Читайте также:
|
Раціоналізм - така світоглядна орієнтація, за якою основним засобом адекватного пізнання дійсності є не почуття, а розум, і чуттєво-сенситивне пізнання лише підщтовхує розум до діяльності.
Основоположником раціоналістичного напрямку був французький філософ Рене Декарт (1596-1650). Окрім Декарта, найбільш відомими представниками були Лейбніц і Бенедикт Спіноза.
Декарт в своїх роботах висував на передній план гносеологічну тематику, він шукає такий підхід завдяки якому останнє набуло б поточного, безперервного руху.
Розуміння дедукції Декарт пов’язує з такими принципами:
- в процесі пізнання нічого не брати на віру, все піддавати сумніву, все піддавати переоцінці критично налаштованого розуму
- в процесі пізнання починати з простого і очевидного, з елементарних положень, які не викликають жлдних сумнівів. Основа філософії Декарта: “Мислю, отже існує”
- саме з таких простих і очевидних припущень шляхом дедукції треба виводити все більш конкретні висновки
- в процесі дедуктивних умовиводів діяти так, щоб не згубити жодної ланки в ланцюгу
Декарт започаткував нововведення світоглядного рівня. Раніше в основі всього сущого покладався Божий розум, а Декарт в основу всього сущого кладе особистий розум, активність індивідуальної свідомості.Це відповідалопотребам Нового часу в індивідуалізації і гуманізації буття.
Великий вплив на розвиток теорії пізнання Нового часу мала деартівська концепція природжених ідей, яка мала на меті пояснити ті теорії, з яких починалося дедуктивне мислення. На думку Декарта, усі ці поняття мають природжене походження.
Важливим здобутком філософії Нового часу став подальший розвиток уявлень про субстанцію. Виділяють 3 концепції субстанцій: моністична, дуалістична, плюралістична.
Субстанцією всіх начал є Бог.
Створений світ він поділяє на 2 субстанції: матеріальне і духовне.І заявляє, що невід’ємними атрибутами цих двох субстанції є протяжність і мислення. Вони є незалежними і самостійно існуючими. Усі можливі взаємозв’язки між матеріальним і духовним здійснюється за допомогою Бога.
Після Декарта раціоналістичну методологію продовжує розвивати нідерландсикий Філософ Бенедикт Спіноза (1632-1677). Він створює моністичний принцип онтології. Основа- вчення про єдину субстанцію, атрибутами якої є мислення і протяжність.Він заявляє, що існує єдина субстанція- Бог, але Бог Спінози це не надприродня істота, а сутність природи. Природа завдяки цьому фактично виступає як начало всього сущого, як причина самої себе. З поняттям «субстанції» виникає поняття «детермінізму»: у віті не відбувається нічого випадкового.Роздуми про субстанцію пов’язані з цого раціоналізмом. Він виділяє 3 ступені: 1. найвищий ступінь пізнання-істина, яка досягається розумом; 2.розмірковування розуму- засіб досягнення, але недосконалий, бо потребує доведення; 3. знання, що отримані за доп.органів чуття. Вони є неповні, поверхові.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 78 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |