Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Дiагностика

Сучаснi методи обстеження дозволяють вiдносно легко дiагностувати пухлини нирки. Лабораторнi методи мають допомiжне значення. Застосування iнструментальних методiв доцiльно починати з ультразвукової томографiї. За даними лiтератури, при диспансерному обстеженнi органiзованого контингенту населення виявляється 67% новоутворень нирок, причому бiльш 50% у І та ІІ стадiях. Характерною лунографiчною ознакою злоякiсного новоутворення нирок є нерiвнiсть контурiв пухлинного утворення, знижена луногенність, неоднорiднiсть структури, що обумовлена наявнiстю кiстозних дiлянок, звапнень.

При ультразвуковому обстеженнi (УЗО) можна виявити тромбоз вен, вростання пухлин у судини, збiльшенi регiонарнi лiмфатичнi вузли (ЛВ), що дозволяє визначити адекватну лiкувальну тактику. Комп’ютерна (КТ) i магнiтно-резонансна томографiя доповнюють дані УЗО i дозволяють виявити пухлиннi утворення нирки у 97% хворих та встановити характер захворювання бiльш нiж у 90%. Екскреторна урографiя дозволяє отримати уяву про функцiю нирок i в окремих випадках встановити наявнiсть об’ємного процесу. Ангiографiю доцiльно виконувати при сумнiвi у дiагнозi або з метою оцiнки кровопостачання пухлини. В залежностi вiд характеру васкуляризацiї пухлини нирки можна подiлити на двi групи: аваскулярнi або гiповаскулярнi та гiперваскулярнi. До першої групи вiдносяться аденома, аденокарцинома, метастази у нирку. До гiперваскулярних вiдносяться бiльшiсть варiантiв нирково-клiтинного раку, якi мають типову ангiографiчну картину завдяки пишно розвиненим патологiчним судинам у пухлинi. Це, зокрема, накопичення плям контрастної речовини у деформованих судинах пухлини — симптом “калюж” або “озер”. При пiдозрi на наявнiсть пухлинного тромбу найбiльш iнформативнi нижня каваграфiя i селективна ниркова венографiя.

Найбiльшi труднощi виникають при диференцiйнiй дiагностицi РН з невеликими доброякiсними пухлинами, якi складають 5 — 9% всiх пухлинних утворень нирки. З епiтелiальних доброякiсних пухлин найбiльше значення мають аденома i онкоцитома. Клiнiчно аденоми нирки звичайно не проявляються, дiагностуються випадково. УЗО i КТ не мають надiйних диференцiйно-дiагностичних особливостей, при ангiографiї пухлина найчастiше буває аваскулярною або гiповаскулярною. Враховуючи труднощi диференцiйної гiстологiчної дiагностики аденоми i раку, нирковi аденоми бiльше З см будь-якого ступеню атипiї вiдносять до раку. В свою чергу, до аденом вiдносять пухлини І ступеню атипiї розмiром до З см. Лiкування — хiрургiчне.

Термiном “онкоцитома” визначають добре диференцiйовану еозинофiльну зернистоклiтинну пухлину паренхiми нирки, що складається з онкоцитiв. Клiнiчнi прояви онкоцитоми виникають при досягненнi пухлиною великих розмiрiв. Симптоматика бiльш бiдна, нiж при нирково-клiтинному раку. В ангiографiчнiй дiагностицi онкоцитоми специфiчними вважаються картина “велосипедного колеса iз спицями”, вiдсутнiсть патологiчної васкуляризацiї, наявнiсть капсули або псевдокапсули. В iнших випадках картина ниркової онкоцитоми не вiдрiзнясться вiд такої при РН. Кiнцеве уявлення про ниркову онкоцитому ще не допрацьовано, лiкування полягає у резекцiї нирки або нефректомiї, що визначасться розмiрами i локалiзацiєю пухлини.

Обстеження хворих, якi страждають на РН, обов’язково повинно включати ренгенографiю легенiв i сканування кiстяка, тому, що до 30% хворих на момент встановлення дiагнозу вже мають вiддаленi метастази. Найбiльш часто РН метастазує до легенiв — бiльше 50% вiд загальної кiлькостi вiддалених метастазiв, причому у 4—5% хворих метастази у легенi можуть бути першим проявом хвороби. Друге за частотою мiсце посiдають метастази до кiсток. Найбiльш характерною локалiзацiєю кiсткових метастазiв є дiафiзи трубчастих кiсток (плече, стегно), а також плоскi кiстки — ребра, лопатка, череп. Характерною рентгенологiчною ознакою метастазiв гiпернефроїдного раку у кiстках є остеолiтичний тип патологiчного процесу. До особливостей РН вiдноситься поява у деяких випадках метастазiв через багато рокiв.