Читайте также:
|
| Етапи навчальної діяльності школярів | План проведення семінарського заняття | Форми організації навчальної праці |
| Організаційний | ||
| Прийняття навчальних занять та плану дій, запропонованих учителем | Ознайомлення учнів з темою семінару, його метою та планом. Завдання (до 5 хв.) | Фронтальна |
| Підготовчий | ||
| Розв’язання поставлених завдань; само - або взаємоконтроль учнів у процесі їх розв’язання | Підготовка учнів до відповідей (використання підручників, зошитів, спілкування між собою)ю допомога вчителя тим, хто її погребує (до 15 хв.) | Диференційно-групова |
| Контрольний | ||
| Виклад. Висновки, їх обґрунтування | Бесіда проблемного характеру. Проблемну ситуацію утворюють за запитаннями, які учні отримали на початку заняття. Вчитель організовує колективне обговорення різних підходів до розв’язування завдань (до 20 хв.) | Фронтальна |
| Підсумковий | ||
| Аналіз результатів під керівництвом учителя | Підтвердження вчителем правильності зроблених висновків, узагальнення сказаного; коментар та виставлення оцінок (до 5 хв.) | Фронтальна |
Цікавий процес підготовки і проведення підсумкового (синтетичного) семінару з історії запропонував учитель О. Кузьменко. За три тижні до семінару він знайомить учнів з провідною його проблемою, ставить перед ними попередні дидактичні завдання, ознайомлює з літературою і джерелами до теми. Для раціональної організації та систематизації інформації учні ділять сторінки розвороту зошита на чотири колонки. У першій записують головну думку лекцій учителя, у другій і третій — самостійно здобутий матеріал, у четвертій — власні думки та коментарі до прочитаного. Цю колонку заповнюють і безпосередньо під час семінару.
Формують 6—8 тимчасових навчальних груп (по 3— 4 учні) залежно від дидактичних завдань уроку, сформованості загально навчальних умінь і навичок школярів. Учитель призначає координатора — здібного, ерудованого, комунікабельного учня, якому передає управлінську функцію. Заздалегідь створюють також арбітраж, що виконує дві функції: журі (нараховує бали) та експертного органу (вирішує спірні питання й ситуації). До арбітражу залучають батьків учнів, учителів, гостей, колишніх учнів, які свого часу брали участь у таких заняттях.
У кожній групі вчитель призначає консультанта, з яким працює поглиблено: рекомендує складнішу літературу, роз'яснює малозрозумілі місця, передбачає суперечливі позиції, коментує термінологію. Протягом першого тижня з консультантами проводить одну співбесіду, другого і третього — по 2—3. На прохання окремих консультантів — індивідуально.
За тиждень до семінару консультант організовує 2—З заняття для своєї групи, з'ясовуючи характер прочитаного учнями матеріалу, визначаючи спеціалізацію в групі. Під час семінару він надає товаришам допомогу й періодично виступає від імені групи як її учасник.
У групах учитель проводить індивідуальні добровільні консультації у формі ненав'язливих співбесід у неформальній обстановці. Кожна група отримує домашнє завдання: виробити більш чи менш спільну думку з головної проблеми семінару. Координаторові докладно роз'яснюють регламент, дають поради щодо змісту вступного слова, вчать вести дискусію тощо.
Напередодні заняття в кабінеті переставляють меблі, щоб компактно розмістити групи, кожна з яких має прапорець з номером. За партою — координатор. Уздовж стіни — парти для членів арбітражу, гостей. На дошці записують тему семінару.
У короткому вступному слові вчитель доповнює вже відомі учням попередні дидактичні завдання, а координатор обґрунтовує актуальність теми. Відтак він пропонує кожній команді визначити своє ставлення до проблеми (на виступ — 3 хв.). Після виступу останньої групи арбітраж протягом хвилини радиться й називає кращу команду, вмотивовуючи своє рішення. Визнана кращою команда (група К) відтепер захищається.
Координатор пропонує решті команд ставити групі К запитання, пов'язані з колективною думкою з головної проблеми (на підготовку — 1 хв.). Кількість запитань необмежена, їх можуть ставити також члени арбітражу, гості, вчитель. Група К відповідає. Мета цього етапу полягає у підготовці до регламентованої дискусії.
Відтак координатор надає право для оцінних реплік. Після хвилинної наради команди повідомляють про своє ставлення до колективної думки групи К з головної проблеми уроку та до її відповідей на запитання. На цьому етапі семінару починаються мікродискусії кожної команди з групою К. Якщо група К, незважаючи на перемогу в конкурсі думок, не впоралася зі своєю роллю, координатор має право запропонувати її статус команді, що посіла друге місце, і семінар починається ніби спочатку — із запитань новій групі К.
За 15 хв. до закінчення учитель коротко визначає ступінь реалізації дидактичних завдань, узагальнено оцінює знання учнів з теми. Потім оцінюється дискусійна частина уроку (кожна команда за п'ятибальною системою). Вчитель називає кращі команди і найактивніших учасників. Індивідуальні оцінки, як правило, не виставляють, бо вони потребують детального аналізу й обґрунтування. Це робиться на колоквіумі, який проводять на наступному уроці.
Такий двогодинний семінар з елементами групової навчальної діяльності корисний лише за умови ґрунтовного попереднього лекційного курсу і наступного колоквіуму, поєднання з іншими формами навчальної роботи.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 97 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Позаурочні форми навчання. Семінарські заняття | | | Факультативні заняття |