Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ІІІ етап. Закріпленнянавчального матеріалу (запам’ятання).

Читайте также:
  1. В) основна мета навчання лексичного і граматичного матеріалу
  2. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу
  3. Зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
  4. І етап. Становлення системи міжнародних організацій(середина ХІХ - середина 40-х років ХХ ст.).
  5. Методика навчання фонетичного матеріалу. Ігри та вправи для формування фонетичних навичок
  6. На основі теоретичного матеріалу розробити табличку «Інформаційні права і свободи людини як основа інформаційної безпеки».
  7. Навчання лексичного матеріалу
  8. Організація змісту навчального матеріалу.
  9. ТА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

IV етап. Застосування ЗУМ. Узагальнення, скорочення,

автоматизація дій.

Самостійна робота - варіативні задачі.

Міжпредметні зв’язки

Основні етапи засвоєння знань.

На основі передового педагогічного досвіду; відображають характер пізнавальної діяльності учнів:

- Постановка, усвідомлення і прийняття учнями пізнавального завдання;

- Сприймання навчального матеріалу;

- Осмислення, розуміння навчального матеріалу і засвоєння основної його інформації, формування наукових понять, узагальнення і систематизація знань;

- Закріплення і вдосконалення знань, їх запам’ятовування, формування навичок і умінь;

- Застосування знань, навичок і умінь на практиці;

- Зворотній зв'язок: перевірка засвоєння, аналіз і самоаналіз досягнень учнів.

Взаємозв’язок.

1. Постановка пізнавального завдання і прийняття його учнями.

Мотиви рухають учня до активної пізнавальної діяльності

Впливають дидактичні завдання (з боку вчителя) і навчальні завдання (з боку учня).

Вчитель зобов’язаний викликати в учнів внутрішню потребу оволодіти знаннями, формувати їх цілі, інтереси, ідеали.

Ці досягнення за допомогою усвідомлення учнями пізнавального завдання žу формі проблемної ситуації.

Умови стимулювання учнів до активного учіння.

Ставити пізнавальні задачі в такий спосіб, коли останні переходять із зовнішнього у внутрішній план і стають задачами для учнів.

(Приклад.)

2. Сприймання. ----------------- Формуються уявлення. Ознайомлення.

Перший етап, рівень засвоєння знань.

Залежить від минулого досвіду, від наявного в учня запасу знань, від його психічного життя (явище аперцепції).

Встановлення зв’язків певних знань зі старими в процесі навчання, врахування інтересів, потреб, уваги, звичок учнів, їх волі, нахилів, переконань впливає на сприймання.

- Готуючи учнів до сприймання нового матеріалу žзв'язок старого з новим, активізувати відповідні опорні знання, уміння, навички.

- Активізація зовнішніх органів чуття žвідчуття, сприйняття, уявлення.

Вивчення нового матеріалу з різних джерел:

Безпосереднє сприймання - наочність, екскурсії, ліплення, малювання, лабораторні і практичні роботи, експерименти, праця.

Опосередковане сприймання - усне і друковане слово, викладання,

вміння викликати в свідомості учнів потрібні уявлення залежить від знань і досвіду учнів, майстерності вчителя.

Треба вчити учнів в процесі навчання пов’язувати факти, систематизувати їх, розвивати спостережливість, виконувати мислительні операції žрозкривати суть явищ, подій.

Використовуємо різні логічні шляхи:

- індуктивний (від конкретного до загального) (Холмс Шерлок);

- дедуктивний;

- аналітико–синтетичний шлях.

Враховувати індивідуальні особливості учнів

Робити установку на сприймання.

90% інформації через зір.

Явище імпринтингу – першого враження.

3. Осмислення. ----------------- Формуються поняття.

Сприймання žрозуміння і запам’ятовування навчального матеріалу.

Осмислити – вкласти у сприйняту інформацію певний смисл.

Від учня залежить який.

Важливо встановлювати зв’язки між фактами, даними спостережень і висновками, щоб «чужий» досвід зливався з власним досвідом учня.

Здійснюється на основі життєвого досвіду і потрібних знань.

Розвивати різні види мислення.

Закономірність: взаємозв’язок чуттєвого і раціонального в процесі навчання, взаємодія обох сигнальних систем.

Виробляти асоціації.

Розуміння безпосередньо пов’язане з виявленням істотних ознак об’єкту пізнання, з утворенням понять.

Активність учнів необхідна при формуванні понять.

Робота вчителя.

Знання žу переконання.

Мова!

Роль емоційно–вольових процесів.

Осмислення, розуміння – умова дієвості знань.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 95 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Сутність процесу навчання | навчально-пізнавальної діяльності учнів | Суть процесу навчання | Формування і розвиток позитивних мотивів учіння школярів | Розвиток пізнавального інтересу в учнів | Стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав