. Намагніченість направлена вздовж поля. Силові лінії втягуються в речовину. Парамагнітні властивості мають ті речовини, атоми (чи молекули) яких мають власний магнітний момент. У відсутність зовнішнього поля власні моменти орієнтовані хаотично і тому намагніченість рівна нулю. Зовнішнє поле частково орієнтує моменти вздовж своїх силових ліній. Цьому ефекту протидіє тепловий хаос. Тому магнітна сприйнятливість додатна і зменшується з ростом температури (
—закон П. Кюрі).
Звичайно, атоми будь-якого парамагнетика мають і діамагнітні властивості, але парамагнітний ефект орієнтації "готових" моментів вздовж поля виявляється сильнішим, ніж виникнення індуктивних моментів проти поля.
3. Феромагнетики.
1) магнітна проникність не є постійною, вона залежить від зовнішнього магнітного поля немонотонно і може досягати порядку 104. В сильних полях завдяки насиченню намагніченості величина 
прямує до 1: 
.
2) існує залишкова намагніченість, яка призводить до петлі гістерезису.
3) спонтанна намагніченість - навіть в цілому ненамагнічений зразок складається з областей спонтанної намагніченості (доменів). Границі між областями називаються доменними стінками. Природа феромагнетизму обумовлена обмінною взаємодією, яка має квантову природу і пов'язана з залежністю середньої кулонівської енергії взаємодії двох електронів від взаємної орієнтації їх спінів (залізо, кобальт).
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 93 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |