Читайте также:
|
|
Злочином є передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого Кримінальним кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Отже, основними ознаками злочину є:
Суспільна небезпека, яка визначається цінністю благ, на які посягає злочинець, способом скоєння злочину, наслідками злочину, мотивами тощо.
Кримінальна протиправність – злочин повинен бути передбачений Кримінальним кодексом.
Винність – при скоєнні злочину обов’язковим є наявність вини у формі умислу або необережності.
Караність – за певний злочин закон передбачає певний вид покарання.
Класифікація злочинів відбувається в залежності від ступеня тяжкості злочину:
Злочин невеликої тяжкості - злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання.
Злочин середньої тяжкості - злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Тяжкий злочин - злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Особливо тяжкий злочин - злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Кримінальний закон розрізняє закінчений та незакінчений злочини. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин. Отже, в основі розподілу лежать стадії, на яких злочин було припинено:
Готування до злочину - це підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Замах на злочин - вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин.
Кримінальне законодавство встановлює певні особливості щодо добровільної відмови при незакінченому злочині. Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 66 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |