Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ЛЕКЦІЯ 3

Глинізацію застосовують для зменшення водопроникності пісків. Технологія глинизації полягає в нагнітанні через ін’єктори водної суспензії бентонітової глини із вмістом монтморилоніту не менш 60%. Глинисті частки, випадаючи в осад, заповнюють пори піску, у результаті чого його водопроникність знижується на кілька порядків.

Бітумізацію застосовують в основному для зменшення водопроникності тріщинуватих скельних порід. Метод зводиться до нагнітання через свердловини в тріщинуватий масив розплавленого бітуму або спеціальних бітумних емульсій. При цьому відбувається заповнення тріщин і порожнеч і масив стає практично водонепроникним.

ЛЕКЦІЯ 3

Тема 3: “ Зовнішнє середовище підприємницької діяльності”

1. Поняття підприємницького середовища та його складові елементи

2. Державна підтримка підприємництва

3. Державне регулювання підприємництва

4. Ризик у підприємницькій діяльності

3.1. Поняття підприємницького середовища та його складові елементи

Підприємницьке середовище — це суспільно-економічна ситуація, яка містить в собі:

• ступінь економічної свободи;

• наявність (чи можливість появи) підприємницького корпусу;

• домінування ринкового типу економічних зв'язків;

• можливість формування підприємницького капіталу та вико­ристання необхідних ресурсів.

Середовище здійснюється між її складовими елементами — природними ресурсами, державою, домашніми господарствами, підприємництвом.

Підприємницьке середовище можна поділити на внутрішнє та зовнішнє.

Внутрішнє середовище підприємства — це механізм життєздатності підприємства, що забезпечує його самовиживання.

Господарський механізм орієнтований на досягнення оптимальної взаємодії усіх рівнів управління, складових елементів та функціональних областей для найбільш ефективного досягнення намічених цілей: підвищення рентабельності підприємства, зростання продуктивності праці, покращання обслуговування споживачів, розширення масштабів підприємницької діяльності.

На кінцевий результат діяльності фірми впливають фактори середовища, які визначаються станом і розвитком ринкових відносин. Завдання підприємця — виявлення характеру і ступеня дії цих факторів та прийняття рішень, спрямованих на забезпечення стабільності функціонування і розвиток фірми.

Аналіз стану підприємницького середовища може здійснюватись за допомогою маркетингових досліджень, розробки бізнес-плану, оперативного управління, контролю за результатами господарської діяльності, звернення до послуг консультаційних фірм, інших сторонніх організацій, установ для одержання необхідної інформації.

Зовнішнє середовище підприємства —це структурно-просторове оточення, яке становить сукупність факторів прямого та непрямого впливу на функціонування підприємства.

Фактори середовища підприємства можна класифікувати за такими ознаками:

1. За сферою оточення: фактори мікросередовища (внутрішні), макросередовища (зовнішні),

2.Залежно від ступеня впливу: прямий та непрямий (побічний) вплив.

3.За характером дії: фінансово-економічні, організаційно-правові, соціально-психологічні.

4.Залежно від ролі факторів у створенні підприємницького клімату: стимулюючі та стримуючі.

Стримуючі фактори

Стимулюючі фактори

Стабільність державної та соціальної політики, спрямованої на розвиток підприємництва. Зростання товарного виробництва. Наявність конкуренції на ринку. Роздержавлення та приватизація майна. Демонополізація господарської діяльності. Свобода вибору покупця та продавця. Свобода цін. Свобода просування товарів, послуг. Наявність розвиненої інфраструктури бізнесу. Пільговий податковий режим. Доступність одержання кредитів підприємцем. Засоби, які сприяють залученню фінансових ресурсів у сферу бізнесу, інвестицій від іноземних контрагентів. Дійова державна підтримка суб'єктів підприємницької діяльності. Спрощення процедур регулювання підприємництва. Спрощення порядку державної реє­страції підприємців. Підвищення якості підготовки кадрів. Можливість отримання необхідної інформації (про товарні ринки, технології, потенційних партнерів). Наявність ефективної системи захисту інтелектуальної власності на винаходи, новатор­ські ідеї, ноу-хау. Наявність громадських об'єднань підприємців, активізація їхньої діяльності.

Стан ринкової ситуації. А наліз ринку - це комплекс дій, спрямованих на найбільш повне дослідження процесів, що відбуваються у сфері товарного обігу та факторів, які впливають на формування попиту і пропозиції, визначають економічні відносини між виробниками і покупцями.

Одним з важливих завдань вивчення ринку, ринкової ситуації є аналіз попиту і пропозиції. При аналізі та оцінці попиту першорядне значення надається виявленню потреб у конкретних товарах, споживчій спроможності населення, факторам переваги при виборі продукції, а також перспективам попиту, виражених не тільки темпами зростання, але й характеристиками життєвого циклу товару. Потреби покупця та його вимоги до товару змінюються, тому успіх на ринку буде мати той виробник, який здатний найкраще пристосуватись до оптимального задоволення споживчих потреб. У зв'язку з цим одним із завдань вивчення ринку є визначення тривалості життєвого циклу товару, починаючи від зародження бізнес-ідеї. Підприємець та його функціональні підрозділи повинні вміти передбачити зміну фаз циклу попиту і життєвого циклу товару, переглядати стратегію фірми у відповідності до зміни умов конкуренції на ринку.

Податки виконують такі функції:

• фіскальну — пов'язану з формуванням джерел державних видатків; розподільчу — перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб відповідно до прийнятих у суспільстві критеріїв доцільності і соціальної справедливості;

• регулюючу — регулювання особистих, колективних, суспільних інтересів, а також взаємовідносин держави з різними сектора­ми виробництва

Основними принципами податкової системи є:

1) принцип економічної обґрунтованості — встановлення податки та зборів відповідно до фінансових можливостей платників з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат та доходів бюджету;

2)принцип стабільності — незмінності видів податків та правил їх нарахування і стягнення упродовж тривалого періоду;

3)принцип передбачення - соціально-економічної обґрунтованості змін податкового законодавства;

4)принцип антиінфляційної спрямованості податків — запобігання інфляції шляхом оптимальних податкових вилучень;

5)принцип рівності — рівного обов'язку платників податків за рівних умов оцінки та розмірів доходів;

6)принцип стимулювання — формування економічної та правової зацікавленості у здійсненні певної діяльності, виходячи з умов оподаткування та отримання більш високих доходів;

7)принцип економічності - сумірності витрат, пов'язаних зі стягненням податків, із доходами, одержаними від їхнього збору.

Підприємство може по-різному реагувати на зміни в суспільно-економічній системі:

1 Нічого не здійснювати, (якщо вважає, що це не суттєво або є короткотерміновим явищем).

2.Спостерігати за середовищем і своєчасно реагувати шляхом покращання якості своїх товарів, зниження витрат виробництва, внесення змін до стратегії, асортиментної політики, каналів збуту.

3. Підприємство на постійній основі вивчає зовнішнє та внутрішнє середовище, передбачає деякі події. Це дає можливість не тільки пристосуватись до нових умов, але й використати додаткові можливості на ринку, проводити диверсифікацію, оптимізувати витрати та зменшити ступінь ризику.