Читайте также:
|
|
Жир кормовий за якістю повинен задовольняти наступні вимоги:
· кислотне число – не більше 20;
· перекисне число – не більше 0,1;
· вміст вологи – не більше 0,5%.
Меляса вводиться в комбікорми для підвищення його кормової цінності і кращого споживання тваринами, а також як зв`язуюча речовина при гранулюванні. Меляса містить сахарози – 50%, органічних речовин – 20%, мінеральних речовин – 10%. Вона є пересиченим водяним розчином сахарози. Меляса розчиняється в воді при будь-яких співвідношеннях. Зі зниженням температури від 50 до 40 0С в`язкість меляси підвищується в 2,5 рази. При температурі 10-15 0С меляса втрачає свою плинність («текучесть»).
За температурою 60-70 0С внаслідок зменшення в`язкості виникає вільна конвекція і при нагріванні до 100-110 0С меляса кипить, утворюючи велику кількість піни. Тривале кипіння може привести до перетворення всієї маси меляси в піну.
За технологічними умовами дозволена температура нагрівання меляси повинна бути не більше 70 0С. При температурі 80 0С і вище, або тривалому нагріванні протягом 2-3 діб в мелясі відбувається екзотермічна автокаталітична сахаро-амінна реакція, в результаті якої утворюється гумусоподібний осад, який засмічує трубопровід.
Фосфатидний концентрат – жироподібний продукт пастоподібної консистенції, який містить до 40% фосфатидів і 60% рослинної олії. Нагрітий до температури 55-60 0С, він стає течким («текучим»). Фосфатидний концентрат вводиться до комбікормів у суміші із жиром в різних співвідношеннях, що передбачено рецептом.
Рідкий концентрат лізину – джерело незамінних амінокислот з вмістом сухої речовини – 45-60%. Рідкий концентрат лізину при температурі вище 0 0С є легкорухомою рідиною.
Бішофіт – масляниста рідина, що містить життєво необхідні макро- і мікроелементи і використовується в комбікормовій промисловості для оптимізації вологості готової продукції. За фізико-хімічним властивостям бішофіт належить до нев`язких легкорухливих рідин і не вимагає використання тепла при введенні до комбікорму. Норма його введення – 0,1-0,3%.
Вода вводиться в комбікорми для оптимізації вологості готової продукції і технологічних цілей.
Введення рідких компонентів в комбікорми. Із накопичуваних ємкостей жир, меляса та ін. шестірневим («шестеренчатым») насосом перекачують в витратні («расходные») ємкості або баки з мішалками або засобами автоматизації: датчиками рівня і регуляторами температури. Для попередження засміченості насосів і форсунок та очищення рідин від домішок перед витратними ємкостями встановлюють фільтри грубого, а після – тонкого очищення. Фільтри встановлюються паралельно і працюють по черзі. Перед ними і після них в нагнітальному трубопроводі встановлюються манометри. За перепадом тиску визначають потрібність очищення фільтру.
Перед подаванням у виробництво мелясу підігрівають спочатку в резервуарі для зберігання, а потім у теплообмінних апаратах.
Рідкі компоненти додають в розсипні і гранульовані комбікорми на різних стадіях технологічного процесу: до змішувача періодичної дії на лінії вагового дозування і змішування; у змішувач безперервної дії на відпусканні готової продукції, у змішувач прес-гранулятора перед гранулюванням, на гарячі гранули при виході їх із матриці прес-гранулятора. Найбільш точним і нескладним способом є введення рідких компонентів у змішувач періодичної дії. У сучасні змішувачі періодичної дії рідкі компоненти вводять в кількості до 4% проти 1-2% в аналогічне обладнання старих конструкцій, в змішувачі безперервної дії – до 10%, в прес-гранулятори – 3-4%.
Дозування рідин: жиру тваринного кормового, фосфатидного концентрату, меляси, рідкого концентрату лізину, бішофіта і води може здійснюватись насосами-дозаторами різної продуктивності. Для дозування електрострумопроводильних рідин: меляси, рідкого концентрату лізину, бішофіту і води можуть використовуватись електромагнітні витратоміри, неелектрострумопроводильних – жиру тваринного кормового, фосфатидного концентрату, рослинної олії – індукційні витратоміри.
Введення рідких компонентів у змішувач основної лінії дозування-змішування рекомендується здійснювати під тиском через трубу, що повинна бути розташована під кришкою змішувача і форсунки.
На підставі наукових досліджень в останні роки і з урахуванням сучасних вимог до якості змішування комбікормів з рідинами, точності дозування розроблені установки УЖД і УЖН нового покоління періодичної і безперервної дії для введення рідких компонентів. Схема такої установки наведена на рис. 2.
Для введення жиру тваринного, олії рослинній у змішувачі комбікормів періодичної дії випущена установка марки УЖД продуктивністю від 0,25 до 6,3 м3/год, у змішувачі комбікормів безперервної дії – марки – УЖН продуктивністю від 0,63 до 6,3 м3/год. Для введення меляси виробляють установки УЖН і УЖД продуктивністю від 1,8 до 6,0 м3/год.
Рис. 2. Схема установки для введення рідких компонентів в комбікорми
1 – витратна ємкість; 2,3 – фільтр; 4,5 – насос; 6 – запобіжний хлипак («клапан»); 7 – регулятор температури; 8,9 – датчики рівню; 10 – манометр; 11 – перетворювач первинний лічильник рідини; 12 – вторинний прилад лічильника рідини; 13 – рахувально-задавальний пристрій; 14 – сигналізатор рівню; 15 – шафа керування
Для виміру витрат рідини при дозуванні їх у змішувачі періодичної і безперервної дії використовуються лічильники рідини:
· для олії і жиру – турбінного типу;
· меляси – електромагнітного типу.
При дозуванні рідини у змішувачі періодичної дії використовується програмований рахувально-задавальний пристрій, а у змішувач безперервної дії – система автоматичного регулювання витрат рідини.
Нові установки для введення рідини забезпечують:
· автоматичне об`ємне дозування рідини в дозах від 1 до 100 л, з витратою від 100 до 6300 л/год;
· автоматичний вимір підсумкових витрат рідини, точність дозування рідин з похибкою 0,5-1,0%;
· автоматичне заповнення витратної ємкості рідиною;
· контроль і регулювання рівню рідини у витратній ємкості;
· контроль і вимір тиску у трубопроводі;
· регулювання і вимір температури нагрівання рідини у витратній ємкості;
· високу ступінь очищення рідини від сторонніх домішок.
Керування установками можливо у трьох режимах:
· ручному;
· автоматичному від шафи керування;
· автоматичному від контролера, який керує процесом дозування і змішування сипких компонентів.
Рідкий концентрат лізину, бішофіт і воду вводять по спеціальним аналогічним лініям або по лінії введення жиру, але без використання нагрівання трубопроводів і обладнання. Введення водних розчинів і води у змішувач здійснюють за допомогою відцентрових дефлекторних форсунок.
Форсунки дефлекторні, які використовуються для розпилу рідин, забезпечують дрібнодисперсний плоскоструминний факел. Вони прості по конструкції, зручні в обслуговуванні і надійні у роботі. При дрібнодисперсному розпилу рідина краще поглинається комбікормом. Корундова кераміка, з якої виготовлені форсунки, забезпечує довго тривалість їх експлуатації.
Установки введення рідких компонентів марки УВМ в змішувач періодичної дії розроблені в трьох модифікаціях:
· УВМ-60 (доза рідини -5-60 кг);
· УВМ-120 (доза рідини – 10-120 кг);
· УВМ-200 (доза рідини 20-200 кг).
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 134 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |