|
Читайте также: |
Порушення постави у дітей можуть призвести до серйозного розладу діяльності організму, а в запущених формах — до значного погіршення стану здоров'я.
Формування правильної постави під час навчальної...
У старшому дошкільному і молодшому шкільному віці здебільшого трапляються бокові викривлення хребта разом із зсувом хребців навколо своєї осі — сколіоз, викривлення в передньо-задньому напрямі — лордоз, плоска і кругла спина та плоскостопість. Сколіоз буває вродженим і набутим. Він розвивається внаслідок змін у хребті, що призводять до порушення функцій нервово-м'язового апарату і деформації всього тулуба. Сколіоз — загальне захворювання організму, яке вражає всі органи, а найбільше — кісткову і м'язову системи. Через це неправильно функціонують органи, розташовані в грудній клітці й частково у черевній порожнині, порушується діяльність серця, органів дихання і травлення.
Сколіоз може виникнути від спання на боці із зігнутим тулубом у м'якому ліжку, тривалого стояння на одній нозі, звички робити все однією рукою. Причиною бокового викривлення може бути невідповідність меблів зросту дитини, неправильне сидіння в дитсадку, школі і вдома, що призводить до зниження тонусу зв'язково-м'язового апарату хребта, його послаблення і швидкої втоми.
Чим раніше сформувався сколіоз, тим більше часу він прогресує і гірше лікується. Розрізняють чотири ступені сколіозу:
• при першому хребет випрямляється під вагою тіла у висі без опори ногами;
• другий ступінь характеризується стійкою деформацією хребта і грудної клітки і поворотом хребців;
• при третьому і четвертому — ці дефекти значно посилені.
У чому ж суть профілактики порушень постави та її корекції? Вона насамперед полягає в дотримуванні основних правил стояння, сидіння, лежання і ходіння, про що йшлося вище. Багато дітей ходить з опущеною головою, що сприяє збільшенню грудного кіфозу — виникнення сутулості.
Щоб плавно ходити, з піднятою головою і випрямленою спиною, треба систематично, щодня, працювати над відчуттям пози і, не менш як тричі на тиждень зміцнювати м'язів спини, черевного пресу і ніг. Ці вправи бажано проводити в комплексі ранкової гімнастики, проте їх можна виконувати й окремо у вечірні години (з 17-ї до 20-ї годин), які вважаються найбільш ефективними згідно з добовим біоритмом.
Механізм фізичних вправ та їхнє завдання під час формування правильної постави, попередження і корекції сколіозу у школярів за
___________ Профілактично-оздоровча робота у школі _______________
різних форм занять як у системі фізичного виховання в школі, так і в позаурочний нас зводиться до створення фізіологічних передумов для усвідомлення стереотипу положення тіла за рахунок закріплення рефлексу нормального положення голови, коли шия розігнута, голова ^у вертикальному положенні, наближеному до лінії хребта, підборіддя паралельно підлозі.
Правильність положення тіла також досягається збільшенням силової витривалості м'язів тулуба і покращенням координації рухів, особливо під час стояння і ходьби.
Для: прискорення пластичних процесів у м'язах треба виконувати стато-динамічні вправи, які викликають стресову реакцію в організмі, що активізує діяльність ендокринної системи і підвищує концентрацію гормонів у крові.
Гормони зачіплюються рецепторами лише тих клітин, у яких відбуваються інтенсивні метаболічні процеси завдяки м'язовому навантаженню. Для підтримання або збільшення концентрації гормонів у крові, слід виконувати вправи за методом «розсіяного» навантаження, тобто чергування, на м'язові групи, які працюють.
Задля підвищення ефективності фізичних вправ на організм доцільно дотримувати такі правила:
• починати вправи для крупних м'язових груп, що сприяє швидшому зростанню концентрації гормонів у крові;
• чергувати вправи для великих м'язових груп і для відносно дрібних груп;
• не можна виконувати вправи у швидкому темпі, тобто доводити пульсу більш ніж до 110—120 ударів на хвилину;
• не слід припускати під час виконання вправ затримки дихання та напруження;
• рекомендується під час скорочення м'язів, робити видих, а під час видовження — вдих.
Дотримання останнього правила забезпечує мінімальне збільшення систолічного артеріального тиску крові.
Ці правила діють під час виконання комплексів для загального зміцнення м'язів спини і черевного пресу, для витягування хребта, для корекції круглої, кругловигнутої і плоскої спини.
Метою цих комплексів є збільшення сили і статичної витривалості м'язів. Бо зміцнівши, вони зможуть тривалий час утримувати хребет у прямому положенні з випрямленими ногами і підведеною головою.
Формування правильної постави під час навчальної...
Орієнтовний комплекс вправ для формування правильної постави
1. У положенні правильної постави біля стіни покласти на голову мішечок з сіллю, пройти до протилежної стіни і назад, обійшовши стілець, стіл тощо, не загубивши предмета і зберігши позу.
2.3 положення стоячи з предметом на голові сісти на підлогу, встати на коліна і сісти на п'яти, повернутися у в. п., не втративши предмета і зберігши позу. Те саме із заплющеними очима.
3. Стоячи біля стіни в положенні правильної постави, руки на пояс, лікті притиснуті до стіни. Підняти вліво ліву ногу до горизонтального положення, не відходячи від стіни. Те саме правою ногою.
4. З мішечком на голові зігнути ліву ногу вперед якомога вище, втримавши предмет. Те саме правою ногою.
5. Стати на коліна з мішечком на голові за півметра від стіни, впертися руками в стіну, тулуб тримати прямо. Поставити праву ногу в упор, не скинувши мішечка. Те саме лівою ногою. Кожну вправу виконати 8—10 разів.
6. Ходьба на випрямлених і трохи зігнутих ногах з гімнастичною палицею на з'єднаних лопатках. Під час ходьби утримувати мішечок із сіллю на голові.
7. В. п.: лежачи на спині, руки вздовж тулуба на підлозі.
1—6 — руки за голову, потягнутися, вдих;
7—8 — розслабитися, видих, в. п. Зробити 4—6 разів.
8. В. п.: лежачи на грудях, руки вгору. Підняти обидві злегка зігнуті
ноги, захопити їх руками за ступні і потягнути до голови. Тримати
10 с. Зробити 3—5 разів.
Для дітей з порушеннями постави, конкретна спрямованість вправ повинна бути індивідуальною залежно від порушень, функціонального стану організму, особливостей фізичної підготовленості.
На формування постави дуже впливає стан нижніх кінцівок — ступнів. Найбільш поширеним відхиленням є сплющення ступні, яке трапляється у дітей дуже часто—у 23—47 %. Тому для попередження розвитку плоскостопості важливо своєчасно застосовувати раціональні практичні засоби.
Плоска ступня характеризується опусканням її подовжнього і поперечного склепіння. Ходьба та біг при цьому утруднені, і в подальшому виявляються інші негативні симптоми: швидка втомлюваність, біль під час ходьби та бігу.
_________ Профілактично-оздоровча робота у школі ____________
Для запобігання такому становищу треба, по-перше, зміцнювати IV*'язи ступні, по-друге, обмежувати навантаження на нижні кінцівки.
Вправи для профілактики плоскостопості
1. В. п.: стоячи на зовнішніх склепіннях ступні, піднятися на носки, повернутися у в. п. (6—8 раз).
2. В. п.: те саме, у напівприсіді (6—8 раз).
3. В. її.: руки на пояс. Ходьба на зовнішніх склепіннях ступнів (ЗО— 60 с).
4. В. п.: вузька стійка, руки на пояс. Стати на п'яти, повернутися у в. п. С10—15 раз).
5. В. п.: стоячи носки: усередину, п'яти назовні. Піднятися на носки, повернутися у в. п. (10 раз).
6. В. п.: ноги нарізно, ступні паралельно, руки в сторони. Присісти на всій ступні, встати у в. п. (6—8 раз).
7. В. п.: стоячи на носках. Розвести п'яти назовні, повернутися у в. хі. (8—10 раз).
8. В, п.: основна стійка. Підняти ногу — згинання та розгинання ступні в швидкому темпі (10—12 раз) кожної ноги.
9. В. п.: те саме, підняти ногу — повороти ступні назовні та
усередину (4—6 раз).
10. В. п.: те саме, підняти ногу— колові рухи ступнею.
11. Ходьба на носках у напівприсіді, носки усередину.
12. Ходьба на носках по нахиленій площині вниз.
13. Стрибки: ноги нарізно — ноги разом.
14. Стрибки зі скакалкою.
15. Стрибки з поворотами на 90—180°.
Формування культури дихання в учнів молодших класів
Дихання — це синонім життя. Дихальні вправи входять у комплекси для регулювання навантаження, відновлення дихання. Під час фізичної роботи дихання трохи поглиблюється, головним чином за рахунок його частішання. Спеціальні вправи
Формування культури дихання в учнів молодших...
активізують більшу частину легень, збільшуючи кількість кисню, що надходить у кров.
Важливо використовувати дихання як елемент активного відпочинку. Дихання є єдиною з вегетативних функцій організму, якою людина керує свідомо. Воно здійснюється автоматично — завдяки механізму, сформованому у процесі еволюції. Цей механізм посилює вентиляцію легенів відповідно до потреби організму в надходженні кисню до тканин і виділенню з них вуглекислоти. Однак дихання не тільки «пасивно стежить» за потребою організму в газообміні, підтримуючи його працездатність, а й активно впливає на неї, різко поліпшуючи життєдіяльність людини (І.В.Муравов, 1988).
Йоги стверджують, що кожній людині відпущено долею певну кількість дихань. Мабуть, варто навчитися дотримувати деяку «дихальну дієту», засвоїти елементи керованого дихання: паузи і затримки дихання.
Такі рекомендації базуються не на містичному визначенні кількості дихань, а на тому, що клітина як одиниця всього живого виникла спочатку не у кисневому середовищі, а у вуглекислому. Чистий кисень—певною мірою отрута, а вуглекислий газ (С02), що накопичується в мозку, стимулює його діяльність. Так, якщо запропонувати дітям доволі стомленним (на початку III, IV уроку, або після важких предметів: математики чи диктанту) затримати дихання до знемоги (гра «Хто чемпіон?» або не дихати до рахунку вчителем «20», а потім всім разом рахувати голосно від «21» до «40» чи «50»), то саме ці вправи сприятимуть поліпшенню діяльності мозку, заспокоєнню, знаттю втоми, стимулюванню життєдіяльності організму. Накопичений під час затримки дихання вуглекислий газ подразнює дихальні центри, стимулюючи їх. За коротким видихом рефлекторно настає повноцінний, глибший вдих, що сприяє швидкій циркуляції крові по організму.
Саме клітини мозку найбільш чутливі до нестачі кисню. Він транспортується кров'ю, проникає по капілярах до найвіддаленіших і глибинних нейронів. Якщо ж бракує кисню, капіляри розширюються для того, щоб пропустити якомога більше крові, яка має недостатньо кисню, і відновити потрібний баланс. Найменші, ті що розрізняються лише за допомогою мікроскопу, судини розширюються, а потім звужуються на всьому своєму колосальному просторі, інакше кажучи, вправляються.
Ось вона — «гімнастика капілярів»! А для організму загалом — підзарядка енергією. Однак ефект фізіологічного ланцюжка набагато
__________ Профілактично-оздоровча робота у школі ______________
довший: затримка дихання — кисневе голодування — надлишок вуглекислого газу — рефлекторне розширення судин — збільшення кровотоку, одночасно зі зниженням артеріального тиску. Таким чином, відносно прості дихальні вправи, дають відчутний оздоровчий і лікувальний ефект і можуть замінити ліки, інколи небезпечні для здоров'я.
Велике значення має затримка дихання і в регуляції емоцій. Скажімо, надмірно збуджені після уроку фізкультури школярі швидко і легко заспокояться, якщо вчитель проведе з ними гру «Затримай дихання, завмри!». Затримка дихання повинна бути не менше ніж 20—ЗО с. Таким чином тренуватиметься мозок до тимчасової нестачі кисню.
Під час виконання дихальних вправ здійснюється масаж внутрішніх органів, перистальтика кишок, зміцнюються м'язи живота.
Насамперед треба навчити дітей правильно поєднувати дихання з рухами: під час випрямлення тулуба завжди виконується вдих, а під час приближення голови до ніг (нахил вперед, назад, в сторони і т. д.) — видих. Під час циклічних видів навантаження (ходьба, біг) вдих робиться через ніс, видих ротом, спокійно без поштовхів, губи при цьому складені трубочкою для створення деякого опору повітряному струменю.
Важливе значення також має тренування механізмів, які забезпечують дихання за допомогою спеціальних вправ. Дихальна система дуже тонко реагує на всі вправи. Ритмічне дихання з паузою на вдиху або видиху призводить до періодичного утримання кисню в крові і викликає відповідну реакцію — стрімке розширення судин мозку.
Крутіння на місці або вальсування викликає легке запаморочення, що тренує мозкові судини, підвищує еластичність їхніх стінок. Тренування робить дихання якіснішим. Активні дихальні вправи не тільки зміцнюють м'язи грудної клітки, а й водночас роблять масаж о ер ця, поліпшуючи кровообіг. Крім того, трудиться один х наймогутніших м'язів людського організму—діафрагма—грудинно-черевна перепона. Ритмічно піднімаючись і опускаючись у глиб деревної порожнини, вона впливає на печінку, кишечник, шлунок, масажуючи їх.
Дихання у своїй основі — мимовільний процес, але його можна регулювати на відміну від інших життєво важливих дій людського організму.
Формування культури дихання в учнів молодших...
Учені вважають, що дихання — своєрідний ключ до прихованого життя тіла, що безпосередньо пов'язане з розумовою працездатністю і душевним емоційним станом. Навчившись керувати диханням, людина зможе впливати на власні емоції, на розумове і фізичне стомлення.
Коли, наприклад, дихання ритмічне, якщо людина спокійна і, навпаки, дихання «зривається», якщо ми схвильовані, стривожені, треба включити «спокійне дихання» і напруга спаде.
Дихальні вправи можна виконувати лежачи, сидячи або стоячи. В умовах дитячого садочка або школи доцільно навчити дітей спочатку диханню, що залежить від того, яка поверхня легень заповнюється. Йоги розрізняють три види дихання: «нижнє» (черевне) — заспокійливе; «середнє» — зміцнювальне, підвищує тонус організму; «верхнє» — радісне, поліпшує настрій. Про «очисне дихання» йоги кажуть, що слід «вимітати» не лише середину кімнати, а і всі її кутки.
Навчати дітей диханню найкраще з вихідного положення сидячи. Під час навчання «нижньому диханню» потрібно покласти на живіт сплетені пальці рук. Потім глибоко вдихнути, випнувши одночасно живіт і ніби відіпхнути ним руки за рахунок опускання діафрагми. Грудна клітка при цьому залишається нерухомою. Втягуючи живіт і, відповідно, надавлюючи злегка на нього сплетеними пальцями рук, зробити довгий видих, ніби дмухаючи на «гарячий чай». У такий спосіб залучають до роботи нижню поверхню легень і піднімається діафрагма.
«Середнє дихання» відбувається за рахунок рухливості самої грудної клітки. Для його виконання діти повинні покласти сплетені пальці на живіт, а лікті притиснути до боків. Вдихаючи, розгорнути лікті в сторони, не відриваючи долоні від живота, і направляти розширення грудної клітки в сторони, плечі при цьому злегка розвертаються, а лопатки зближуються. Живіт при «середньому диханні» залишається нерухомим. Дуже важливо, щоб грудна клітка не вип'ячувалася, а тільки розширювалася в сторони. Видих робити ротом, дмухаючи на «гарячий чай».
Для виконання «верхнього дихання» пальці зігнутих рук покласти на плечі біля ключиць, лікті опущені. При вдиху лікті піднімаються дугами назовні вгору, як і плечі. Повітрям заповнюються верхівки легенів, що практично не діють при звичайному неглибокому диханні. Видих як і при виконанні попередніх вправ.
Гармонійно повне дихання. На видиху повітря поступово заповнює нижні, середні і верхні відділи легень. При цьому надувається
_________ Профілактично-оздоровча робота у школі ______________
живіт, потім розширюється грудна клітка і, нарешті, вона підіймається вгору, а живіт трохи підтягується. На видих опускається живіт, потім звужується і опускається грудна клітка. Таким чином, гармонійно повне дихання складається з нижнього, середнього і верхнього дихання. Вдих і видих плавні, без затримок.
Ритмічне дихання (під час ходьби). Кроки рівномірні, м'язи обличчя: і рук ослаблені. Вдих і видих робити спочатку на рівну кількість кроків, а потім поступово переходити на співвідношення кроків до дихання 1: 2, 1: 3. Наприклад: два кроки — вдих, два — видих, а потім два кроки — вдих, чотири — видих, два кроки — вдих, шість—видих. Треба вибрати найзручніший ритм. Дихати рівномірно, спокійно.
Очищувальне дихання. Стояти прямо, ноги на ширині плечей, піднімаючи руки дугами назовні вгору, виконати вільний глибокий вдих. Затримати дихання, потім розслабити м'язи, відкрити рот і зробити енергійний видих, опускаючи руки і нахиляючись вперед. При цьому повітря, що вільно виходить, дає звук «ха!». Повільно випрямитися і відпочити протягом 2—3 дихальних циклів (вдих-видих). Н права стимулює відторгнення слизу, що накопичився в дихальних шляхах під час застуди, бронхіту, запалення легенів.
«Задування свічок». Зробити повний вдих і затримати дихання. Скласти губи трубочкою і видихнути все повітря за три різких видихи, наче намагаючись задути палаючу свічу. З першим видихом повітря виходить з нижніх відділів легень (втягується живіт); із другим — із середніх відділів, із третім — з верхівок. Тулуб і голову тримати прямо. Виконувати не більш ніж 3 рази. Відпочинок 2—3 цикли.
Стимулювальне шипляче дихання. Гармонійно повний вдих, затримка і довгий розтягнутий видих ротом, якомога повільніше. Опір повітрю, що виходить, утворює язик.
Як правило, піднімаючи руки в сторони, треба вдихати. Опускаючи — видихати. Під час нахилу робиться видих, випрямлення—вдих, напрузі м'язів — видих, розслабленні—вдих. Але можна зробити ці рухи, так би мовити зі зворотним знаком, тобто піднімаючи руки — видих, опускаючи — вдих. Відбувається ніби «підкачування» грудної клітки, так зване контрастне дихання, що сприяє поліпшенню настрою, виникненню почуття бадьорості, знаттю стомлення. При цьому відбувається вплив не тільки на газообмін, а й на загальний струм крові і лімфи, навіть на найдрібніші судини.
Формування культури дихання в учнів молодших...
Дещо затруднене дихання є важливою вправою і для дрібних міжреберних м'язів, і для однієї із найпотужніших і витриваліших — діафрагми, так званого другого серця.
Зняття втоми, оздоровлення школярів на уроках можна проводити і дихаючи під час співів, промовок, речитативів, кричалок та ін. Наприклад, приспівування довгого звуку «о-о-о-о-о» — оздоровлює серце, печінку, шлунок, діє на вегетативні центри. Спів звуку «а-а-а-а-а» — посилює діяльність щитовидної залози, зору, слуху. Промовляння «оо-уу-мм» посилає вібрації мозку, комплексно оздоровлює усі внутрішні органи і функціональні системи організму. Не випадково, з давніх-давен людство співало у храмах більшості релігій.
Дуже корисна для активної життєдіяльності як зранку, так і протягом навчального і позанавчального дня «музична зарядка», тобто наспівування музичних гам від «до» до «сі» і так сім разів підряд. Це дуже сильна підзарядка організму, тому що кожна нота відповідає конкретній планеті Всесвіту, а також має свій колір. Так: «до»—Марс, червона; «ре» — Сонце, оранжева; «мі» — Венера, жовта; «фа» — Місяць, зелена; «соль» — Плутон, голуба; «ля» — Юпітер, синя; «сі» — Меркурій, фіолетова.
Звучання голосу — це своєрідна діагностика, візитна картка здоров'я чи психологічного настрою. Слаба або засмучена людина говорить зовсім іншим, часто тихим і невиразним голосом, порівняно із тим, як він звучить у благополучному стані.
Поліпшення діяльності функції дихання під впливом занять фізичними вправами або співами, можна визначити за допомогою надувної іграшки у домашніх умовах. Для цього перед початком систематичних тренувань слід надути її, підрахувавши, скільки знадобилося видихів і записати у щоденник самоконтролю. Ту саму іграшку надміть через місяць, два, три, простеживши ефективність фізичних вправ. Зменшення кількості видихів під час надуванні непрямо свідчить про збільшення життєвої ємності легень.
Виконання комплексу дихальних управ вдома із звичайною гімнастичною палицею також допоможе дитині швидко відновити розумову та фізичну працездатність, виробити правильне дихання, поліпшити координацію рухів. Починати краще з дихальної розминки. Під час правильної ходьби, на 2—4 кроки зробити вдих через ніс із підніманням палиці над головою. На наступні 2—4 кроки — вільний видих, палицю опустити. Повторити 6—8 раз.
Профілактично-оздоровча робота у школі
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 133 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |