Читайте также:
|
У виробництві застосовують ручний, механізований і комбінований способи обрізування.
Ручне обрізування – найбільш поширений основний спосіб, який виконують селективно, залежно від морфологічних, анатомічних, функціональних особливостей і стану кожного дерева. При цьому способі можна одночасно застосовувати різні прийоми обрізування та регулювання росту – укорочування, проріджування, згинання, відхилення гілок тощо. До кожної гілки застосовують і різну техніку зрізування.
Механізований спосіб обрізування. Ручне обрізування є надто трудомістким – на його виконання витрачають до 30% і більше коштів і праці від суми усіх річних витрат на догляд за садом. Зменшення цих затрат має сприяти механізація обрізування. Спеціальні машини використовують лише для виконання одного виду обрізування – контурного. Обрізувально-контурні машини різних марок (ОКМ-3, Р-810, ОКМ -4,5, ОКС- 1, МОД -6), обладнані універсальними робочими органами, які можуть зрізувати гілки діаметром від 5 до 75 мм і видаляти їх у міжряддя. Машина обрізує бічні площини крони і знищує висоту дерева. У Вузькорядних садах одночасно можна обрізувати ті бокові площини двох рядів, де рухається трактор. Товщину ряду і висоту дерев доцільніше обмежувати послідовно - в один рік обрізують бічні площини що краще, одну з них, а наступного року чи через рік обмежують висоту дерев. Одночасне обмеження товщини і висоти крон призводить до надмірного їх загущення і зниження врожайності у перші роки.
Контурне обрізування проводять після 4-5 років повного плодоношення, помітного послаблених росту, коли ширина світлових коридорів менше 2м, а висота перевищує передбачену межу.
Комбінований спосіб обрізування. При механізованому контурному обрізуванні площа і кількість ран можуть бути більшими, ніж при ручному, трапляються розламування гілок, розривання деревини і кори. Тому, після механізованого обрізування здебільшого необхідна так звана ручна доробка - ручне обрізування, під час якого поправляють зрізи з розриванням деревини і кори, проріджують крону всередині і на периферії, укорочують чи видаляють старі обростаючі гілки. Обрізування крон, яке поєднує при його виконанні ручну працю і роботу машин називають комбінованим. До комбінованого способу відносяться обрізування з використанням пневмосикаторів.
Строки обрізування.
Плодові дерева залежно від їх конструкції, Біологічних особливостей порід і сортів та грунтово - кліматичних умов можна обрізувати в три строки: осінньо – зимовий, весняний і літній.
Строки обрізування значно виливають на заживання ран, активність росту, реакцію дерев на температурний режим в зимовий період. У кожній зоні плодівництва оптимальні строки обрізування установлюють на підставі тривалих досліджень і передового досвіду. При цьому враховують морозо – і зимостійкість районованих порід і сортопідщенних комбінацій, температурній режим, особливо у зимовий період, фізіологічний стан дерев, конструкцію насаджень, форми і обсяги крон в ньому.
Перш два з них виконують в період спокою дерев, тобто коли дерева не мають листків, в них не відбувається сокоруху і основна кількість поживних речовин міститься в коренях, стовбурі і гілках. З початком сокоруху значна кількість поживних речовин переміщується до верхівок пагонів, забезпечуючи початок росту і утворення нових листків. Тому залежно від строку та ступеня обрізування рослина витрачає неоднакову кількість поживних речовин.
Осіннє і зимове обрізування проводять протягом листопада – лютого. Господарське обрізування роблять в дні з температурою повітря не нижче за мінус 5ºС. сильне обрізування в цей період знижує зимостійкість плодових дерев у північних і північно - східних районах. Тому восени і до середини лютого недоцільно робити омолоджуючи обрізування послаблених дерев.
У південних районах країни протягом осінньо-зимового періоду плодів культури можна обрізувати у такій послідовності: морозостійкі літні і осінні сорти яблуні, найбільш зимостійкі літні і осінні сорти груші, сливи та вишні, в кінці цього періоду можна обрізувати інші сорти цих порід.
Весняний строк є одним з кращих для обрізування усіх плодових культур. В цей період (березень-квітень) закінчується обрізування найменш зимостійких сортів яблуні і груші та обрізують усі інші породи і сорти. У господарствах з невеликими площами плодових насаджень усі плодові культури доцільно обрізувати в цей період. Весняний строк є найкращим для проведення омолоджуючого обрізування. Персик обрізують навесні у період рожевого бутона.
Літнє обрізування поширено у зарубіжних країнах, особливо в насадженнях яблуні з малооб'ємними веретеноподібними кронами. Літнє обрізування проводять в липні-серпні. Тому, що дерева обрізані в ранній літній період, інколи затягують вегетацію, довго ростуть, деревина їх буває не досить дозрілою. В умовах, де період з температурою повітря 5º менший 179 діб, літнє обрізування виявилося неефективним. В садах зерняткових сортів в неврожайні роки ефективним є літнє прорідження, коли послаблюються закладання генеративних бруньок, що сприяє вирівненню врожайності в роках. Але треба відзначити, що позитивні наслідки при цьому бувають тоді, коли в грунті є достатня кількість вологи і елементів живлення і коли ця робота виконується без запізнення – перед закінченням першої хвилі росту пагонів.
В Інституті зрошуваного садівництва М.А. Барабашем були отримані позитивні результати що до літнього (в липні) контурного обрізування.
Всесвітня декларація місцевого самоврядування.
Всесвітня декларація місцевого самоврядування з'явилася всього через два місяці після відкриття для підписання Європейської хартії. Вона була прийнята XXVII Конгресом Міжнародної спілки місцевої влади (МСМВ) 26 вересня 1985 року у м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) і значною мірою збігається з положеннями Європейської хартії.
Всесвітня декларація місцевого самоврядування 1993 року була вперше введена автором у науковий обіг, завдяки листуванню з керівництвом МСМВ. Виходячи з того, що МСМВ є однією з найстаріших і найавторитетніших МНУО місцевої влади, прийняття нею такого документа мало значний політичний резонанс.
Слід зазначити, що формулювання Декларації, розроблені на основі Європейської хартії, є більш точними і повними. Саме найменування і зміст статей мають не рекомендаційний, а переважно стверджувальний характер, що зумовлено особливостями документа, прийнятого в рамках міжнародної громадської організації. Дійсно, з точки зору процесу міжнародного нормоутворення, МНУ О не є органами, які виражають волю держав. Але як впливові й масові об'єднання міжнародної громадськості вони концентровано відображають її думку щодо найважливіших аспектів міжнародного життя, у тому числі з питань, що складають значний інтерес власне для держав, як це має місце в даному випадку. Отже, держави змушені рахуватися з такою думкою у процесі як міжнародного, так і внутрішньодержавного нормоутворення.
Преамбула містить положення про те, що проголошення даної Декларації здійснюється з тим, "щоб вона стала для всіх націй стандартом, до якого необхідно прагнути, аби досягти демократичного процесу, поліпшуючи, таким чином, добробут свого населення". Тут же є вказівка генеральному секретареві МСМВ довести цей документ до відома тих органів ООН, які розробляють курс політичного розвитку з тим, щоб рішуче впроваджувати в усьому світі принцип і практику місцевого самоврядування.
Привертає увагу, наприклад, положення статті 1, в якій однозначно, на відміну від Європейської хартії, визначено, що принцип місцевого самоврядування має бути визнаний у конституції або основному законі про урядові структури країни. Стаття 2 Декларації дещо інакше, у ширшому ракурсі, порівняно зі статтею 3 Європейської хартії, трактує концепцію місцевого самоврядування. Під ним тут слід розуміти "право й обов'язок місцевих органів влади регулювати і вести державні справи під свою особисту відповідальність та в інтересах місцевого населення". Уявляється, що таке визначення місцевого самоврядування, в якому його органи іменуються "місцевими органами влади", по-перше, абсолютизує процес децентралізації управління, по-друге, відбиває тенденцію до розширення його компетенції за рахунок передачі органам місцевого самоврядування, а не делегування їм, державних повноважень.
Особливістю цього документа є також виділення питання про міжнародні зв'язки місцевої влади в окрему статтю (ст. 10), яка, трактуючи в розширювальному аспекті передбачене ст. 9 їхнє право на утворення спілок, включає і право на утворення міжнародної спілки місцевих органів влади. Крім того, передбачається право місцевих влад на підтримку зв'язків з їхніми колегами в інших країнах світу з метою взаємного обміну, співробітництва і сприяння міжнаціональній згоді.
Отже інтенсифікація участі муніципальних спілок України в роботі і заходах МСМВ приведе їх до необхідності активізувати свою діяльність з легалізації положень Всесвітньої декларації місцевого самоврядування всередині країни, зокрема, як у частині розширення компетенційної бази, так і в частині легалізації міжнародного співробітництва. Прикладом виявлення такої тенденції є прийняття Асоціацією міст України в 1997 році Хартії українських міст, що містить багато положень Всесвітньої декларації місцевого самоврядування.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 198 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |