Читайте также:
|
1. ТОВ “Оряна” звернулось до господарського суду з позовом до ЗАТ “Aгро” про встановлення сервітуту. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить складське приміщення загальною площею 320 м2, під’їзні шляхи до якого знаходяться на земельній ділянці, якою на праві оренди володіє відповідач. Тому позивач відповідно до ст. 402 ЦК України та ст. 100 ЗК України просив суд встановити сервітут на земельну ділянку площею згідно з наданим проектом технічного плану, яка необхідна йому для здійснення під’їзду вантажних автомобілів до зазначеного складського приміщення.
Господарський суд відмовив у відкритті провадження у справі у зв’язку з відсутністю у позивача права встановлення сервітуту, оскільки ним не було вчинено дій до встановлення сервітуту за домовленістю сторін.
Чи правильно вчинив суд? У чому полягає право на судовий захист у господарському процесі?
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Челябінський хімічний завод “Оксид”» (Російська Федерація) звернулося до Дніпропетровського господарського суду з позовом до ТОВ “Міжгалузева промислова компанія” (м. Дніпропетровськ) про стягнення боргу у сумі 206 259,06 грн за поставку 500 т товару (білило цинкове). Відповідно до умов Контракту, укладеного між сторонами, право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару покупцеві. На початку судового засідання позивачем було подано клопотання про слухання справи російською мовою, яке було задоволено господарським судом. Отже і слухання справи, і всі судові документи видавалися російською мовою.
У судовому розгляді представник позивача наполягав, що згідно зі ст. 314 ЦК Російської Федерації, якщо угода передбачає чи дозволяє визначити день її виконання або період часу, в який вона може бути виконана, угода підлягає виконанню у той самий день або у відповідний період. На що представник відповідача заперечив, що спірні правовідносини належить врегулювати виходячи з положень ст. 697 ЦК України, яка встановлює збереження права власності за продавцем.
Вирішуючи спір, господарський суд виходив із положень ратифікованої Російською Федерацією та Україною Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, у ст. 11 якої зазначено, що права й обов’язки сторін договору визначаються згідно із законодавством місця здійснення договору, якщо інше не передбачено угодою сторін. Керуючись нормами Закону України “Про міжнародне приватне право” (ст. 43, 47) та виходячи з положень п. 6 Контракту, укладеного між сторонами, за невиконання своїх зобов’язань сторони несуть відповідальність згідно з матеріальним правом Російської Федерації. Тому справа була вирішена відповідно до норм російського законодавства.
Чи правильно діяв суд? Яких принципів господарського процесу було дотримано, а яких порушено у наведеній в завданні ситуації?
3. ТОВ “Ера” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “Укравто” про відшкодування збитків, завданих продажем товару неналежної якості (вантажного автомобіля), придбаного через філію відповідача у м. Харкові. Господарський суд м. Києва порушив провадження у справі і призначив дату судового засідання. У відзиві на позовну заяву відповідач послався на наявність третейського застереження у договорі, укладеного з позивачем, і просив припинити провадження у справі. У судовому засіданні представник відповідача підтримав свої вимоги. Представник позивача заперечував проти припинення провадження у справі, посилаючись на те, що, на його думку, третейську угоду, про яку йдеться в п. 5 ч. 1
ст. 80 ГПК України, слід розуміти, по-перше, як окремий документ, а по-друге, її укладення має відбутися після виникнення спору за наявності взаємної згоди сторін.
Як має вчинити суддя у даному випадку?
4. Прокурор м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) та Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” (м. Дніпропетровськ) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю НВТ “Тиком”, м. Харків, 1011,96 грн основного боргу, 1981,98 грн боргу за наднормативне водокористування, 840,88 грн – інфляційних витрат, 204,37 грн – 3% річних та судових витрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 3030 від 06.01.2004 р. неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати послуг водопостачання та водовідведення.
16 червня 2011 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ще 13.12.2007 р. відповідач уклав договір купівлі-продажу нерухомого майна, який зареєстрований 13.12.2007 р. в реєстрі № 3493 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сидорчуком, згідно з яким відповідач передав у власність, а громадянин України Саркісян прийняв у власність нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миру 15. Крім того, відповідач зазначає, що факт відсутності заборгованості у відповідача перед Дніпропетровською міською радою підтверджується актом звіряння № 191652 від 10.09.2010 р. за послуги водопостачання та водовідведення. Відповідач вказує на те, що звертався до Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” з листом від 17.12.2007 р. про розірвання договору № 3030 від 06.01.2004 р. у зв’язку з тим, що власником нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миру 15 є Саркісян. Враховуючи викладені обставини, відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд здійснити заміну первісного відповідача належним.
Як у даній ситуації повинен діяти суд? Який процесуальний порядок заміни первісного відповідача?
5. Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “Булат” – звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Ізюмського консервного заводу збитків на суму 885 191 грн, яких він зазнав у результаті несвоєчасних розрахунків за полуницю, що прийняв відповідач від ТОВ “Булат” у період з 17.05.2011 р. по 24.06.2011 р.
Подані позивачем і відповідачем накладні, датовані червнем 2011 р., свідчать про те, що протягом місяця ТОВ “Булат” за угодою з відповідачем декілька разів передавало йому свіжу полуницю всього на суму 58 850 грн, вартість якої було перераховано відповідачем у травні 2011 р., що підтверджується платіжним дорученням від 19.05.2011 р. № 79.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладались договори купівлі-продажу, на підтвердження яких позивач виписував накладні, що містили відомості про кількість, ціну проданої полуниці та суму, а відповідач приймав полуницю, підтверджуючи це штампами та підписами матеріально відповідальних осіб на накладних, у відповідача виникав обов’язок розрахуватися негайно.
Господарський суд задовольнив позов і визнав, що до збитків належать відсотки, не одержані за депозитним рахунком юридичної особи за період 11 місяців, тобто за строк, протягом якого позивач мав реальну змогу використовувати гроші за продану ним полуницю в разі вчасних розрахунків покупцем.
Дайте визначення предмета доказування. Чи правильно в справі було вирішене питання про належність доказів?
6. Мале підприємство “Ринок-ІНВЕСТ” звернулося до господарського суду з позовом до кооперативу “Оріана” про стягнення 340 тис. грн, які є вартістю алюмінію, попередньо оплаченого, але не одержаного з вини відповідача.
Суддя господарського суду відмовив у прийнятті позовної заяви та порушенні справи на підставі того, що до суду звернулась неналежна сторона. Мале підприємство “Ринок-ІНВЕСТ”, яке звернулось із позовом, є брокером торговельно-промислової асоціації “Топаз”, між ними укладено договір доручення про купівлю алюмінію у підприємства “Фактор-ІМЕК”. Договір доручення було укладено також між кооперативом “Оріана” та “Фактор-ІМЕК” (брокером продавця). На виконання цих договорів брокер продавця від його імені уклав договір про купівлю-продаж алюмінію з брокером покупця. Вказаний договір не був виконаний, алюміній покупцем не одержаний незважаючи на те, що ним за платіжним дорученням була перерахована кооперативу “Оріана” сума, відповідна вартості алюмінію. Оскільки неналежною є й відповідна сторона, то порушувати та розглядати таку справу суддя вважає недоцільним.
Дайте правову оцінку процесуальним діям судді господарського суду.
7. Під час підготовки справи до судового розгляду позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову. Ухвалою господарського суду Кіровоградської області заяву товариства з обмеженою відповідальністю ПМ “Фореста” про забезпечення позовних вимог задоволено частково. З метою забезпечення позову накладено арешт на грошові суми корпорації “Система ССБ” (об’єднання підприємств) в розмірі заявлених позовних вимог, що знаходяться на банківських рахунках; в іншій частині задоволення заяви про забезпечення позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Кіровоградської області залишено без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ПМ “Фореста” – без задоволення.
Позивач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні вимог про забезпечення позову та задовольнити клопотання позивача щодо заборони корпорації “Система ССБ” (об’єднання підприємств) вчиняти будь-які дії, пов’язані зі зміною організаційно-правової форми, реорганізацією корпорації.
Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали поданої касаційної скарги, дійшов висновку про неможливість прийняття її до провадження.
Дайте правову оцінку діям суду.
На якій стадії процесу допускається забезпечення позову?
Вкажіть підстави забезпечення позову та передбачені законом заходи до забезпечення позову.
Чи може бути оскаржена ухвала суду про забезпечення позову та про відмову у забезпеченні позову?
8. Державне науково-виробниче підприємство “Буд-трейд” (далі – ДНВП “Будтрейд”) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестбуд” про спонукання до виконання зобов’язання за мировою угодою, затвердженою цим судом. Під час судового розгляду позивач уточнив первісні позовні вимоги та просив
визнати недійсною вказану мирову угоду, а також поновити провадження у справі, в межах якої ДНВП “Будтрейд” ставив питання про розірвання договору підряду № 1, укладеного з відповідачем. Рішенням місцевого господарського суду мирову угоду визнано недійсною, як таку, що не відповідає вимогам закону.
Виходячи з сутності мирової угоди й процесуальних механізмів її укладення та затвердження, дайте правову характеристику діям суду.
9. Постановою господарського суду Харківської області від 25 травня 2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок “Хладопром”» визнано банкрутом та від-крито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Ківу, який зобов’язаний виконати всі дії по ліквідації банкрута в строк до 25.11.2011 р.
До господарського суду ліквідатором надано звіт та документи, які свідчать про завершення ліквідаційної процедури у відповідності до ст. 22-32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 серпня 2011 р. призначено до розгляду звіт ліквідатора на
6 вересня 2011 р.
Через канцелярію суду ліквідатором подані доповнення до звіту разом з додатками, які судом прийняті та долучені до матеріалів справи.
До канцелярії суду від ДПІ у Фрунзенському р-ні м. Харкова надійшло клопотання, в якому ДПІ просить зупинити провадження по справі та направити матеріали справи про банкрутство до слідчих органів.
Як повинен діяти суд у наведеній ситуації?
10. Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ “Техінпекс” суми боргу. Відповідач отримав рішення після спливу десятиденного строку з моменту ухвалення вказаного процесуального документа. ТОВ “Техінпекс” звернулось із апеляційною скаргою на рішення суду із пропуском строку на апеляційне оскарження. У клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження апелянт просить їх поновити у зв’язку з тим, що пропуск строків оскарження відбувся внаслідок несвоєчасного отримання стороною рішення суду першої інстанції.
Чи підлягає клопотання задоволенню? Охарактеризуйте строки апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
11. До господарського суду Миколаєвської області звернулося українське товариство з обмеженою відповідальністю з позовом, що випливає з договору купівлі-продажу, до морського торговельного пароплавства іноземної держави, яке має представництво на території України.
Іноземне торговельне пароплавство подало відзив на позов із запереченням по суті заявлених вимог і з посиланням на ті обставини, що з позивачем немає угоди про розгляд спорів у господарському суді в Україні.
Господарський суд відмовив у прийнятті позовної заяви, вказавши, що спір не підлягає розгляду в господарському суді, оскільки сторони не уклали письмової угоди про передачу спору за участю іноземної особи до господарського суду в Україні.
Чи правильні дії господарського суду?
12. У господарському суді Полтавської області розглядалася справа за позовом білоруської компанії до українського акціонерного товариства про відшкодування збитків від виплати пенсії працівникові позивача – інваліду ІІ групи.
Як видно з матеріалів справи, позивач виплатив пенсійні суми Гродненському фонду соціального захисту населення в зв’язку зі спричиненням каліцтва своєму працівникові. Виробнича травма заподіяна працівнику позивача на території Республіки Білорусь з вини відповідача, який допустив випуск трактора з конструкторським недоліком.
Визначте застосовне право.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 127 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |