|
Читайте также: |
НЕДОСТАТНІСТЬ АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНУ –це патологічний стан, при якому стулки клапанів аорти щільно не змикаються і не закривають повністю аортальний отвір. При цьому виникає зворотній плин крові із аорти у лівий шлуночок під час діастоли.
Аортальна недостатність (АН) виникає як наслідок ураження клапану (органічне ураження) або кореня аорти (відносна недостатність внаслідок розширення висхідної частини аорти при її атеросклерозі, АГ, аневризмі аорти, тощо).
Частіше АН комбінується з АС (50% випадків).
Етіологія: 1) ревматизм (80%);
2) інфекційний ендокардит;
3) сифіліс;
4) дифузні захворювання сполучної тканини;
5) травми грудної клітки;
6) атеросклероз;
7) синдром Марфана.
Зворотний рух крові із аорти у лівий шлуночок викликає його розширення, а потім і гіпертрофію. При зниженні скоротливої функції міокарда лівого шлуночка у його поржнині затримується певний об’єм крові, внаслідок чого у лівому передсерді з’являється надлишок крові і воно також згодом розширюється та гіпертрофується. Надалі у малому колі кровообігу з’являється застій крові, розвивається серцева недостатність спочатку за лівошлунковим типом, а потім і за правошлунковим.
Клінічна картина. Дана вада серця значно частіше буває у чоловіків ніж у жінок. При ній відмічається самий найбільший кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка (“бичаче серце”), ударний об’єм може досягати 200мл, а хвилинний - до 25л/хв. Хворі скаржаться на відчуття поштовхів серця, пульсацію в шиї, голові, головокружіння, непритомність; біль в ділянці серця; при декомпенсації - задишка, приступи серцевої астми, біль в правому підребер’ї, набряки.
При огляді у хворих на АН можна виявити блідість або гіперемію шкірних покровів, пульсацію сонних артерій («танок каротид»),підключичних артерій, скроневих артерій, у яремній ямці, пульсаторне похитування голови (симптом Мюссі), звуження зіниць при систолі і розширення під час діастоли серця (симптом Ландольфі).
При пальпації серця відчувається енергійний резистентний, куполоподібний верхівковий поштовх, який зміщений уліво і вниз (VI-VII міжребір’я).
Перкусія визначає поширення меж серця вліво і вниз, поширення судинного пучка у ІІ міжребір`ї за рахунок аорти.
Аускультативно: послаблення І тону на верхівці серця і ІІ-го тону над аортою (може бути взагалі відсутнім). Важливим аускультативним феноменом даної вади є м’який, дуючий протодіастолічний шум, який найкраще прослуховується в ІІ міжребер’ї справа і у точці Боткіна. На верхівці серця може прослуховуватися пресистолічний шум Флінта (внаслідок відносної недостатності мітрального клапану). При аускультації стегнової артерії прослуховується подвійний тон Траубе (в нормі прослуховується один тон), а при здавлюванні артерії - подвійний шум Дюрозьє (перший шум виникає під час систоли внаслідок проходження крові над звуженим просвітом судини, а другий – за рахунок зворотнього току крові над цим же місцем).
Пульс швидкий, високий, стрибкоподібний. АТ: систолічний і пульсовий підвищені, а діастолічний знижується, часом до нуля.
На ЕКГ у хворих з АН відмічаються ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, при мітралізації вади - ознаки гіпертрофії лівого передсердя.
ФКГ - зниження амплітуди І тону над верхівкою і ІІ тону над аортою. За другим тоном реєструється протодіастолічний шум.
Рентгенологічно визначається гіпертрофія лівого шлуночка, аортальна конфігурація серця, розширення аорти.
ЕхоКГ - відмічається збільшення розмірів лівого шлуночка в поєднані із збільшенням амплітуди його скорочень, діастолічне тріпотіння передньої стулки мітрального клапану.
Лікування. Застосування коринфару, апресину, празозину, каптоприну зменшує регургітацію крові у лівий шлуночок. Ефективними є і серцеві глікозиди.
Хірургічне лікування бажано провести до появи помітних симптомів недостатності кровообігу, так як ризик його залежить від стану міокарду лівого шлуночка.
Стадії:
І стадія - повної компенсації. Скарги відсутні. Регургітація на АК в межах 1+. Хірургічне лікування не показане.
ІІ стадія - прихованої серцевої недостатності. Помірне зниження працездатності. Поірне збільшення лівого шлуночка. Регургітація на АК 2+. Хірургічне лікування не показане.
ІІІ стадія - субкомпенсації. Значне зниження фізичної активності, ангінозний біль. Мінімальний артеріальний тиск менше половини максимального. Ознаки гіпертрофії ЛШ, гіпоксії міокарда. Регургітація на АК 3+ і більше. Хірургічне лікування показане.
ІV стадія - декомпенсації. Виражена задишка, напади ангінозного болю, виражена дилятація серця з відносною мітральною недостатністю, напади серцевої астми, збільшення печінки. Медикаментозне лікування дає тимчасове покращання. Хірургічне лікування показане.
V стадія - термінальна. Прогресуча недостаність лівого і правого шлуночків з дегенеративними змінами в життєво важливих органах. Медикаментозна терапія безуспішна. Хірургічне лікування не показане.
Прогноз. У хворих без клінічних проявів недостатності кровообігу прогноз сприятливий. Після виникнення стенокардії, ознак лівошлуночкової недостатності прогноз значно погіршується.
Профілактика полягає у попередженні, своєчасному виявленні та достатньому лікуванні захворювань, які призводять до розвитку АН.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 83 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |