Читайте также:
|
| Сфера сімейної діяльності | Суспільні функції | Індивідуальні функції |
| Репродуктивна | Біологічне відтворення суспільства | Задоволення потреби в дітях |
| Виховна | Соціалізація молодого покоління | Задоволення потреб у батьківстві, самореалізація в дітях |
| Господарсько-побутова | Підтримка фізичного існування та здоров’я | Одержання господарсько-побутових послуг одними членами сім’ї від інших |
| Економічна | Економічна підтримка неповнолітніх та непрацездатних членів суспільства | Матеріальне забезпечення одними членами сім’ї інших |
| Духовного спілкування | Духовний розвиток і виховання особистості | Кохання, духовне взаємозбагачення членів сім’ї, зміцнення дружніх основ шлюбного союзу |
| Дозвільна | Раціональна організація дозвілля, соціальний контроль за формами дозвілля | Взаємозбагачення дозвільних інтересів, спілкування з дітьми, з родичами, з друзями |
| Емоційна | Емоційна стабілізація індивідів | Одержання психологічного захисту, емоційної підтримки, задоволення потреб в особистому щасті |
| Сексуальна | Сексуальний контроль | Фізіологічне задоволення сексуальних потреб |
Функції сім'ї залежать від конкретних культурно-історичних умов її життєдіяльності.
Пітер та Бріджит Бергер зазначають, що сім'я як базовий інститут впливає на три основні види людської діяльності: відтворення, сексуальність та первинну соціалізацію. Вторинними функціями Бергери називають: правові, що регулюють права кожного члена сім'ї, у т.ч. дітей; економічні, що забезпечують зв'язок із зовнішньою економікою (еволюціонують від ролі сім'ї як основного елемента виробництва - до одиниці споживання). Сьогодні від сім'ї очікують забезпечення особистісної реалізації та усамітнення, що на рівні моралі означає перехід від акцентування на обов'язках та відповідальності до прав та винагороди в сімейній сфері
Дисфункції сім’ї
Як і інші соціальні інститути, сім'я має проблеми у виконанні своїх функцій.
Невиконання, неналежне виконання, недостатність ресурсів для виконання функцій сім'єю - це дисфункції сім'ї.
Проявом дисфункцій сім'ї є поширення неблагополучних сімей.
За ознаками "благополуччя - неблагополуччя" розрізняють сім'ї благополучні та неблагополучні.
Неблагополучна сім'я - сім'я, де дитина не одержує адекватної уваги, підтримки, догляду і виховання.
Благополучні сім'ї - забезпечують задоволення всього комплексу потреб (згідно з А. Маслоу) для кожного члена сім'ї.
У дітей із неблагополучних сімей частіше, ніж в інших, зустрічається: порушення нормального спілкування з однолітками; неадекватність самооцінки, зниження здатності самоаналізу і соціально-психологічної адаптованості; нерозвиненість почуття емпатії; перехід до групи важких дітей; негативна девіація.
Найчастіше фахівці розрізняють:
Ø проблемні сім'ї - відсутнє порозуміння, злагоджена взаємодія між членами сім'ї;
Ø конфліктні сім'ї - незадоволення сімейним життям зумовлює нестабільність сім'ї;
Ø соціально неблагополучні сім'ї - їм зазвичай властивий низький культурний рівень подружжя, пияцтво, важковиховувані, педагогічно запущені діти;
Ø дезорганізовані - процвітає культ сили, панівним є почуття страху, автономність членів родини, відсутність нормальних людських відносин;
Ø сім'ї з низьким рівнем матеріальних та житлових умов;
Ø сім'ї з поганими медико-санітарними умовами;
Ø неповні сім'ї;
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 115 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |