумовно мають вищу виробничу продуктивність у порівнянні з людською працею, що поєднується з надзвичайно помітним фінансовим стимулом в плані зменшення відповідальності для власників бізнесу у багатьох аспектах. В той час як машини можуть потребувати обслуговування, їм не потрібне медичне страхування, страхування по безробіттю, відпустки, захист профспілок та багато інших атрибутів, які сьогодні є загальнопоширеними для зайнятості людей. Тому, в межах вузької логіки, яка стосується переслідування прибутку, для бізнесу є природним постійне прагнення до автоматизації враховуючи довготермінові вигоди від нього, а отже його ринкову ефективність.

Що стосується припущення, що зрештою завжди буде встановлюватися рівновага між новими робочими професіями та робочими місцями, які будуть витіснятися завдяки технологічним інноваціям, то тут проблема полягає в тому, що темпи технологічного розвитку набагато перевищують темпи створення нових робочих місць (317). Ця проблема є унікальною, оскільки вона також припускає, що людське суспільство буде завжди відчувати недостачу нових професій для зайнятості. Саме тут потрібно звернути увагу на питання культурних цінностей. Враховуючи, що наші сьогоднішні соціологічні умови вимагають зайнятості людей, що є основою ринкової стабільності, ринкова ефективність, етика «роботи» та пов’язані з нею асоціації, культурно увіковічили примус, в той час як справжня функція ролі праці – її справжня корисність – стає все менш важливою в порівнянні із самим актом праці (318).

Так само як ринкова ефективність в загальному не бере до уваги що саме насправді купується та продається, доки все це підтримує циклічне споживання на прийнятному рівні, роль яку набуває сьогодні праця у виробництві є однаковою мірою довільною з точки зору ринку. В теорії, ми можемо спостерігати світ де людям платять за роботу на, як їх можна назвати, «безглуздих» посадах коли мова йде про корисність, створюючи таким чином високий рівень ВВП без фактично справжнього соціального вкладу. Фактично, навіть сьогодні ми можемо відійти назад і запитати себе яку роль насправді виконують більшість інститутів і можливо ми прийдемо до висновку, що вони служать лише для підтримки обороту грошей, а не для створення або справжнього внесення чогось відчутного на користь суспільства.

Це складні філософські питання, оскільки вони кидають виклик панівним традиційним моральним уявленням і самій природі того, що насправді означає «прогрес» в багатьох аспектах. Наприклад, варто розглянути наступну розумову вправу. Уявіть, якщо ми повернули нашу соціальну систему назад у 16те століття, коли про багато сучасних (властивих 21му століттю) технологічних реалій навіть і не чули. Населення тієї епохи цілком природно мало певні очікування відносно того, що є технічно можливим і ці очікування були набагато нижчими ніж те, що загалом сприймається у якості можливого сьогодні.

 

 

317 Для довідок: The Law of Accelerating Returns, Ray Kurzweil (http://www.kurzweilai.net/the-law-of-accelerating-returns)

В той час як контекст даної статті стосовно експоненціально прогресуючих технологічних можливостей не стосується механізації, цілком самоочевидним є прийняття її доречності в цьому плані, особливо що стосується того, що можна назвати «кібернетизацією», що являє собою комбінацією машин та комп’ютерів, яка безпосередньо створює «розумові здібності» в машинах.

318 Зв'язок між тим щоб мати «роботу» та самоцінністю стає все більш сильнішим. Для довідок: Joblessness And Hopelessness: The Link Between Unemployment And Suicide

(http://www.huffingtonpost.com/2011/04/15/unemployment-and-suicide_n_849428.html)

 

Якщо це суспільство змогло дуже швидко знайти застосування велетенському технологічному потенціалу сучасної епохи, немає ніяких сумнівів, що практично все, що пов’язано з основами виживання населення може бути автоматизовано. Але тут постає питання, що воно тепер буде робити зі своєю нововиявленою свободою? Що стане в центрі їхньої життєвої культури якщо усунути базову необхідність обтяжливої роботи задля основного виживання? Чи будуть вони винаходити нові види роботи просто тому, що вони мають змогу це робити? Чи піднімуться вони на вищий рівень, зберігаючи та втілюючи цю нову свободу, змінюючи саму свою соціальну систему та видаляючи з неї обов’язкову в минулому вимогу «роботи заради доходу»? Ці питання сягають суті того що насправді являє собою прогрес та персональні чи соціальні цілі та успіх.

Незважаючи на це, домінуючою культурною цінністю на сьогодні є те, що «заробляння на життя» та застосування механізації, в сенсі ринкової ефективності є насправді палицею на два кінці. В той час як для механізації є характерною ефективність витрат, а отже і загальне посилення прибутку власників бізнесу завдяки скороченню їхніх витрат, заміщення людської робочої сили, відоме сьогодні як «технологічне безробіття» насправді працює проти ринкової ефективності в тому сенсі, що ці безробітні робітники тепер не зможуть робити свій вклад в необхідне циклічне споживання, яке живить економіку, оскільки вони втрачають свою купівельну спроможність як «споживачі».

Це протиріччя в межах капіталістичної моделі є унікальним. З точки зору ринкової ефективності, механізація створює як позитивні так і негативні наслідки в цьому плані і коли ми розуміємо, що рівень технологічного розвитку, по всій ймовірності, буде витісняти людей набагато швидше ніж будуть створюватися нові сектори зайнятості, механізація як перешкоджаючий фактор капіталізму стає все більше очевиднішою. Вона, в загальному, знижує ринкову ефективність при таких обставинах.

Тим не менша, з іншої сторони, з точки зору технічної ефективності, знову ж таки, ми бачимо значні покращення та неосяжні можливості на багатьох рівнях. Виробничі можливості, які уможливлюються її застосуванням ясно показують сильне збільшення ефективності, що стосується не лише ефекту промислового виробництва, але й також загального підвищення ефективності самих товарів при застосуванні точності та працездатності властивих такому виробництву. Також застосування нового рівня виробничої ефективності є тим що допомагає досягнути такого рівня задоволення потреб населення планети, який раніше ніколи не був можливим. Легко побачити, що без втручання ринкової логіки до цих нових технічних можливостей, яка невідворотно перешкоджає розкриттю їх потенціалу, це може означати можливість створення відповідного «достатку» найбільш необхідних товарів життєзабезпечення для всього населення світу (319).

 




Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 19 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Загальний огляд | Циклічне споживання та економічний ріст | Власність проти доступу | Висновок | Розумові гени | Розлад системи цінностей | Характеристика патології | Параліч самозбереження | Конкуренція, експлуатація та класова війна | Успіх та статус |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав