Читайте также:
|
|
Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності розпочинається І вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року для учнів початкової школа ве може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх, навчальних закладах ІІ-ІІІ ступеня -190 робочих днів.
Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами тощо) та тривалість навчального тижня визначається загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України.
Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше 30 днів.
Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: у перших класах - 35 хвилин, у других-четвертих - 40 хвилин, у п'ятих-дванадцятих -45 хвилин. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідним органом управління освітою та установою державної санітарно-епідеміологічної служби.
Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничого-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.
Для учнів 5-9 класів спарені уроки допускаються при проведенні лабораторних і контрольних робіт, написанні творів, уроків трудового навчання. У 10-12-х класах допускається проведення спарених уроків з основних І профільних дисциплін (предметів).
При складані розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.
Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додаткових розвантажувальний день - четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови). Тривалість перерв між уроками для учнів першого класу повинна бути не меншою 15 хвилин, для всіх інших класів - 10 хвилин; великої перерви (після 2-го уроку) - 30 хв. Замість. однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків влаштовувати 20-хвилинні перерви.
Під час перерв необхідно організовувати перебування учнів на відкритому повітрі і харчування. Дня профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання, математики тощо необхідно через кожні 15 хвилин уроку проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.
Навчання у загальноосвітніх навчальних закладах нового типу організовується в одну (першу) зміну. До І-го класу приймаються діти, як правило, з б років. Прийом дітей здійснюється за бажанням (заявою) батьків та медичною довідкою про став здоров'я дитини 1 встановленого зразка. Навчання учнів першого класу залежно від місцевих умов може проводитися у загальноосвітньому навчальному закладі, навчально-виховному об'єднанні (комплексі) або на базі дошкільного навчального закладу. При зниженні температури повітря до мінус 20°С при швидкості руху повітря більше 5 м/с і при підвищенні вологості вище 80% для учнів початкових класів та при 1° мінус 24°С - для учнів 5-12 класів, а також при надзвичайних ситуаціях органи місцевої виконавчої влади приймають рішення про тимчасове призупинення навчання учнів.
а)гігієнічні вимоги до розкладу уроків
Режим дня - це раціональний розподіл часу активної діяльності та відпочинку людини протягом дня. Дотримання режиму дня необхідне передусім для того, щоб зберегти і зміцнити здоров'я та забезпечити високу працездатність, особливо в дитячому та підлітковому віці.
Основними елементами режиму дня є р ізні види розумової ї фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів. Загальна тривалість та особливості чергування основних режимних елементів залежать від віку дітей та підлітків.
Важливе значення мають режим та організація навчання у школі. Гігієнічні вимоги до режиму навчання в школі передбачають забезпечення оптимального розкладу уроків і перерв, раціональне поєднання розумової І фізичної праці, організацію підготовки домашніх завдань тощо.
Розподіл уроків протягом тижня повинен узгоджуватися з-особливостями динаміки змін працездатності учнів. Так, найбільший рівень працездатності спостерігається в школярів у вівторок, середу та четвер, в ці дні й необхідно давати найбільше навчальне навантаження, значно менший - у понеділок, п'ятницю та суботу. Першими уроками повинні бути предмети, які не вимагають великого розумового навантаження та напруження (література, історія, географія). Такі предмети, як математика та іноземна мова, що є найбільш важкими, належить планувати на 2-3-4-у уроках. 5-й і 6-й уроки, коли рівень працездатності суттєво знижується, слід відводити для предметів, які характеризуються середнім і незначним рівнем розумового напруження (біологія, валеологія, малювання), та уроків праці та фізичного виховання.
Перерви між уроками є необхідним і дуже ефективним видом активного відпочинку, що забезпечує збільшення рухової активності учнів під час перерви, перебування їх на відкритому повітрі, організоване приймання їжі тощо. Тривалість звичайних перерв у школі повинна становити 10 хвилин, великих - 20-30 хвилин.
Оптимальна тривалість щоденних домашніх занять для учнів 1-4-х класів становить - 1-1,5 години, для учнів 5-6 класів - 2 години, для учнів 7-8 класів - 2,5 години, для учнів 9-11 класів - не більше ніж 3 години. У процесі підготовки домашніх завдань через кожні 40-50 хвилин слід робити 10-хвилинні перерви, головним змістом яких є активний відпочинок.
Серед підходів щодо впорядкування позаурочної діяльності учнів найбільш адекватним, доцільним та простим є запровадження у повсякденне життя школярів комплексної системи оптимізації вільного часу, складовими частинами якої є наукові принципи раціональної організації позанавчальної роботи (підвищення рухової активності у вільний час до гігієнічно обгрунтованих величин; урахування стану здоров'я, особливостей особистості та хронобіологічних характеристик, а також тенденцій формування психофізіологічних функцій організму), концептуальної моделі ефективного використання вільного часу (впровадження оптимального рухового режиму, застосування традиційних та нетрадиційних форм фізичного виховання, а також психофізіологічного впливу на організм, проведення самостійних занять у вільний час), методів та засобів цілеспрямованого впливу на функціональний стан організму (психофізичне тренування, психотехнічні Ігри тощо).
Тривалість уроку, його структура, зміст, методика, умови здійснення повинні відповідати всім педагогічним і гігієнічним вимогам. У процесі навчання центральна нервова система дитини зазнає великого навантаження. Слід враховувати, що тривала й інтенсивна діяльність з часом призводить до зниження працездатності організму і розвитку втоми. У зв’язку з швидким спадом активної уваги (через 15—20 хв. від початку уроку) урок у 1-му класі повинен тривати до 35 хв., у 2-му — 35—40 хв., у 3-му — 40 хв. (наприкінці року можна 45 хв.).
У 1-му класі проводиться щодня чотири уроки, у першому півріччі доцільно проводити лише 3 уроки по 35 хв, у другому півріччі — 4 уроки по 35 хв. У 2-му класі рекомендується проводити один раз, в 3-му — два рази на тиждень по 5 уроків. Друга і третя перерви повинні бути по 20-хв., інші — по 10 хв. Складаючи розклад занять слід враховувати, що на початку робочого дня є період “втягування в роботу”, тому першими уроками слід назначати легкі предмети. Для 1-го класу це математика, але не читання чи письмо. Читання доцільно назначати другим уроком. У 2—3-х класах, коли діти вже оволоділи необхідними навичками уроки читання можна ставити першими. Другі уроки відводять для предметів, більш складних за змістом: математики, природознавства. Під час третього уроку у молодших школярів починає розвиватися втома, тому в цей час найкраще ставити ручну працю чи фізкультуру. Ці предмети доцільно ставити в понеділок і в четвер, який є днем початку зниження працездатності для дітей 1-3 класів. Уроки співів як правило ставлять у п’ятницю (або суботу якщо навчання триває 6 днів на тиждень).
Гігієнічні вимоги до навчальних занять у 4—8, 9—10-х класах.У середніх і старших класах значно зростає обсяг навчального матеріалу, ускладнюється його зміст і методи. Тривалість кожного уроку — 45 хв.; кількість уроків протягом дня — 5—6. Найбільшу кількість уроків планують на дні з відносно високим рівнем працездатності (вівторок, середу, четвер). Уроки з предметів, які потребують великого, або навпаки, малого обсягу домашніх завдань з переважно усними або письмовими завданнями (наприклад література, мова) слід розподіляти по днях навчального тижня рівномірно. Уроки з фізкультури, трудового навчання найкраще виносити на понеділок і четвер. Не можна допускати здвоєних або однотипних уроків оскільки це різко знижує працездатність учнів. Як виняток у старших класах здвоєні уроки можуть проводитися з літератури, фізики, хімії (для написання творів та проведення лабораторних робіт). Перші уроки слід відводити для географії, біології, мови; другі-треті — для математики, фізики; четверті — для фізкультури, занять з праці; останні — для малювання, співів.
Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.
Тому в розкладі уроків дня молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводишся на 2-3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку - на 2,3,4 уроках
Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п'ятниця) тижня.
Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно виносити підмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.
Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на ІІ-ІУ уроках дня посеред тижня.
Предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.
Необхідно проводити оцінку розкладу уроків.
РАНГОВА ШКАЛА ВАЖКОСТІ ШКІЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ:
(для учнів середнього і старшого шкільного віку)
Математика, алгебра, геометрія-11
Іноземна мова-10
Фізика, хімія-9
Історія, основи християнської моралі-8
Рідна мова, література,зарубіжна література-7
Географія, біологія, екологія, природознавство-6
Фізкультура-5
Праця, безпека життєдіяльності-4
Креслення-3
Малювання-2
Співи-1
При правильно складеному розкладі уроків найбільша кількість балів за деньпо сумі усіх предметів повинна припадати на вівторок і (або) середу.
Для учнів молодшого і середнього віку розподіляти навчальне навантаження в тижневому циклі слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність (по сумі балів за день) припадала на вівторок та середу в той час як четвер був дещо полегшеним днем.
Розклад складено неправильно, коли найбільше число балів за день припадає на перший та останній робочі дні тижня або коли воно однакове у всі робочі дні.
Гігієнічні вимоги до розумової праці учнів
Однією з головних умов забезпечення високої розумової працездатності є міцне здоров'я, значення якого часто недооцінюють батьки та учні.
Ще видатний фізіолог М.Є. Введенський вважав, що при вмілому розподілі розумової праці можна не тільки розвинути величезну за своєю продуктивністю діяльність, але й зберегти її на довгі роки, можливо, на все життя, а також високу працездатність мозку та високий загальний тонус організму. Дійсно, людина втомлюється не стільки від того, що багато працює, а саме через те, що працює невміло та важко.
Необхідно пам'ятати, що найголовнішою умовою забезпечення високої продуктивності розумової діяльності є поступовість входження, у процес її виконання. Встановлено, що незалежно від характеру навчальної роботи впродовж перших 45 хвилин діяльності ступінь ефективності виконання розумової праці значно нижчий, ніж протягом другого і третього проміжків часу такої ж тривалості. Тому недоцільно на першому уроці починати виконувати завдання з найскладніших предметів, адже організм ніби поступово мобілізує та налагоджує відповідні системи на високу функціональну готовність, яка забезпечує наростання інтенсивності інтелектуальної діяльності. Триває цей період, як правило, 40-50 хвилин.
Ще однією обов'язковою умовою забезпечення високої продуктивності праці є рівномірність та ритмічність розумової роботи. Таким чином, реалізація зазначеного принципу передбачає вироблення раціонального ритму, що забезпечує відповідний розподіл основних етапів діяльності протягом усього часу. Саме постійний ритм зумовлює досягнення високого рівня продуктивності праці. Підтримувати високу працездатність неможливо і без праці. Підтримувати високу працездатність неможливо і без правильного чергування праці й відпочинку, а також заміни одних формм діяльності іншими.
Розумова діяльність неможлива без напруження уваги, що, з одного боку, передбачає її зосередження на певних предметах, з іншого - її відхилення на численні суміжні об'єкти, це, у свою чергу, дозволяє одержати додаткові відомості. Отже, дана подвійність процесу уваги породжує відносно швидку втомлюваність. Швидкості втомлюваності протистоїть усвідомлення мети, Інтересу, користі та необхідності роботи, яка виконується, це збуджує й активізує увагу та пам'ять.
Пам'ять людини покликана зберігати одержану інформацію, без чого неможливі подальше розширення та поглиблення уявлень про предмети та явища. Для раціональної організації розумової праці важливо визначити,який тип пам'яті властивий дитині. Виділяють зорову, слухову, моторну та змішану пам'ять.
Зорова пам'ять є найпоширенішим типом і зустрічається у 75-80 % дітей.
При наявності саме такої пам'яті у дитини слід мати на увазі такі моменти:
1) у разі сприймання інформації на слух почуте слід коротко фіксувати на папері;
2) вивчаючи навчальний матеріал, треба читати його самому;
3) намагатися використовувати книжки і посібники, що мають ілюстрації, це допоможе краще засвоювати тему;
4) працюючи над особистими записами, необхідно підкреслювати потрібні місця кольоровими олівцями.
Слухова пам'ять є менш потужною. Людям, яким вона притаманна,
рекомендується для більшого її розвитку:
1) частіше слухати читання навчального матеріалу іншими;
2) читати текст вголос;
3) розмовляти і міркувати вголос;
4) частіше відвідувати театр, концерти тощо.
Моторна пам'ять полягає в тому, що людина краще запам'ятовує тоді, коли виконує ті чи інші рухи.
При такому типі пам'яті необхідно:
1) завжди працювати з олівцем, записувати, підкреслювати окремі місця,складати тези та конспекти;
2) цифри, які треба запам'ятати, слід виписувати або оформлювати у вигляді таблиць, діаграм, графіків;
3) засвоювати практичні навички в кабінетах, лабораторіях та
майстернях.
Фізіолого-гігієнічні передумови організації навчального процесу на уроці
Педагогіка, як наука про виховання, повинна враховувати людську природу: основні морфологічні та функціональні ознаки стадії дозрівання, особливості нервової системи - тобто все, що поєднується в одному понятті «стан здоров'я». Здоров'я - це не тільки відсутність тих чи інших хвороб, а й фізіологічна (соматична та психічна) зрілість, яка реагує на зміни умов оточуючого середовища; готовність до інтенсивного сприйняття конкретного змісту на окремих вікових етапах громадського виховання (С. Громбах).
Забезпечення гігієни навчальної роботи повинно розповсюджуватись на побудову як кожного уроку, так і всього навчального дня. Е. Введенський визначив умови збереження працездатності учнів протягом уроку та робочого дня, назвавши їх «азбукою праці»:
1. У будь-яку працю потрібно «входити» поступово.
2. Дотримання принципу послідовності праці. Робота ривками, «за натхненням» не може бути ефективною.
3. Робота, сон, відпочинок, харчування повинні бути ритмічними, розміреними.
По відношенню до часового виміру уроку «азбука праці» діє таким чином: перші 10 хвилин відбувається процес «входження» у працю, який характеризується поступовим підвищенням працездатності учнів: наступні 25 хвилин - час найвищої продуктивності навчально-пізнавальної діяльності учнів. На цей час припадає інтенсивна праця із засвоєння навчального матеріалу, самостійна творчість учнів, розв'язання навчальних проблем завдань. Останні 10 хвилин уроку - час поступового зниження працездатності учнів; у кінці уроку учні рефлекторно реагують на дзвінок, як сигнал до відпочинку.
Динаміка працездатності учнів протягом навчального дня для кожної вікової категорії учнів різна. Працездатність учнів початкових класів характеризується швидким падінням її показників, починаючи з другого уроку, досягаючи значущості на третьому уроці, що є ознакою втомленості, пов'язаної з навчальними заняттями. Для учнів цього віку характерна відсутність стійкої працездатності. Денна крива працездатності учнів середнього шкільного віку (5-8-х класів) характеризується періодом відносно стійкого рівня після перших двох уроків і зниженням його після третього уроку, його істотним зниженням після четвертого уроку. Після п'ятого уроку спостерігається тимчасове підвищення працездатності в учнів усіх класів з наступним достовірним зниженням після шостого уроку. Крива працездатності учнів старших класів у загальних рисах співпадає з кривою працездатності учнів середнього шкільного віку. Виняток становлять десятикласники, в яких відсутній період оптимізації показників працездатності на п'ятому уроці, що свідчить про більш виражену втомлюваність у кінці навчального дня.
