Читайте также:
|
Оцінювати рівень розвитку особистості на тому чи іншому етапі навчання пропонується за допомогою кваліметричного методу (від лат. gualis — який за якістю, метрія — наука про методи кількісної оцінки якості), тобто проводити оцінку параметрів особистості учнів. Реалізуються принципи кваліметрії через критеріальні моделі. У цьому випадку їх п'ять, виходячи зі змісту всебічного розвитку особистості й здоров'я: модель оцінки рівня знань, умінь
Вивчення психофізіологічних особливостей дитини...
та навичок; творчого розвитку; морального розвитку; індивідуально-психологічного розвитку та розвитку фізичної культури дитини.
Моделі містять фактори, які розкривають певні властивості того чи іншого рівня, наприклад: рівень знань — перелік дисциплін, які вивчають у конкретному класі; рівень морального і творчого розвитку — через добір якостей, притаманних цьому вікові; рівень розвитку фізичної культури дитини—через загальну оцінку, ставлення до предмета, культуру рухів та ступінь зміни рівня фізичної підготовленості.
У колонці «Оцінки, значення коефіцієнта» позначається досягнутий учнем результат у його цифровому значенні (5-бальній системі оцінювання).
На практиці цей метод можна використовувати з першої сходинки освітньої системи, тобто з дитячого садка, а потім і в школі, де вихователь або учитель спільно з батьками суб'єктивно оцінюють і фіксують рівень розвитку кожної дитини за п'ятьма напрямками. Аналізуючи здобуті результати, обчислюється коефіцієнт всебічного розвитку особистості дитини:
К всеб. роз. = (Кзн + Ктв + Кмор + Кпс + Кфк)/5
всеб.роз. — коефіцієнт всебічного розвитку;
Кзн — коефіцієнт рівня знань, умінь та навичок;
Ктв — коефіцієнт рівня творчості;
Кмор — коефіцієнт рівня морального розвитку;
Кпс — коефіцієнт рівня індивідуально-психологічного розвитку;
Кфк — коефіцієнт рівня розвитку фізичної культури.
Чим більше рівень розвитку відповідає віковому стандарту дитини, тим вище в неї значення коефіцієнта всебічного розвитку особистості й здоров'я.
Динаміка показників рівня розвитку дитини (їхнє зростання або зниження) слугуватиме об'єктивною оцінкою роботи вихователя або вчителя.
У початковій школі критеріальна модель оцінки рівня всебічного розвитку особистості молодшого школяра може мати такий вигляд:
Готовність до навчання та підтримка гармонійного...
Критеріальна модель оцінки
| Фактори і критерії | Оцінки, значення коефіцієнта 1 | ||
| 1 півріч. | 2 півріч. | ||
| і__________________ Рівень знань, умінь та навичок | |||
| 1. Математика | |||
| 2. Читання | |||
| 3. Рідна мова | |||
| 4. Іноземна мова | |||
| 5. Природа | |||
| К = 22: 5 = 4,4 | К = 23:5 = 4,6 | ||
| _____________________ Рівень творчого розвитку | |||
| 1. Загальна оцінка за образотворче | |||
| мистецтво | |||
| 2. Загальна оцінка за спів | |||
| 3. Творча активність (участь | |||
| у виставках, у художній | |||
| самодіяльності) | |||
| 4. Творче мислення, фантазія | |||
| і винахідливість | |||
| 5. Комунікативно-творчі здібності | |||
| К =22:5 = 4,4 | К = 24: 5=4,8 | ||
| 1 Рівень морального розвитку | |||
| 1. Відповідальність і надійність | |||
| 2. Самосвідомість | |||
| 3. Культура спілкування | |||
| 4. Доброта | |||
| 5. Правдивість | |||
| К = 21:5 = 4,2 | К = 22: 5 = 4,4 | | ||
| ___________ Рівень індивідуально-психологічного розвитку___ 1 | |||
| І1. Спостережливість | |||
| 2. Уважність | |||
| 3. Працелюбність | |||
| 4. Самостійність | |||
| 5. Швидкість мислення | |||
| К = 20:5=4,0 | К = 21:5=4,2 | ||
| _________________ Рівень розвитку фізичної культури | |||
| І 1. Загальна оцінка з фізичної | |||
| культури | |||
| 2. Відвідування уроків ф/к | |||
| 3. Активність на уроці, культура | |||
| рухів, участь у змаганнях | |||
| 4. Ступінь відповідності | |||
| (за тестами) рухового віку | |||
| паспортному | |||
| 5. Заповнювання «Щоденника | |||
| здоров'я» (виконання інд. завдань, | |||
| відвідування спорт, секцій) | |||
| 1 К= 19: 5 = 3,8 | 1 К = 23:5 = 4,6 |
Вивчення психофізіологічних особливостей дитини...
Оцінити ступінь відповідності рухового віку паспортному можна за такою технологією:
1. Спочатку визначити руховий вік дитини за допомогою тестувань фізичних і рухових якостей і обчислити загальний показник у балах (табл. 5).
Таблиця 5 Індивідуальний рівень фізичної підготовленості до навчання у школі
| Вік (років) | Оцінка в балах за тест | Тести-вправи | Сума набраних балів | Фактичний віковий рівень фізичної підготовлен. | ||||
| Стрибок у довжину з місця | Кидок-ловля м'яча | Піднімання тулуба в сід до втоми | Віджимання від підлоги | Стрибок на скакалці | ||||
| 0—5 | Низький | |||||||
| 6—10 | Нижче серед. | |||||||
| 11—15 | Середній | |||||||
| 16—20 | Вище серед. | |||||||
| 21—35 | Високий | |||||||
| 26—30 | Низький | |||||||
| 31—35 | Нижче серед., | |||||||
| 36—40 | Середній | |||||||
| 41—45 | Вище серед. | |||||||
| 46—50 | Високий | |||||||
| 51—55 | Низький | |||||||
| 56—60 | Нижче серед. | |||||||
| 61—65 | Середній | |||||||
| 66—70 | Вище серед. | |||||||
| 71—75 | Високий | |||||||
| 76—80 | Низький | |||||||
| 81—85 | Нижче серед. | |||||||
| 86—90 | Середній |
Готовність до навчання та підтримка гармонійного...
Закінчення
| 91—95 | Вище серед. | |||||||
| 96—100 | Високий | |||||||
| 10 | 101—105 | Низький | ||||||
| 106—110 | Нижче серед. | |||||||
| 111—115 | Середній | |||||||
| 116—120 | Вище серед. | |||||||
| 121—125 | Високий | |||||||
| 126—130 | Низький | |||||||
| 11О | 131—135 | Нижче серед. | ||||||
| 136—140 | Середній | |||||||
| 141—145 | Вище серед. | |||||||
| 146—150 | Високий | |||||||
| 151—155 | Низький | |||||||
| 156—160 | Нижче серед. | |||||||
| 161—165 | Середній | |||||||
| ЗО | 166—170 | Вище серед. | ||||||
| 171—175 | Високий |
Так, наприклад, дівчинка віком 6 років і 7 місяців (що округлюється як 7 паспортних років) під час вступу до школи мала такі результати тестових вправ:
• стрибок у довжину з місця — 118 см — 5 балів;
• кидок-ловля м'яча за ЗО с — 16 разів — 4 бали;
• піднімання тулуба в сід до втоми — 20 разів — 8 балів;
• віджимання від підлоги — 5 разів — 5 балів;
• стрибки зі скакалкою — 2 рази — 1 бал.
Сума отриманих балів дорівнює — 23, що відповідає високому рівню фізичної підготовленості, але для шестирічної дитини. Тобто руховий вік дівчинки під час вступу до школи відставав на один рік. За 8 місяців навчання і одночасної праці над фізичним самовдосконаленням результати її зросли за всіма показниками (див. таб. 6). Загальний руховий вік дівчинки збільшився до 8 років (сума балів 58 — 8 років, рівень нижче середнього).
2. Оцінити ступінь відповідності рухового віку паспортному можна за таблицею 6 (с. 22).
Вивчення психофізіологічних особливостей дитини...
Таблиця 6 Оцінка відповідності рухового віку паспортному
| Оцінка | Ступінь відповідності |
| «5» | Відповідність рухового віку паспортному на рівні «високого» і«вище середнього» розвитку фізичних якостей або його випередження |
| «4» | Відповідність рухового віку паспортному на рівні «середнього», «нижче середнього» і «низького» розвитку фізичних якостей |
| «3» | Відставання рухового віку від паспортного на один рік на рівні «високого» і «вище середнього» розвитку фізичних якостей |
| «2» | Відставання рухового віку від паспортного на один рік і більше |
У нашому випадку дівчинка отримала за перше півріччя оцінку «З», а за друге — «5».
Таким чином, можна визначити коефіцієнт всебічного розвитку кожного учня класу та прослідкувати його зміни протягом року.
К всеб.роз. = (4,4 + 4,4 + 4,2 + 4,0 + 3,8): 5 = 4,16 — за І півріччя;
К всеб.роз. = (4,6 + 4,8 + 4,4 + 4,2 + 4,6): 5 = 4,52 — за II півріччя.
Сумарний середній бал класу, потоку, школи, району і т.д. буде опосередковано відображати рівень навчально-виховної роботи кожного конкретного шкільного колективу, а динаміка зміни цього показника за семестр, рік—освітню і оздоровчо-виховну ефективність роботи школи.
Комплексна методика вивчення й оцінки рухового розвитку організму молодших школярів
Одним з головних напрямків формування здорового способу життя молодших школярів є розробка та використання різних орієнтирів, які б реально допомагали батькам на етапі дошкільного дитинства і навчання у 1 -му класі оцінити фізичний і руховий розвиток дітей, їхню поставу, функціональні можливості організму або ступінь відхилень (якщо вони мають місце) від норми розвитку.
Комплексна методика вивчення й оцінки рухового...
В оцінці норм рівня росту і розвитку дитини, а також для впровадження засобів фізичного виховання в спосіб життя молодших школярів ефективною може бути проста, але інформативна система як первинного, так і поточного контролю, котра характеризувала б рівень і динаміку зміни фізичного розвитку, рухових можливостей учнів молодших класів. Особливо принципово це на етапі підготовки дітей до школи та навчання у 1-му класі.
Таку систему було розроблено і впроваджено в життя за допомогою «Щоденника зміцнення здоров'я». Цей моніторинг є реальним засобом контролю здоров'я й об'єктивним критерієм вікового розвитку дітей. Він характеризується такими перевагами:
• є доступним і надійним, не потребує додаткових матеріальних затрат на спеціальне обладнання та великого простору для виконання;
• дає можливість оцінювати особистий рівень здоров'я, фізичного розвитку, психічного стану, успішність в школі та емоційне ставлення до конкретних шкільних предметів;
• допомагає визначити і розрахувати свій руховий (біологічний) вік у співвідношенні до календарного (паспортного).
Впровадження «Щоденника зміцнення здоров'я» в систему навчання і виховання учнів молодших класів дає змогу об'єктивно оцінювати динаміку навчально-виховної та оздоровчої роботи в системі «школа—сім'я», вплив інтегрованих технологій навчання з широким спектром спрямованих рекреативних заходів безпосередньо на уроках у відповідності зі змістом і специфікою навчального матеріалу з різних загальноосвітніх предметів, рівень оздоровчо-виховної майстерності вчителя-класовода, вчителя фізичної культури, співу, ритміки; всього процесу школи за ефективністю впровадження здорового способу життя в побут учнів і вчителів.
За допомогою «Щоденника зміцнення здоров'я» можна вирішити такі завдання:
1. Виховати особисту зацікавленість кожної дитини до перевірки та суб'єктивної оцінки свого фізичного і психічного стану, а також стимулювати до самовдосконалення засобами фізичної культури.
2. Залучити дітей та їхніх батьків до здорового способу життя.
3. Задовольнити природну потребу кожного у фізичній активності.
4. Дістати комплексну оцінку фізичної готовності учня до навчання у відповідному класі.
5. Коригувати за допомогою розроблених комплексів фізичних вправ порушення постави, ступнів та загальний рівень фізичної підготовленості.
Вивчення психофізіологічних особливостей дитини...
Сторінку «Паспорт здоров'я» учні заповнюють разом з батьками, класними керівниками та вчителями фізичної культури (таблиця 7).
«Паспорт здоров'я» складається з показників, які реально в домашніх умовах можуть вимірювати батьки, і відображають стан та зміни параметрів фізичного розвитку, рухової підготовленості до навчання у школі, функціональних можливостей серцево-судинної та дихальної систем, постави дитини. Характерно, що при місячному вимірюванні батьками цих показників (наприклад, остання неділя кожного місяця) за умови систематичного виконання дитиною вдома тестів, що відображають рухову підготовленість до навчання у школі, можна не тільки запобігти перевтому та розвиток неврозу, погіршення стану постави дитини, а і своєчасно виявити відхилення від норми здоров'я. За 18-ма показниками визначають і аналізують фізичний і функціональний розвиток дитини (див. табл. 7):
Таблиця 7
Паспорт здоров'я ___________________
| Показники | Місяці навчання І | ||||||||
| IX | X | XI | XII | І | II | III | IV | V | |
| 1. Зріст (см) | |||||||||
| 2. Вага(кг) | |||||||||
| 3. Обхват грудей в спокої (см) | |||||||||
| Максимальний вдих (см) | |||||||||
| Максимальний видих (см) | |||||||||
| 4. Індекс фізичного розвитку: зріст - (вага + об'єм груд, кліт.) | |||||||||
| 5. Стрибок у довжину з місця (см) | |||||||||
| 6. Кількість кидків та ловлі м'яча з відст. 1 м за ЗО с (раз) | |||||||||
| 7. Піднімання тулуба в сід з в. п. лежачи на спині (раз) | |||||||||
| 8. Віджимання від підлоги до втоми (раз) | |||||||||
| 1 9. Макс. к-ть стрибків зі скакалкою (раз) | |||||||||
| 10. Пульс дійсного спокою, одразу після сну, не підіймаючись з ліжка (уд./хв) |
Комплексна методика вивчення й оцінки рухового...
Закінчення
| 11. Пульс відносного спокою через 5—10 хв. після підйому, стоячи (уд./хв) | |||||||||
| 12. Різниця між пульсом дійсного та відносного спокою (уд./хв) | |||||||||
| 13. Затримка дихання на вдиху (с) | |||||||||
| 14. Затримка дихання на видиху (с) | |||||||||
| 15. Відстань між плечовими точками, виміряна ззаду (см) | |||||||||
| 16. Відстань між плечовими точками, виміряна спереду (см) | |||||||||
| 17. Відстань від 7-го шийного хребця до нижнього кута лівої лопатки (см) | |||||||||
| 18. Відстань від 7-го шийного хребця до нижнього кута правої лопатки (см) |
1. Зріст. Вимірявши зріст дитини стоячи, батьки мають змогу за
допомогою запропонованих формул (див. табл. 8 на с. 26) розрахувати
належні величини ваги та обхвату грудей: для цього замість букви
«Н» у наданих формулах підставити зріст своєї дитини. Порівнявши
отримані цифри з фактичними даними дитини, можна визначити
гармонійність її фізичного розвитку. Неабияку роль у визначенні рівня
фізичного розвитку відіграє динаміка зміни результатів
антропометричних показників. Так, якщо протягом 3—4 місяців зріст
дитини не збільшується, то цей факт говорить про затримку розвитку
через захворювання або перевтому чи неповноцінне харчування. Але
якщо зріст дитини збільшується кожного місяця на 1 см і більше,
значить, відбуваються активні обмінні процеси в організмі, і дитина
потребує додаткового відпочинку (сну), харчування, уваги, заохочень
з боку батьків..
,341-і 25
Вивчення психофізіологічних особливостей дитини...
Таблиця 8 Формули для визначення належних величин ваги тіла і обхвату грудей у молодших школярів (Н — зріст стоячи, см)
| Вік (років) | Хлопчики | Дівчата | ||
| Вага тіла | Обхват грудей | Вагатіла | Обхват грудей | |
| Н х 0,48-33,6 | Н х 0,2+ 37,6 | Н х 0,60-49,9 | Н х 0,33+ 20 | |
| Н х 0,43-27,6 | Н х 0,41+8,9 | Н х 0,42-29,9 | Н х 0,45 + 4,8 | |
| Н х 0,57-45,6 | Н х 0,34+19,2 | Н х 0,52-38,3 | Н х 0,34+ 18,5 | |
| Н х 0,50-36,0 | Н х 0,35+ 37,6 | Н х 0,76-71,7 | Н х0,53-7,5 | |
| Н х 0,67-60,4 | Н х 0,41+9,2 | Н х 0,68-60,8 | Н х 0,50-3,2 | |
| Н х 0,58-45,8 | Н х 0,30+ 27,2 | Н х 0,80-79,3 | Н х 0,49-2,5 | |
| Н х 0,86-88,6 | Н х 0,50 + 3,8 | Н х 0,77-71,7 | Н х 0,39-14,4 | |
| Н х 0,60-47,6 | Н х 0,41+ 10,6 | Н х 0,95-100,1 | Н х 0,41+ 12,1 | |
| Н х 0,89-91,9 | Н х 0,43 + 9,7 | Н х 0,76-66,8 | Н х 0,57-7,8 | |
| Н х 0,68 - 55,5 | Н х 0,39+17,6 | Н х 0,61-42,2 | Н х 0,69-28,6 | |
| Н х 0,72-58,8 | Н х 0,01+84,7 | Н х 0,34+ 4,0 | Н х 0,16+ 62,0 |
2. Вага. Динаміка зміни ваги тіла допомагає стежити за ступенем втомлюваності дитини або за надлишками харчування і пасивністю учня. Якщо записувати ці параметри кожного місяця у щоденник здоров'я, то, наприклад, зниження фактичної ваги порівняно з належною на третьому—четвертому місяці навчання, на фоні нормальних соціальних умов існування (належна тривалість сну, харчування) вказуватиме на розумову або психологічну перевтому дитини.
3. Обхват грудей. Особливої уваги потребує цей показник, тому що характеризує ступінь міцності організму і прямо залежний від розвитку скелетної мускулатури, а також попереджує порушення постави. Недостатня окружність грудної клітки вказуватиме на низький рівень можливостей дихальної системи і, як правило, трапляється у дітей з порушеною поставою, які часто хворіють застудними захворюваннями.
Різниця між обхватом грудей під час вдиху і видиху складає екскурсію або розмах грудної клітки. Збільшення цього показника під впливом рухової активності за рахунок розвитку міжреберних м'язів, вправ на затримку дихання та ін., свідчать про функціональне поліпшення дихального апарату, що, в свою чергу, зменшує вірогідність ураження дітей гострими респіраторними захворюваннями.
4. Індекс фізичного розвитку (ІФР) відображає не лише
гармонійність розвитку дитини, а й її психомоторні особливості
Комплексна методика вивчення й оцінки рухового...
(темперамент), характеризує рухові можливості організму, його адаптаційну здатність до розумових та фізичних навантажень. ІФР застосовується для об'єктивної побічної оцінки фізичного стану школярів як достатньо простий, але надійний та інформативний показник системи первинного і поточного контролю.
Слід відзначити, що кількісна оцінка ІФР і номер групи, до якої віднесено дитину згідно з ІФР, побічно інформують про особливості зовнішніх виявів характеру рухів школярів, їхнього мовлення, товариськість, поведінку у несподіваних ситуаціях, реакцію на невдачі та ін. Типологічні особливості нервової системи значно впливають на фізичні здібності школярів, їхнє вміння навчатися рухам, працездатність і адекватність реакцій в екстремальних ситуаціях.
Встановлено, що кількісна оцінка ІФР побічно відображає не лише тип тіло будови дитини, а й її максимальну працездатність, функціональні можливості серцево-судинної і дихальної систем, рівень біологічної зрілості, загальну витривалість організму, потенційний розвиток швидкості, швидкісно-силових та силових якостей.
Розрахувавши, за формулою (зріст - (вага + обхват грудей)) ІФР, батьки за його кількісною величиною визначають номер групи (Н), до якої належить фізичний розвиток їхньої дитини:
I група (23,0 і нижче) — дитина має зайву вагу понад 15% від
належної, малорухома, за темпераментом ближче до флегматика. Для
цих дітей характерна недостатня координація рухів на перших етапах
оволодіння певними руховими навичками, вони з деякими труднощами
можуть до кінця виконувати одноманітні та складні вправи.
II група (23,1 — 31,9) — дитина міцна, спокійна, впевнена в собі,
за типом вищої нервової діяльності—частіше флегматик або сангвінік,
швидко схоплює сутність важкого завдання, але одноманітність і великі
зусилля переносить погано. Фізичні вправи виконує з легкістю,
скоординовано.
ПІ група (32,0—37,9) — дитина розвинута пропорційно, активна, рухлива, з врівноваженими процесами збудження і гальмування, що може за темпераментом належати більше до сангвініка. На перших етапах оволодіння певними руховими навичками спостерігається недостатня координація, такі діти часто можуть перебільшувати свої сили.
IV група (38,0 — 42,9) — дитина активна, рухлива, емоційна, за темпераментом частіше сангвінік або інколи холерик. Рухи узгоджені і високо координовані. Такі діти якісно і з легкістю виконують одноманітні вправи до втоми. У тих випадках, де потрібна швидкість,
.341-2 27
Вивчення психофізіологічних особливостей дитини...
виявляють себе гірше. Найчастіше об'єктивно оцінюють свої сили, похвалу пам'ятають дуже довго.
V група (43,0 і вище)—дитина худорлява, слабенька, хвороблива, з порушеною поставою, не впевнена в собі, за темпераментом часто холерик або меланхолік. Рухова активність таких дітей погана, вони люблять виконувати короткочасні навантаження, у них переважають процеси збудження над гальмуванням, вони часто переживають, плаксиві, схильні недооцінювати свої можливості, їхня працездатність слабка, з різким коливанням підйомів та спадів, потребують стимулювання похвалою.
Рівень фізичної підготовленості і розвиток фізичних якостей дитини батьки можуть визначити, розрахувавши належні величини рухових тестів (таблиця 9) і порівнявши їх із фактичними показниками дітей під час виконання тестів у домашніх умовах. Підставивши номер групи за шкалою індексу фізичного розвитку у формулу розрахунку належних величин рухових тестів і зіставивши отримані результати з фактичними, можна визначити, яка з фізичних якостей у дитини розвинена недостатньо і потребує додаткового тренування. Наприклад, школяр 8-ми років має зріст 132 см, вагу тіла 29 кг, обхват грудей 63 см, ІФР — ЗО, тобто він належить до II групи за шкалою ІФР.
Таблиця 9 Формули розрахунку належних величин рухових тестів, що відображають фізичну підготовленість молодших школярів
| Вік (років) | Стрибок у довж. з/м (см) | Віджимання (раз) | Кидок і ловля м'яча (раз) | Прес до втоми (раз) | Стрибки зі скак. (раз) | Присід. до втоми (раз) |
| 50 + (Н х10) | 1+Н | 5 + Н х 2 | 7 х Н | 2 х Н | 30 + (Н х 4) | |
| 70 + (Н х10) | 5 + Н | 13 + Н х 2 | 10 х Н | 5 х Н | 40 + (Н х 5) | |
| 80 + (Н х10) | 8 + Н | 15 + Н х 2 | 12 х Н | 8 х Н | 50 + (Н х 6) | |
| 90 + (Н х10) | 12 + Н | 17 + Н х 2 | 15 х Н | 12 х Н | 60 + (Н х 9) | |
| 100 + (Н х10) | 15 + Н | 19 + Н х 2 | 17 х Н | 14 х Н | 70 + (Н х 8) | |
| 110 + (Н х10) | 20 + Н | 20 + Н х 2 | 18 х Н | 20 х Н | 80 + (Н х 9) |
Підставивши замість «Н» номер групи у формулу для розрахунку належних рухових тестів, визначаємо: довжина стрибка з місця (вибухова сила м'язів ніг) повинна бути 110 см; дитина може віджатися від підлоги (сила м'язів плечового поясу), регулярно потренувавшись,
Комплексна методика вивчення й оцінки рухового...
14 разів; кидати м'яч протягом ЗО с у максимально швидкому темпі (спритність і координація рухів) 21 раз і т. д.
Розроблені методики дають можливість застосувати фізичні вправи спрямованої дії, особисто орієнтуючи дитину на недостатній розвиток певної рухової якості або стан здоров'я чи психофізіологічні вади.
Фізичну підготовленість школяра та її відповідність рівню фізичного стану і належним величинам рухової підготовленості, а також її зміни під впливом регулярних занять фізичними вправами можна оцінити в домашніх умовах за допомогою рухових тестів.
5. Стрибок у довжину з місця показує розвиток швидкісно-силових якостей, вибухову силу м'язів ніг та швидкість реагування. Виконується на неслизькій поверхні від визначеної відмітки (лінії). Зараховується краща з трьох спроб, вимірюється у сантиметрах.
6. Кількість кидків та ловлі м'яча діаметром 10—15 см двома руками з відстані 1 м від стіни за ЗО с характеризує не лише спритність та координацію рухів під час дитячих ігор, а й здатність дитини до опанування навичок письма, праці, малювання, розвитку дрібних м'язових груп руки, які забезпечують оволодіння цими навичками. Так, щоб рука дитини була фізично підготовлена до навчання письму, малюванню, праці, треба тренувати її завчасно (протягом літа) за допомогою кидків та ловлі м'яча. Критерієм оцінки підготовленості руки може служити кількість кидків та ловлі м'яча об стіну за 30 с, яка повинна бути не менше ніж 24 рази для дитини, що йде до першого класу.
7. Піднімання тулуба з положення лежачи на спині відображає готовність м'язів спини і живота до довготривалих статичних навантажень під час сидіння за партою на уроках та вдома. Ця вправа-тест може бути засобом профілактики порушень постави, зміцнення м'язів живота та поперекового відділу спини. Оцінюється максимальна кількість підйомів у сід, руки вперед, спина пряма, ступні зафіксовані. У дітей із послабленим здоров'ям і погіршеною поставою м'язи тулуба слабкі, і тому початкові результати даного тесту часто низькі.
Кількість виконання такої вправи для першокласників повинна бути не менше ніж 40 разів, для 2-го класу — 50, для 3-го — 60 разів. Враховуючи, що це досить нелегка вправа, рекомендуємо починати її виконання з травня-червня місяця з кратністю повторень 4—6 разів, а потім кожен день додавати по одному разу. Таким чином, 1 вересня кількість повторень обов'язково буде не меншою ніж 40 разів, а постава буде красивою та рівною.
З** 29
Вивчення психофізіологічних особливостей дитини...
8. Віджимання від підлоги до втоми демонструє силу м'язів рук і плечового поясу, яка так потрібна під час перенесення вантажу (портфеля) і для самозахисту. Виконується ця вправа на килимку, обличчям униз, спираючись на прямі руки і носки ніг. Оцінюється максимальна кількість згинань рук з випрямленим тулубом, живіт не повинен торкатися підлоги.
9. Стрибки зі скакалкою до втоми характеризують не лише стрибкові можливості дитини, а й швидкість її рухової реакції, можливість виконувати комбіновані дії з іншими предметами, визначають рухову спритність дитини, дають змогу розвинути загальну функціональну витривалість і покращують каліграфію (помічені кореляційні взаємозв'язки між координацією рухів під час стрибків зі скакалкою і розвитком та узгодженістю м'язів кисті, потрібних під час письма). Стрибки зі скакалкою тренують ресорну функцію хребта, адаптують його до різних стрибкових навантажень, яких практично неможливо уникнути не тільки в період навчання дитини в школі, а й протягом подальшого життя. Дитина, яка йде до першого класу, повинна вміти стрибати через скакалку без перерви не менш ніж 40 разів, до другого — 60, а до третього — 80 разів.
Протестувавши свою дитину за 5—9-ма показниками «Паспорту здоров'я», батьки виконують розрахунки належних величин за таблицею 9 і зіставляють отримані результати. Якщо вони відстають від належних показників, значить дитина потребує додаткового тренування вдома, під час виконання домашніх завдань. Навантаження збільшується поступово, по одному разу кожні два-три дні.
10—11. Пульс дійсного та відносного спокою. Пульс — об'єктивний показник впливу фізичних вправ на серцево-судинну систему. Середні показники частоти пульсу залежно від віку дитини подані в таблиці 10. Частота пульсу залежить від індивідуальних особливостей дитини і може помітно відрізнятися від середніх показників. У дітей, які регулярно займаються фізичною культурою, серце працює економніше, тому частота пульсу значно зменшується. А у дітей, які починають хворіти, частота пульсу збільшуватиметься (порівняно з попередніми показниками).
ЗО
Комплексна методика вивчення й оцінки рухового...
Таблиця 10 Середні показники частоти пульсу (за 1 хв.) у дітей шкільного віку
| Стать | Вік дітей | |||||||||||
| Хлопч. | ||||||||||||
| Дівчата |
12. Різниця між пульсом дійсного та відносного спокою вказує на тонус вегетативної нервової системи. Нормальна збудливість нервової системи характеризується збільшенням пульсу на 15—20 %. Вищі цифри свідчать про підвищену збудливість, початок захворювання або недостатнє відновлення. Здорові діти мають стійкий тонус вегетативної нервової системи (збільшення пульсу на 8—10 %), вони спокійні, впевнені в собі.
13 — 14. Затримка дихання на вдиху й видиху. Динаміка зміни цього показника обумовлена розвитком дихальної системи дитини. Збільшення показників кожного місяця свідчить про здорові легені, що розвиваються, а зменшення показників або малі результати тестування (10—20 с на вдиху й 5—10 с на видиху) можуть бути обумовленими початком захворювання і вимагають додаткової роботи над собою. Тренувати дихальну систему треба кожного дня, виконуючи вправи на затримку дихання, пірнання під воду, надування кульок, використовувати тривалу ходьбу до школи, біг, рухливі ігри.
15 — 16. Стан постави в домашніх умовах можна визначити не тільки візуально, уважно оглянувши положення голови та симетричність шийно-плечових ліній, стояння кутів лопаток, трикутників талії, положення остистих відростків хребта, а й кількісно, вимірявши сантиметровою стрічкою відстань між плечовими точками по задній та передній поверхні тулуба. Практично однакова (+ 1см) відстань буває при рівній спині, а перевага задньої відстані на 2 см і більше вказує на сутулість. Для запобігання цьому та виправлення постави, треба щодня звертати увагу на спину своєї дитини, виконувати додаткові вправи.
17 — 18. Відстань від 7-го шийного хребця до нижнього кута правої та лівої лопатки. Різниця між цими двома показниками не повинна перевищувати 0,5—1 см, інакше це призведе до появи сколіотичної постави. Запобігти цьому зможе спеціально розроблений комплекс фізичних вправ для виправлення сколіотичної постави, який
з*
Вивчення психофізіологічних особливостей дитини...
треба виконувати кожного дня протягом 1—2-х місяців, вранці та під час вивчення домашніх завдань.
Розроблена система оцінки особливостей фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку поглиблює знання про дитину як цілісний організм у динаміці її зростання.
У сучасних умовах перед закладами освіти та охорони здоров'я постають нові завдання подальшого вдосконалення системи збереження здоров'я та працездатності. Вони полягають у своєчасному контролі за станом здоров'я учнів, а також корекції розвитку організму за допомогою засобів фізичного виховання спрямованої дії.
Для визначення стану здоров'я та рівня фізичного вдосконалення дитячого організму можна взяти оцінку фізичного розвитку та рухової підготовленості кожного школяра. Для цього треба визначити індивідуальний рівень фізичної підготовленості до навчання у школі (див. табл. 6 на с. 22) — самостійно або разом з батьками вдома, а індивідуальний профіль рухової підготовленості (табл. 11)—заповнити на уроках фізичної культури в школі. Визначивши фактичний результат по кожному з п'яти рухових тестів (див. табл. 6) або восьми (див. табл. 11), треба поставити крапку на номограмі відповідно до кількісної величини фактичного результату. Для об'єктивної оцінки рівня рухової підготовленості кожного школяра слід використовувати номограму розрахунку індивідуального рухового віку і окреслювати профіль індивідуального рухового віку.
Таблиця 11 Індивідуальний профіль рухової підготовленості учнів
| Вік (років) | Біг 600 м, 1000 м, 1500 м (хв) | Віджимання (раз) | Прес за 1 хв. (раз) | Стрибок в довж. з місця (см) | Біг ЗО м, 60 м, 100 м (с) | Човниковий біг 4 х 9 м (с) | Гнучкість (см) | Плавання (м) |
| Індивідуальний профіль рухової підготовленості дівчаток | ||||||||
| 3,30 | 6,8 | 12,5 | ||||||
| 3,15 | 6,3 | 12,3 | ||||||
| 5,40 | 6,0 | 12,0 |
Комплексна методика вивчення й оцінки рухового...
Закінчення
| 5,20 | 5,6 | 11,8 | ||||||
| 5,10 | 5,4 | 11,6 | ||||||
| 5,00 | 10,5 | 11,4 | ||||||
| 8,00 | 10,0 | 11,0 | ||||||
| 7,45 | 9,8 | 10,6 | ||||||
| 7,20 | 9,6 | 10,4 | ||||||
| 7,00 | 16,5 | 10,2 | ||||||
| 6,45 | 16,0 | 10,0 | ||||||
| Індивідуальний профіль рухової підготовленості хлопчиків | ||||||||
| 3,00 | 6,5 | 12,3 | ||||||
| 2,45 | 6,0 | 12,0 | ||||||
| 5,00 | 5,7 | 11,6 | ||||||
| 4,45 | 5,5 | 11,2 | ||||||
| 4,30 | 5,2 | 10,8 | ||||||
| 7,20 | 9,6 | 10,5 | ||||||
| 7,00 | 9,2 | 10,3 | ||||||
| 6,45 | 8,9 | 10,0 | ||||||
| 6,30 | 8,5 | 9,6 | ||||||
| 6,15 | 14,5 | 9,2 | ||||||
| 6,00 | 14,0 | 9.0 |
Для цього за результатами рухових тестів знаходимо на номограмі вік, який відповідає результату школяра з кожного виконаного ним тесту, складаємо всі знайдені значення віку, а потім ділимо на кількість тестів. Здобуте число і буде руховим віком школяра!
Наприклад, хлопчику-першокласнику 7 років. Він виконав другий тест згинання та розгинання рук в упорі лежачи 12 разів, тобто — як 9-річний; третій тест—піднімання тулуба в сід з вихідного положення лежачи за одну хвилину — 32 рази, тобто — як 8-річний; четвертий тест — стрибок у довжину з місця — 128 см — як 7-річний; шостий тест—човниковий біг 4 х 9 м—за 12 с, тобто—як 8-річний, а під час виконання сьомого тесту—на гнучкість — нахилився на 13 см, тобто, як 8-річний. Тепер, складаємо всі значення віку, який відповідає результатам школяра і розраховуємо його руховий вік. Отже, це буде 9 +8 + 7 + 8 + 8 = 40. Ділимо цю величину на кількість тестів 40:5 = 8. Таким чином, руховий вік школяра-першокласника 8-ми років, тобто він випереджає свій паспортний вік.
Для візуальної оцінки всі результати тестів бажано позначати у відповідній колонці крапками, які потім з'єднуються лінією. Графічне відображення індивідуального профілю рухової підготовленості в
Вивчення психофізіологічних особливостей дитини...
кожній навчальній чверті допоможе визначити зміни в ній у школяра і своєчасно скоригувати її засобами фізичної культури.
Малюйте індивідуальний профіль у кожній чверті різними кольорами.
Це допоможе своєчасно визначити зміни рівня рухової підготовленості!
Крім того, руховий вік школяра можна розрахувати і за допомогою шкали-оцінки в балах за тест (див. табл. 5 на с. 20). Визначивши за результат кожного тесту, оцінку в балах, треба додати їх і за шкалою суми набраних балів встановити фактичний віковий рівень фізичної підготовленості школяра.
Номограми 1 і 2 відображають картину фізичного розвитку школярів і, таким чином, крім функції контролю, мають вагомий психологічний вплив на поліпшення ефективності навчального процесу, сприяють підвищенню рухової активності учнів, формуванню стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами.
Простота і невибагливість усіх тестів, можливість виконання їх в умовах малої площини, без додаткових матеріальних затрат, дає змогу як батькам дітей, так і самим учням у домашніх умовах проводити поточний контроль і самоконтроль за корекцією фізичних якостей, зіставляючи дані з належними величинами.
Низькі чи негативні показники рівня фізичної підготовленості окремих тестів-завдань не свідчать про загальний низький руховий розвиток дитини. Вони використовуються для оцінки перспектив і можливостей подальшої роботи та самовдосконалення. Для поліпшення низького рівня тієї або іншої рухової якості пропонується низка фізичних вправ для щоденного виконання школярем, як домашнього завдання з фізичної культури, розроблена в «Щоденнику зміцнення здоров'я».
Крім того, неабияку роль в поліпшенні показників і підвищенні інтересу до занять відіграє фактор «конкретизованої задачі виконання вправи». Кожен школяр, завдяки розробленому індивідуальному профілю рухової підготовленості бачить конкретний орієнтир для самовдосконалення фізичного розвитку. Систематична інформація про динаміку зміни результату власної діяльності сприяє розвитку особистості школяра. Кожного учня до дії спонукає не лише бажання змінити свою фізичну підготовленість, тілобудову, поставу, а й бажання бути сильнішим, спритнішим за інших, випередити свій паспортний вік, «подорослішати» швидше за інших, самовиразитися.
Комплексна методика вивчення й оцінки рухового...
Фізичні вправи для розвитку сили рук
1. В. п.: упор лежачи, спираючись гомілками на стільчик, руки
нарізно.
Завдання. 1) Почергово згинати руки, переносячи вагу тіла на зігнуту руку.
2) Те саме, але з упору лежачи на підлозі, руки нарізно.
3) Те саме, але упор лежачи, руки нарізно, спираючись носками ніг на стільчик.
2. В. п.: упор лежачи на підлозі.
Завдання. 1) Поштовхом рук, перехід в упор руки нарізно і навпаки.
2) Те саме, але з хлопком у долоні у повітрі.
3) Те саме, але виконувати одночасно хлопок руками і ногами у повітрі.
3. В. п.: стійка на колінах обличчям до стіни на відстані 50 см, руки
вільно.
Завдання. 1) Згинати і розгинати руки в упорі поштовхом від стіни.
2) Те саме, але на відстані 70 см від стіни.
3) Те саме, але з хлопком позаду після відштовхування від стіни.
Фізичні вправи для розвитку черевного пресу
1. В. п.: лежачи на спині, руки вздовж тулуба.
Завдання. 1) У швидкому темпі згинати і розгинати ноги у кульшових та колінних суглобах (10—30 разів).
2) Те саме, але з упору сидячи, спираючись на передпліччя (10—30 разів).
3) Те саме, але з упору сидячи, руки позаду (10—30 разів).
2. В. п.: лягти на спину, руки вздовж тулуба.
Завдання. 1) Нахили вперед до прямих ніг, з повертанням у вихідне положення.
2) Те саме, але руки за головою.
3) Те саме, але руки вгорі.
3. В. п.: лягти на спину, руки в сторони, ноги праворуч.
Завдання. 1) Підняти прямі ноги вгору, опускати вправо і вліво.
2) Те саме, але між гомілками тримати набитий м'яч вагою 1—2 кг.
3) Те саме, але між гомілками тримати набитий м'яч вагою 3—4 кг.
Вивчення психофізіологічних особливостей дитини...
За такої мотивації школярів цікавить не лише кінцевий результат рухової діяльності, а й досягнення кращих показників. Постійне отримання і порівняння даних про рівень власної фізичної та функціональної підготовленості допомагає створювати позитивний емоційний стан, стимулює рухову активність учнів, їхнє прагнення до самостійних занять фізичними вправами.
Вчені встановили, що фізична готовність дитини до навчання в школі взаємопов'язана з показниками рухового віку і показниками шкільних досягнень. Найбільш фізично розвинені діти найкраще психологічно готові до навчання (за тестами Керна-Йорасика і Дубровиної).
Руховий досвід дитини, набутий нею до школи і пов'язаний із щаблем розвитку почуття ритму, рівноваги, спроможності орієнтуватися в просторі й у власному тілі, найбільшою мірою опосередковують ті навчальні навички, які найтісніше пов'язані з почуттям рухового ритму (рахунок і таблиця множення в математиці, симетричні й асиметричні літери та цифри в письмі та ін.).
Виявляється, така форма роботи значно поліпшує зв'язок батьків з учителем-класоводом, ефективність роботи в системі «сім'я—школа», а головне, сприяє поширенню тактильного взаємозв'язку батьків з дитиною, що значною мірою запобігає агресивності і знервованості дитини, зберігає її впевненість в любові та увазі батьків до неї.
розділ
ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ
Гімнастика до занять
Гімнастика до занять проводиться щодня перед початком уроків з оздоровчою і виховною метою. Такі заняття сприяють регуляції нервової системи, підвищенню розумової працездатності учнів, активізують їхню увагу (для швидкого налаштування на продуктивну навчальну діяльність), покращують кровообіг крупних м'язових груп тулуба, що особливо важливо, якщо брати до уваги довготривалі статичні навантаження протягом навчального дня. Гімнастика до занять позитивно впливає на весь організм, сприяє формуванню правильної постави, виховує звичку до систематичних занять фізичними вправами.
Слід наголосити на тому, що гімнастика до занять і ранкова гігієнічна гімнастика (зарядка, яка проводиться вдома, одразу після сну) — це окремі форми роботи з фізичного виховання школярів, які не можуть взаємозамінюватися. За допомогою ранкової гімнастики людина швидко переходить від розслабленого стану після сну до активної діяльності, змінюється робота всіх її життєво потрібних органів і систем. Комплекс ранкової гімнастики розроблений і запропонований в «Щоденнику зміцнення здоров'я» бажано виконувати разом з
_____ Організація освітньо-виховної роботи в школі
батьками кожного ранку, а про самопочуття під час занять відмічати різними кольорами (зелений — із задоволенням, синій — за звичкою, червоний — примусово) у відповідній клітинці щоденника. Гімнастика до занять не повинна витісняти ранкову гігієнічну гімнастику, оздоровче, гігієнічне і виховне значення якої має певне фізіологічне спрямування.
Для підвищення емоційного і фізіологічного впливу вправ гімнастики до занять в умовах навчального дня на організм бажано виконувати їх як ритмічну гімнастику під музику, вивчивши комплекс вправ попередньо на уроках фізкультури. Виконання вправ під музику дає змогу дозувати як величину, темп виконання, так і спрямованість фізичного навантаження під час гімнастики до занять, створюючи оптимальні можливості для вироблення у школярів за рахунок спрямованої дії фізичних вправ динамічного стереотипу правильної постави, активізуючи увагу школярів перед наступним розумовим навантаженням.
Гімнастику до занять у початкових класах проводять учителі-класоводи, розпочинаючи заняття за додатковим дзвоником за 20 хв. до початку уроків і закінчуючи за 5 хв. до початку першого уроку. У теплі дні гімнастику проводять на свіжому повітрі, а в холодні дні і негоду — в приміщенні (в коридорі, залі) з відкритими кватирками.
Комплекс гімнастики до уроків складається з 6—8 вправ. На її початку виконується короткочасна ходьба під бадьору музику, під час якої треба стежити за поставою дітей, щоб вони тримали тулуб рівно, не опускали голови, розпрямляли плечі. Дуже допомагають у формуванні стереотипу правильної постави фізичні вправи гімнастики до занять з мішечком на голові, які підвищує розумову працездатність на початку навчального дня.
Звичайна ходьба змінюється на приставні кроки вперед-назад або вправо-вліво з виконанням вправ для м'язів плечового поясу (розвести руки в сторони, підняти їх вгору та ін.), які сприяють розширенню грудної клітки та формуванню правильної постави. Наступні вправи добирають для великих м'язів тулуба (нахили вперед і в сторони, присідання, повороти тулуба тощо), які допомагають формувати правильну поставу, підвищують діяльність внутрішніх органів, сприяють доступу кисню до кори головного мозку. Потім проводять вправи для м'язів ніг (відведення ніг у
Гімнастика до занять
кульшовому суглобі, стрибки), що посилюють діяльність органів кровообігу і дихання. Чергування вправ проводиться за методом розсіяного навантаження.
У комплексі слід добирати такі вправи, які зручно виконувати у звичайному одязі. Кожну вправу повторюють 8—10 разів. Кількість повторень залежить від характеру вправ. Складні за координацією вправи (нахили вперед, присідання) повторюють 6—8, а ті, що потребують меншої затрати зусиль (стрибки, махи руками) — 10 разів.
Учитель повинен весь час стежити за правильним виконанням вправ, культурою рухів, своєчасно і вміло давати вказівки. Дуже важливо при цьому звертати увагу на правильність дихання. У кожній вправі певні рухи сприяють видиханню і вдиханню. Наприклад, випрямлення тіла, розведення і піднімання рук угору добре поєднуються з вдихом, і, навпаки, нахил тулуба вперед, присідання, махи ногою вперед полегшують видихання.
Закінчується виконання гімнастики до уроків спокійною ходьбою (у приміщенні — ходьба на місці), під час якої слід застосовувати вправи на дихання з рухами рук (наприклад, підняти руки в сторони, вгору і повільно опустити їх). Такі вправи сприяють швидкому заспокоєнню організму після виконання гімнастичних вправ. Тривалість гімнастики до занять — 12—15 хвилин.
Орієнтовний комплекс гімнастики до занять для учнів початкових класів
1. В. п.: ноги нарізно, руки до плечей.
1—2 — руки вгору, пальці випрямити і розвести, крок уперед, піднятися на носки і потягнутися; З—4 — вихідне положення. Повторити 6—7 раз.
2. В. п.: ноги нарізно, руки вперед, долонями всередину. Одночасний
різноспрямований рух руками вгору і вниз (права рухається вгору, а
ліва в цей час рухається вниз і навпаки). Виконувати в швидкому темпі
з невеликою амплітудою, з одночасним підстрибуванням і зміною
положення ніг (вперед-назад). Повторити 12—15 раз.
_____ Організація освітньо-виховної роботи в школі
3. В. п.: ноги нарізно, руки перед грудьми.
1 — поворот вліво, руки в сторони, напив присід;
2 — вихідне положення;
З—4 — те саме в інший бік. Повторити 8—10 раз
4. В. п.: руки на пояс.
1 — випад правою ногою вперед, руки на коліно правої ноги;!
2 — вихідне положення;
3—4 — те саме лівою ногою. Повторити 8—10 раз
5. В. п.: широка стійка, руки на поясі.
1—2—3 — ліву руку вгору і, згинаючи ліву ногу, три пружних нахили вправо;
4 — вихідне положення;
5—8 — те саме в інший бік.
6. В. п.: основна стійка.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 104 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |