Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Основи теорії місцевих фінансів

а) основная литература:

1. О.В. Григораш. Электротехника и Электроника [Текст]: учебник –Ростов н/Д.: Феникс 2008 г.- 462 с. (70 экз.)

2. М.В. Бобырь, В.И. Иванов, В. С. Титов, А.С. Ястрибов. Электротехника и электроника [Текст]: учебное пособие: в 2 кн. Кн. 2: Электроника. - Курск: КурскГТУ, 2009. - 240 с (59 экз.)

б) дополнительная литература:

3. Лачин В. И. Электроника: Учеб. пособие. - Ростов н/Д.: Феникс, 2001. - 448 с

4. Гусев В. Г. Электроника и микропроцессорная техника [Текст]: учебник / Ю. М. Гусев. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 2004. - 790 с.

5. Кореневский Н. А. Электроника и микропроцессорная техника [Текст]: учебное пособие. - Курск: КурскГТУ, 2004. - 284 с.

6. Кучумов А. И. Электроника и схемотехника [Текст]: учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Гелиос АРВ, 2005. - 336 с.

Розділ 9 МІСЦЕВІ ФІНАНСИ. БЮДЖЕТНИЙ ФЕДЕРАЛІЗМ І ФІНАНСОВЕ ВИРІВНЮВАННЯ

Основи теорії місцевих фінансів

Наука про місцеві фінанси бере свій початок з другої половини XIX ст., саме тоді відбувся процес остаточного оформлення місцевого самоврядування. Про­тягом XIX—XX ст. розвиток поглядів на сутність місцевих фінансів, їх склад та принципи організації проходив від представлення їх як фінансового госпо­дарства територіальних одиниць (господарства місцевих спілок), сукупності умов для задоволення потреб місцевих самоврядних одиниць, матеріальних засобів місцевого самоврядування, доходів і видатків органів місцевого само­врядування і до системи економічних відносин.

Перші згадки про місцеві фінанси, об'єктивність їх існування, поряд із дер­жавними фінансами, можна зустріти у роботах таких корифеїв економічної науки як А. Сміт, К. Штейн, Л. Штейн, Р. Гнейст, К. Рау, А. Вагнер та ін. У своїх працях вони досліджували господарство територіальних громад, зазна­чали про необхідність надання їм автономії, у тому числі у сфері фінансів.

Процес формування теорії місцевих фінансів у Росії розпочався пізніше, ніж у європейських країнах, а точніше після земської реформи 1864 р., у ре­зультаті якої відбулося організаційне, правове та фінансове зміцнення земств як виборних органів місцевого самоврядування. Перші дослідження сутності місцевих фінансів, бюджетів місцевих спілок, їх місця у державних і місцевих фінансах, принципів місцевого оподаткування з'явилися у другій половині XIX — на початку XX ст., їх авторами були такі вчені: М. Курчинський, В. Ле-бедєв, А. Марков, І. Озеров, В. Твердохлєбов, Л. Ходський, М. Цитович, І. Ян-жул та ін.

На початкових етапах існування радянської держави науковий інтерес до вказаної проблематики значно зріс у зв'язку з відновленням у 20-х роках XX ст. інституту місцевих фінансів. У цей період багато економістів досліджували те­оретичні засади та практику організації місцевих фінансів: Н. Белькович, Б. Веселовський, Є. Гловінський, С. Котляревський, Б. Кринська, X. Лебідь-Юрчик, М. Леонтьєв, С. Лепський, М. Мітіліно, П. Озеров, М. Сірінов, М. Со-болєв, Г. Тіктін, В. Целевич, Є. Яніцький та ін.

У наступні десятиліття виходять у світ підручники і навчальні посібники з місцевих фінансів (Н. Ровінського, І. Смірнова, В. Шаврина), у яких було про­ведено теоретичне обґрунтування суті і ролі місцевих фінансів, місцевих бю­джетів, узагальнена практика їх функціонування за роки радянської влади. В економічній літературі другої половини XX ст. з'являється низка наукових робіт з питань складання місцевих бюджетів, використання бюджетних кош­тів, вдосконалення міжбюджетних відносин, у тому числі бюджетного регулю­вання. Ці проблеми розглядались у працях багатьох вчених, зокрема А. Алек-сандрової, М. Васильєвої, Л. Величкоі С. Вишнякова, В. Демченкова, А. Ко-лесникова, Р. Кудряшова, Г. Лалаєва, Г. Поляка, М. Ужвенко, Я. Хесіна, Б. Фі-лімонова, Н. Ширкевич та ін.

Не зважаючи на досить активне дослідження проблематики місцевих фі­нансів протягом усього часу існування радянської влади, наприкінці 1980-х ро­ків сформувався погляд на місцеві фінанси як на категорію, притаманну роз­винутим капіталістичним країнам і країнам, що розвиваються. За умов адміністративної системи таке уявлення стало закономірним, адже воно базу­валось на жорсткій централізації економіки і відсутності інституту місцевого самоврядування. Проте визнання у 1990 р. місцевого самоврядування як тери­торіальної самоорганізації громадян для самостійного вирішення усіх питань місцевого життя, виходячи з інтересів населення, на основі чинного законо­давства та власної фінансової бази, спричинило становлення відповідної систе­ми економічних відносин, які лежать в основі місцевих фінансів.

Нині питання місцевих фінансів перебувають у центрі уваги багатьох до­слідників пострадянського простору, зокрема вони досліджувалися у роботах вітчизняних авторів (С. Буковинський, О. Василик, В. Кравченко, І. Луніна, Ц. Огонь, К. Павлюк, В. Федосов, І. Чугунов та ін.). Активно досліджується проблематика місцевих фінансів, місцевих бюджетів, міжбюджетних відно­син у російській економічній літературі, зокрема у працях таких вчених і практиків: Н. Альвіанська, А. Бабич, О. Богачова, Л. Гринкевич, А. Ігудін, В. Лексін, Л. Павлова, В. Пансков, Л. Проніна, В. Садков, С. Соляннікова, А. Улюкаєв, М. Ходорович, С. Хурсевич, А. Швецов таін.

У сучасній українській фінансовій літературі вперше поняття місцевих фі­нансів згадується в навчальному посібнику "Державні фінанси" (1991 р.) за ре­дакцією відомих науковців В.М. Федосова, С.Я. Огородника та В.М. Сутормі-ної. Розвиток української економічної науки в умовах незалежності, вивчення теоретичних надбань західної фінансової думки, приєднання України до Європеиської хартії місцевого самоврядування закономірно позначилося на погля­дах вітчизняних вчених щодо місцевих фінансів. Все частіше і впевненіше вис­ловлювались думки щодо об'єктивності існування цієї категорії в умовах ринку,! її вирішального впливу на повноцінне функціонування інституту місцевого са-1 моврядування як необхідної підвалини кожного демократичного режиму.

Так, визнаний український вчений О.Д. Василик, який одним з перших по­чав досліджувати теоретичні і практичні питання місцевих фінансів, підкрес­лював, що місцеві фінанси — явище об'єктивне, оскільки для здійснення по­кладених на місцеве самоврядування функцій потребує наявності відповідних фондів фінансових ресурсів у їхньому розпорядженні.

Вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки про місцеві фінанси зробив В. І. Кравченко (автор першого українського навчального посібника з місцевих фінансів), який доповнив низку теоретичних положень, окреслив склад місце­вих фінансових інститутів, обґрунтував перспективи їх розвитку та вдоскона­лення. За трактуванням науковця, місцеві фінанси представляють систему формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ре­сурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функ­цій і завдань, як власних, так і делегованих. Такий підхід відповідає загально-поширеним уявленням про категорію фінансів загалом, а також дає можливість з'ясувати місце у фінансовій системі країни місцевих фінансів та їх тісний та взаємозумовлений зв'язок з інститутом місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що на таких концептуальних засадах засновані й підходи багатьох російських економістів, зокрема А.М. Бабича та Л.М. Павлової, до тлумачення поняття місцевих фінансів як сукупності соціально-економічних відносин, що виникають з приводу формування, розподілу і використання фі­нансових ресурсів для вирішення завдань місцевого значення.

Український вчений В.М. Опарін у своєму визначенні категорії місцевих фінансів, крім особливостей, на які вказують зазначені вище автори, під­креслює зв'язок місцевих фінансів з фінансовою діяльністю підприємств муні­ципального господарства.

На думку М.А. Гапонюка, В.П. Яцюти, А.Є. Буряченко та А.А. Славкової (авторів навчального посібника "Місцеві фінанси" (К., 2002)), місцеві фінанси є об'єктивною формою економічних відносин, пов'язаних з розподілом і пере­розподілом вартості валового внутрішнього продукту, у процесі яких відбу­вається формування та використання фондів грошових коштів, призначених для задоволення потреб регіонів країни.

Місцеві фінанси як система економічних відносин функціонують на основі певних вихідних засад, закріплених у відповідних законодавчих документах, що регламентують діяльність органів місцевого самоврядування. До найваж­ливіших законодавчих актів слід віднести Конституцію України, Бюджетний кодекс України, закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про систему оподаткування", щорічні закони про Державний бюджет Украї­ни, Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" та ін.

У Конституції України, прийнятій Верховною Радою України 28 червня 1996 р., дається тлумачення місцевого самоврядування, окреслюються скла­дові матеріальної і фінансової бази місцевого самоврядування, вказуються ос­новні підходи до формування і використання коштів місцевих бюджетів.

У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", прийнятому 121 травня 1997 р. на розвиток положень Конституції України та відповідно до і вимог ратифікованої Україною у 1996 р. Європейської хартії місцевого само­врядування, визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Укра­їні, засади його організації та діяльності, правовий статус і відповідальність і органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

У Бюджетному кодексі України від 21 червня 2001 р. визначено низку концептуальних положень, які стосуються місцевих фінансів: розподіл доходів і видатків між бюджетами всіх рівнів і видів, процедура розрахунку бюджетних трансфертів — дотацій вирівнювання місцевим бюджетам з державного бюджету, порядок здійснення місцевих запозичень, джерела формування та напрями використання бюджету розвитку місцевих бюджетів, встановлено від повідальність всіх учасників бюджетного процесу і контрольні повноваження владних органів, у тому числі органів місцевого самоврядування.

Щорічними законами про Державний бюджет України уточнюється склад доходів загального та спеціального фонду місцевих бюджетів, визначається І механізм надання додаткових дотацій місцевим бюджетам з державного бю-I джету, встановлюються розміри коефіцієнтів вирівнювання для надання дота­цій вирівнювання місцевим бюджетам з державного бюджету. Чинне законо­давство України у сфері оподаткування визначає перелік місцевих податків і зборів, механізм їх справляння, граничні ставки і права органів місцевого са­моврядування щодо їх запровадження.