Правильна організація навчальних занять протягом дня з точки зору забезпечення оптимальної працездатності учнів визначається не тільки кількістю уроків, а й їх розподілом, тобто розкладом уроків: четвертий і шостий уроки є малоефективними для навчальних занять, і цей фізіолого-гігієнічний факт необхідно враховувати при раціональній організації режиму дня, чергування уроків різної трудності.
Тижнева динаміка працездатності учнів має теж вікові відмінності, особливо в досягненні оптимального рівня працездатності. У молодших учнів протягом тижня відмічено два підняття рівня працездатності: у вівторок і четвер. Поступове наростання стомленості в учнів 2-х і 4-х класів вкладається у класичну криву тижневої працездатності і є природною реакцією організму на навчальне навантаження. Тижнева динаміка працездатності учнів 5-х класів характеризується двома періодами відносно високого рівня (на початку і в кінці тижня) та значним зниженням цього рівня в середу та суботу.
Аналіз динаміки фізіологічних показників у учнів 1-7-х класів протягом тижня не виявив істотної кумуляції стомленості в кінці тижня.
Оскільки майже в усіх класах понеділок і п'ятниця, а для учнів молодшого шкільного віку й середа, є днями найнижчої працездатності, тому в ці дні не рекомендується проводити контрольні роботи та залікове опитування учнів.
Особистості учня, які проявляються у здібностях і в темпі роботиНерідко причиною низької працездатності учнів є дидактогенний невроз, який виникає з вини вчителя. За даними дослідження медиків, зі ста неврозів дві третини виникають з вини вчителів. Причиною цього є той факт, що не всі вчителі знають про лікувальну педагогіку та головний принцип професійно-етичної, деонтологічної відповідальності. Відповідно до цього принципу вчитель повинен будувати свої взаємовідносини з учнями за правилом: перед нами діти, які гірко переживають свій хворобливий стан, але ніколи не треба підкреслювати їхнє нездоров'я, тим більше у присутності інших. Без добрих, довірливих стосунків між учителем та учнями не може бути мови про педагогіку співробітництва.
У хворих і хворобливих дітей ступінь стомлюваності вищий, ніж у здорових, а працездатність, як наслідок цього, нижча. Характерні ознаки «навчального» стомлення виявив О. Ухтомський. До них він відніс:
· нездатність утримувати достатньою мірою увагу до праці та оточуючого середовища;
· розлад узгодженості в рухах і перш за все функції гальмування;
· нездатність до створення й засвоєння нових корисних навичок;
· розлад старих автоматичних навичок і зниження творчої активності.
Санітарно-гігієнічні та методичні вимоги ставлять перед учителем важливе завдання: будь-які новації, ініціативу, творчість, інтенсифікацію навчальної праці здійснювати на основі критерію - не нашкодити здоров'ю дитини.
Даний компонент гігієнічного аспекту уроку може бути відносно самосійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.
Мета спостереження й аналізу: вивчення та оцінка стану реалізації фізіологічно-гігієнічних передумов організації навчально-виховного процесу на уроці.
Система оцінних параметрів:
· забезпечення оптимального рівня працездатності учнів на уроці на основі знання й урахування їх вікових психофізіологічних особливостей;
· урахування морфологічних і функціональних проявів дозрівання учнів;
· урахування особливостей динаміки працездатності учнів протягом уроку, робочого дня, тижня, навчального року;
· забезпечення оптимальності навчального навантаження учнів на уроці з урахуванням «входження» у працю, її послідовності, ритмічності та розміреності;
· попередження стомлення учнів засобом зміни видів навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці, проведення фізкультхвилинки, музикальної паузи тощо;
· дотримання в організації навчання на уроці принципу гуманізму, який передбачає прояв обнадійливого співчуття до хворих, кволих, невпевнених у собі дітей; позитивних емоцій, радості співпраці, взаєморозуміння;
· прагнення до об'єктивності оцінки праці учнів та її результативності як засобу стимулювання їх до ініціативи, активності, творчості.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 103 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |