Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Біохімічні та фізіологічні основи вуглеводного обміну

Читайте также:
  1. Банківські ризики та основи їх менеджменту
  2. Біохімічні зміни в організмі при розтренуванні і перетренуванні
  3. Біохімічні зміни в організмі спортсмена
  4. БІОХІМІЧНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ СПОРТСМЕНА ПРИ ВТОМІ
  5. Біохімічні основи тренувань
  6. Біохімічні основи якостей рухової діяльності
  7. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ "ПОТОЧНОГО" ВІДНОВЛЕННЯ
  8. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ЗАНЯТЬ
  9. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВІДНОВНИХ

Вуглеводи – одне з основних енергетичних і пластичних джерел організму. Для максимального забезпечення виконання ними функцій необхідно, щоб їх посту-плення в організм було не меншим 2/3 добової вагової потреби у їжі та щоб зберіга-лося оптимальне співвідношення між високополімерними вуглеводами (крохмалом, пектином і т.д.) та оліго-, моноцукрами (сахарозою,глюкозою, фруктозою і т.д.) в пропорції 6 до 1. Перевага високополімерних вуглеводнів зумовлена, по-перше, сповільненим темпом їх перетравлення, що є хорошою профілактикою розвитку цукрового діабету, та відсутністю солодкого смаку, що знижує небезпеку їх переїдання, яке часто веде до ожиріння, гіпертензії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, цукрового діабету та інших захворювань. Крім того, для стимуляції перистальтики кишківника, а також сорбції і виведення з організму токсичних речовин необхідним є споживання полісахаридів, які не перетравлюються і не засвоюються, тобто целюлози, якої багато в рослинних продуктах.

Процес засвоєння і використання вуглеводів проходить через численні ланки вуглеводневого обміну, пошкодження яких стає причиною або ведучою ланкою в патогенезі багатьох захворювань. При цьому одночасно змінюється жировий, білковий та водно-електролітний обміни, кислотно-лужна рівновага і найбільше страждають нервова та серцево-судинна системи, печінка, нирки.

Щоб розглянути питання, пов’язані з порушенням вуглеводного обміну, варто нагадати деякі процеси, які лежать в його основі.

Гліколіз – система анаеробних біохімічних реакцій, які забезпечують перетворення глюкози в молочну кислоту.

В аеробних умовах глюкоза теж спочатку перетворюється на піровиноградну кислоту, що разом з молочною є своєрідним “напівфабрикатом”, з якого у мітохондріях утворюються вуглекислий газ, вода і енергія у вигляді АТФ.

Якщо аналогічний процес починається з глікогену, його називають глікогенолізом.

Глікоген – внутрішньоклітинний складний цукор, який утворюється з глюкози, здатний до швидкого і оберненого перетворення в глюкозу і є таким чином резервом цукру в організмі. Процес його утворення називається глікогенезом. Синтез глюкози або глікогену з невуглеводневих субстратів називається глюконеогенезом.

Завдяки ферменту амілазі, який виділяється слинними, підшлунковою та кишковими залозами, полісахариди розщеплюються до моноцукрів. Останні всмоктуються у тонкій кишці у кров. Для нормально функціонуючого організму рівень глюкози в крові натще повинен бути 3,33 – 5,55 мМоль/л.

Концентрація глюкози у крові контролюється гормонами, які виконують роль “клапанів”. Основним серед них є інсулін. Він регулює поступлення глюкози у клі-тини багатьох органів (печінки, м’язів, жирової клітковини), окрім клітин головного мозку, кишки, нирок і еритроцитів. Інсулін синтизується β-клітинами підшлункової залози.

На синтез інсуліну впливає ряд факторів: підвищення цукру в крові; виділення гіпоталамусом гормону-регулятора інсулінопродукції у підшлунковій залозі; вміст амінокислот в організмі; виділення адреналіну та норадреналіну в нервових синапсах і з наднирників; рівень глюкагону та інших гормонів травного каналу.

Інсулін - єдиний гормон, який володіє гіпоглікемічною дією. Деякі гормони залоз внутрішньої секреції навпаки викликають гіперглікемію (соматотропін, глюкагон, глюкокортикоїди, адреналін, тироксин).


Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 15 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.024 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав