Читайте также:
|
Волонтерська робота належить також до таких видів соціальної діяльності, де особистісні якості волонтерів значною мірою визначають ефективність та успішність їхньої роботи. Щодо сутності якості як психолого-педагогічного поняття, то великий тлумачний словник сучасної української мови наводить таке визначення: „Якість – внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших. Ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за призначенням. Та чи інша характерна ознака, властивість, риса кого-, чого-небудь”.
Якості, котрі є вагомими для волонтерської роботи:
Соціальна активність – особистісна якість, у якій „виявляється творче, свідоме ставлення до життя, суспільства, соціальних цінностей, що знаходить своє відображення в діяльності, яка забезпечує професійну самореалізацію особистості”. Активність особистості відображається в різноманітній і багатосторонній діяльності, спрямованій на перетворення навколишнього світу, зміну власного психічного світу; на формування в себе потрібних соціальних якостей.
Толерантність д о іншого, що означає бажання (або, принаймні, згоду) особистості визнавати самоцінність поглядів, відмінних від її власних, навіть тих, які за змістом є неприйнятними для неї; підвищення терпимості до яких-небудь впливів середовища за рахунок зниження чутливості. На думку Д. Зинов’єва, ця якість виражається у прагненні досягти взаємної поваги, розумінні й узгодженні різнорідних інтересів та поглядів без застосування тиску, здебільшого методами роз’яснення і переконання.
Емпатія – здатність розуміти внутрішній світ іншої людини, проникати в її почуття, відгукуватися на них та співпереживати; здатність ототожнювати себе з дитиною, встати на її позицію, розділити її інтереси й турботи, побачити очима дитини проблеми, які хвилюють її, її взаємини з іншими дітьми.
Альтруїзм (від лат. аlter – інший) – принцип життєвої орієнтації особистості, згідно з яким благо іншої людини більш важливе і значуще, ніж власне благо й особисті інтереси.
Моральна відповідальність - проявляється в тенденції творчо, результативно виконувати свої професійні та громадські обов’язки; стимул постійного творчого пошуку оптимальних шляхів виконання професійного обов’язку; стрижень професійних і громадських якостей. Її формування передбачає виховання моральної потреби та практичної готовності до таких дій.
Терпимість – уміння відкоригувати свої негативні емоції та почуття, спрямувавши їх у конструктивне русло для позитивної мотивації на подальшу співпрацю. За цим видом терпимості стоять певні установки особистості, її система ставлень до дійсності: до інших людей, їхньої поведінки, до себе, до впливу інших людей на себе, до життя взагалі. Прикладами таких установок можуть бути такі: „усі люди будь-коли помиляються”, „кожен має право на свою думку”, „ людина має право на емоційний зрив” тощо.
Комунікативність (спілкуючись із клієнтом, соціальний працівник має змогу дізнатися про його проблеми, очікування та надії; завдяки спілкуванню можна виробити план спільних дій, вчасно скоригувати можливі шляхи вирішення проблеми, спрогнозувати очікувані результати).
Дуже важливими є норми етичної поведінки соціального працівника, що здійснює волонтерську роботу:
- завжди пам’ятати про інтереси людини, якій надається допомога;
- захищати права особи, котра потребує підтримки й допомоги, сприяти її розвитку;
-сприяти всебічному гармонійному та самобутньому розвиткові людини, якій надається допомога, її продуктивній самореалізації;
- бути доброзичливим, уважним у роботі, вміти вислуховувати;
- ставити службовий обов’язок над усе, бути відданим своїй професії;
- бути зразком етичної поведінки, носієм високих моральних якостей;
-уміти не піддаватися впливам, залишатися об’єктивним, діючи в межах своєї компетентності;
- виходити з позиції милосердя, виконуючи різні ролі;
-справлятися зі своїми обов’язками якнайкраще;
- прагнути до самовдосконалення, підвищення своєї професійної майстерності;
-персонально відповідати за свої дії;
-зберігати й захищати гідність, честь та права своїх колег;
- активно співпрацювати з іншими особами, організаціями, від яких залежить добробут людини, якій надаються послуги та ін.
Відповідно до зазначеного, волонтерська робота ґрунтується на засадах:
-конфіденційності;
-індивідуального підходу до кожної людини з урахуванням її потреб та особливостей;
- урахування результатів наукових досліджень, досвіду та кращої практики соціального супроводу людей, які перебувають у складних життєвих обставинах;
-системності, комплексності, безоплатності соціальних послуг; постійному підвищенні професійної компетентності соціальних педагогів тощо.
Щодо волонтерської роботи, то вона сприяє становленню професійної самосвідомості молодих людей, залученню їх до загальнолюдської та професійної культури, формуванню ціннісної орієнтації на Людину, встановленню позитивних взаємин як з дорослими, так і однолітками, самоменеджменту щодо цінностей та нормативних правил соціуму.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 230 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |