Читайте также:
|
Словесні (вербальні) методи За допомогою вербальних методів навчання вивчаються теоретичні основи функціонування системи Людина ↔ Природа ↔ Суспільство з метою збереження здоров'я людини та створення оптимальних умов її раціональної життєдіяльності. За допомогою словесних методів визначаються основні алгоритми здорового способу життя. Словесна мова, пов'язана з мисленням людини, передає зміст повідомлення притаманними йому вербальними засобами, які показують ставлення суб'єкта до того чи іншого факту. До таких методів відносяться: Лекція, розповідь, бесіда, дискусія, дебати, повідомлення, опитування
| Назва | Зміст методу |
| Розповідь | передбачає усний живий і образний, емоційний і послідовний виклад переважно фактичного матеріалу в пояснювальній чи оповідальній формі використовується на всіх етапах навчання Основні педагогічні вимоги до розповіді: пізнавальна та виховна спрямованість; достовірність та наукова обґрунтованість фактів; достатня кількість яскравих прикладів, які доводять викладені положення; чітка логіка і довідність викладу; образність й емоційна забарвленість; наявність елементів особистої оцінки і ставлення педагога до змісту матеріалу, який вивчається; висока культура мовлення педагога (чіткість, доступність, правильність, особистісна забарвленість). |
| Лекція | Відрізняється від розповіді тим, що використовується для розгорнутого теоретичного повідомлення, наукового аналізу та обґрунтування складних і об'ємних наукових проблем Лекція, зазвичай, складається з трьох частин: вступної, основної та заключної. У вступній частині учні отримують інформацію про цілі, тему, актуальність і проблеми лекції. Основна частина дає всебічний аналіз проблем, які вивчаються, та їх систематизацію. В заключній частині коротко аналізуються розглянуті під час лекції проблеми, формулюються висновки і визначаються завдання для самостійної роботи Найшвидший спосіб надання необхідної інформації необмеженій кількості учасників. Недоліком – ставить учасника в позицію пасивного слухача. 5% засвоєння нформації |
| Бесіда | метод словесного обговорення матеріалу, що вивчається. Її завдання актуалізувати відомі учням знання, за допомогою, цілеспрямованих і вміло поставлених запитань та досягти засвоєння ними нових знань шляхом самостійних обмірковувань, узагальнень та інших розумових операцій. Результативність бесіди безпосередньо залежить від уміння педагога правильно сформулювати запитання, поступово підсилювати складність відповідей зміст яких повинен зачіпати емоційно-мотиваційну сферу учнів Бесіду можна застосовувати як окремий прийом навчання під час лекції для більш дохідливого пояснення або після лекції для поглиблення знань, які вимагають додаткової самостійної роботи, а також з метою обговорення і контролю рівня опанування матеріалу. |
| Дискусія | дієвий метод колективного обговорення питання, що вивчається. - якоїсь спірної проблеми, під час якого пізнається істина створює сприятливіші умови для активізації учнів і впливу на їхню психіку, зокрема на творчу уяву ніж лекція або бесіда - вимагає від учнів не простої відповіді на запитання, а навпаки – обґрунтованого, емоційно забарвленого та змістовного варіанта розв'язання дидактичної проблеми, ясного й чіткого висловлювання своїх думок. викликає сильні емоційні почуття в учасників, сприяє виникненню різних групових соціально-психологічних явищ, формує навички колективної роботи й уміння вислухати позиції інших учнів. Деякі види дискусії стали самостійними методами навчання. Це, наприклад, "круглий стіл", "мозкова атака" тощо Педагог повинен поступово вчити учнів умінню обґрунтовано дискутувати, наводити вагомі аргументи на захист своєї позиції, розмірковувати принципово, щиро, невимушено, поважати опонента і його погляди. Зважаючи на специфіку й методичні особливості дискусії, окремі її елементи рекомендується застосувати вже в середніх, а в повному обсязі – у старших класах. |
| Дебати | Цей метод заохочує наводити переконливі аргументи. |
| Доповідь, повідомлення | Дають можливість набути практичних навичок у пошуці джерел та упорядкуванні матеріалу. Студенти вчаться висловлюватися, вільно тримаючись перед аудиторією. Цей метод особливо цінний для тих, хто має проблеми з письмовим викладом матеріалу. |
| Опитування | Під час опитування виникає високий ступінь участі, поглиблюється розуміння матеріалу; мислення стимулюється, спрямовується та розширюється, загострюється здатність до критичного мислення. |
Наочні методи. – Для засвоєння більшої кількості навчального матеріалуодночасно зі словесними методами необхідно використовувати наочні, які, спираючись на різноманітні способи спостереження процесів, явищ, предметів і дій, впливають на зорові рецептори. Адже наочне пізнання випереджає словесне. До них відносяться Показ – сукупність прийомів, дій і засобів, за допомогою яких в учнів створюється наочний образ предмета, котрий вивчається, формується конкретне уявлення про нього. Використовується під час проведення майже всіх видів занять, незалежно від їх змісту й методики. За його допомогою реалізується принцип наочності навчання учнів. Метод ілюстрацій передбачає використання ілюстрованих посібників, плакатів, таблиць, картин, карт, замальовок на дошці тощо. Метод демонстрацій - це задіяння приладів, технічних установок, кінофільмів, діафільмів, тощо.
Практичні методи Глибоке засвоєння учнями теоретичного матеріалу суттєво залежить від практичного його закріплення, тому що практика є критерієм і показником ефективності всього навчального процесу. Практичні методи навчання забезпечують формування практичних навичок і вмінь, загартування психіки учнів та її розвиток. До практичних методів належать різноманітні практичні заняття (вправи, лабораторні роботи, практичні роботи). Вони посідають важливе місце на всіх рівнях освіти
Вправи – це планомірно організоване, свідомо осмислене багаторазове повторення певних дій і прийомів, які ускладнюються, з метою формування, закріплення та вдосконалення практичних навичок і вмінь учнів.
М.М. Фібула виділяє такі види вправ: підготовчі (призначені для підготовки учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці); вступні (сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій); пробні (перше застосування щойно засвоєних знань); тренувальні (сприяють набуттю навичок учнями в стандартних умовах); творчі (сприяють формуванню навичок застосування отриманих знань у реальних життєвих ситуаціях); контрольні (переважно навчальні).
Нетрадиційні методи
Із педагогічної практики відомо, що ефективність навчання учнів суттєво знижується, коли застосовуються пасивні методи дидактичного впливу, відсутній діалог між педагогом і учнем. З метою формування особистості учня в навчальному процесі сучасна дидактика рекомендує збагачувати традиційні методи навчання такими прийомами та способами, які сприяли б формуванню в суб'єктів учіння мотивації до учіння, майбутньої професійної діяльності та змістовних життєвих настанов, високого рівня активності й емоційної заангажованості в навчально-пізнавальній діяльності, створенню умов для активного самостійного набуття учнями загальнонаукових та професійних знань, навичок та вмінь
З іншого боку метою занять з основ здоров’я є не лише засвоєння корисних знань учнями, але й створення мотивації у дітей здорового способу життя. Тому в основу шкільного курсу «Основи здоров’я» повинні бути покладені методичні підходи, які стимулюватимуть активну пізнавальну діяльність учня – активні методи навчання.
Використання методів активізації сприяє впровадженню в дидактичний процес технології особистісно-орієнтованого навчання та забезпечує особистісну спрямованість кожного навчального заходу, забезпечує тісний зв'язок теорії з практикою, розвиток нестандартного стилю мислення, рефлексивної сфери мислення (самосвідомості й саморегуляції розумової діяльності), створення атмосфери співробітництва, розвиток навичок спілкування.
Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності (за В.В. Ягуповим) – це сукупність прийомів і способів психолого-педагогічного впливу на учнів, що (порівняно з традиційними методами навчання) першою чергою спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення, активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розв'язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування.
Деякі автори, наприклад Ю.К. Бабанський, цю групу методів визначають як активні методи навчання чи методи активного навчання. За кордоном використовується термін – інтерактивні методи навчання
Використання таких інтерактивних методів навчання при роботі з учнями початкової школи як: коло, кооперативне навчання (робота в малих групах), мозковий штурм, рольова гра, групова дискусія, творче мислення, рефлексія. дозволяють вчителеві ефективно формування відповідальної поведінки в ризикованих ситуаціях. та допомагають з повагою ставитися до будь-якого висловлювання учня з обговорюваної теми. В таких умовах учні прагнутимуть бути "почутими", без вагань висловлюватимуть свої думки, пропонуватимуть, не боячись помилитися, свої варіанти для обговорення Основними факторами, які сприяють творчому ставленню учнів до дидактичного процесу і його результатів, є: особистий інтерес; нестандартний характер навчально-пізнавальної діяльності; змагальність; ігровий характер занять; емоційність; проблемність; ефективність навчання.
Розглянемо кожний із цих методів окремо
Коло (коло ідей)
Коло сприяє залученню кожного учня в дискусію, розвитку згуртованості й довіри. Найчастіше є необхідною умовою початку або закінчення уроку, коли задіяні в ньому діти по черзі роблять свій внесок у розробку теми уроку або його оцінку. На початку роботи в колі першим зазвичай висловлюється вчитель Проте в ході того як учні здобувають досвід серед них з’являються охочі висловитись
Кооперативне навчання (робота в малих групах)
Метод навчання у невеликих групах від 2-8 осіб, коли учні взаємодіють, вирішуючи загальне завдання.
Організовуючи кооперативне навчання, слід дотримуватися такої процедури:
- об’єднайте учнів у групи, попросивши їх сісти обличчям один до одного
• визначати для кожного виконання певної ролі (наприклад, секретаря або доповідача);
• дайте одне завдання на всіх, запропонувавши поділитися один з одним інформацією, матеріалами, ідеями, з'ясовувати незрозуміле, розробляти проблему й підбити підсумок обговорення;
• оцініть роботу групи;
заохочуйте рефлексію того, що відбувається в групі під час роботи
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 88 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |