Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Господарсько-правова відповідальність , її види

2.Індивідуальне несвідоме виявляється у спогадах про різні події, конфлікти, витіснені з пам’яті і що мали високу емоційну значущість, психологічні і тілесні травми, що були витіснені, але що впливають на різні емоційні і психосоматичні розлади – депресії, тривожність, сексуальні порушення, мігрені, астми і т.ін. Особливо виявляються і виринають травми, що несли небезпеку життю, оскільки залишають надто сильний відбиток у психіці. Спогади із біографії проявляються не поодиноко, а утворюютьдинамічні поєднання – системи конденсованого досвіду. (СКО), що можуть супроводжуватись фантазіями. На цьому рівні переживання, пов’язані із переживанням смерті виникають лише у тих, кому дійсно довелося зустрітися у житті із смертельною небезпекою.

3.Рівень народження і смерті (перинатальні матриці). Переживання смерті і нового народження, переживання родової травми є суттю цього рівня психіки, тобто перинатального рівня несвідомого. Проявляється такого роду досвід у чотирьох «базових перинатальних матрицях» - БМП. Перинатальні матриці – це глибинні структури несвідомої психіки, що містять інформацію про переживання і відчуття організму з моменту зачаття до завершення процесу народження. Перинатальні матриці у звичних умовах не усвідомлюються людиною, хоча здатні суттєво впливати на її здоров’я, психіку, поведінку і життя. Під час сеансів, наприклад холотропного дихання можна проникнути у сферу перинатальних матриць, усвідомити і пережити інформацію, що в них міститься, у символічній чи у реальній формі.

4. Трансперсональна область психіки. У ній виявляється зв’язок людини з космосом, коли свідомість виступає за звичні межі і долає обмеження часу і простору. Трансперсональні переживання інтерпретуються досліджуваними як їх повернення в історичні часи і дослідження свого біологічного і духовного минулого, коли людина проживає спогади з життя предків, із життя інших культур, інших історичних періодів, епізоди наче б то своїх власних попередніх втілень. Ці переживання ясно вказують, що якимось незбагненним поки що способом кожен з нас має інформацію про увесь Всесвіт, про усе суще, кожен має потенційний емпіричний доступ до усіх її частин.

Розділ VIII. Господарсько-правова відповідальність

Господарсько-правова відповідальність, її види

Більшість учасників господарських правовідносин зацікавлена в правомірній поведінці - як власній, так і своїх контрагентів (партнерів). Це відповідає і моральним засадам суспільства, і прагма­тичному ставленню до будь-якої справи, адже застосування будь-якої юридичної (в тому числі господарсько-правової) відповідальності тягне для правопорушника негативні наслідки. Проте відсутність правопорушень - це ідеальний, а не реальний стан суспільного (в тому числі економічного) життя. Причини різні:

1) низька правосвідомість частини учасників господарського життя, зумовлена нерідко відсутністю правових знань і навичок захисту власних інтересів;

2) наявність вад у чинному законодавстві (колізій, прогалин, застарілих норм, нестабільності), що, як наслідок, не забезпечує адекватного сучасному стану економічних відносин правового ре­гулювання;

3) прийняття необґрунтованих нормативно-правових актів без відповідного прогнозування результатів їх застосування та збалан­сованого врахування найбільш типових інтересів основних учас­ників господарського життя;

4) неправомірна поведінка (в тому числі зловживання своїм станови­щем) посадових осіб уповноважених державних органів (податко­вих, контролюючих тощо) та органів місцевого самоврядування щодо учасників господарського життя, які змушені застосовувати самозахист, нерідко при цьому порушуючи його межі;

5) нестабільність господарського життя, особливо поява в ньо­му непередбачуваних явищ (у тому числі, різкі зміни в правовому регу­люванні);

6) безпечність, некомпетентність частини учасників господар­ського життя, в результаті чого приймаються рішення (зобов'я­зання), укладаються договори, заздалегідь приречені на невдачу.

У сфері господарювання застосовується специфічний вид юри- дичної відповідальності, що іменується господарсько-правовою відповідальністю чи господарсько-правовими санкціями.

Господарсько-правовій відповідальності притаманні як загаль­ні (характерні для будь-якої юридичної відповідальності), так і специфічні (видові) риси.

До загальних ознак слід віднести:

1) юридична підстава – закон;

2) фактична підстава застосування господарсько-правової від­повідальності - правопорушення;

3) зміст - негативні наслідки, що зазнає порушник (застосову­ються до порушника);

4) можливість застосування державного примусу для покла­дення на порушника господарсько-правової відповідальності.

Водночас зазначені риси юридичної відповідальності в госпо­дарських правовідносинах проявляються специфічно. Так, юридичною підставою господарсько-правової відповідальності може бути не лише Закон (нормативно-правовий акт уповноважених органів держави), а й укладений з дотриманням вимог Закону договір, в тому числі засновницький – як установчий документ.

Підставами виникнення зобов'язань і відповідальності за їх невиконання може бути договір, в якому конкретизуються передбачені законом штрафні санкції або встановлює не передбачені законом санкції за конкретні пору­шення договірних зобов'язань (за відсутності відповідних забо­рон у законі.

Правопорушення як фактична підстава юридичної відповідаль­ності в господарському праві також має свої особливості. Відомо, що класичним складом правопорушення є сукупність чотирьох елементів протиправної поведінки, негативних наслідків такої по­ведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та на­станням негативних наслідків, вини правопорушника. Проте в гос­подарському праві наявність всіх чотирьох елементів є необхідною для застосування, як правило, однієї форми відповідальності - відшкодування збитків. В інших випадках досить наявності лише протиправної поведінки, а у разі застосування штрафних санкцій - ще й вини. Відповідно до Господарського кодексу України (ч. 2 ст. 218) закріплюється принцип презумпції вини, учасник господарських відносин пови­нен нести відповідальність за порушення встановлених законом або договором зобов'язань, якщо не доведе, що ним вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопору­шення або належне виконання договірних зобов'язань вияви­лося неможливим внаслідок дії непереборної сили (незвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності).

Господарсько-правова відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, забезпечується державним примусом. Однак цей примус може проявлятися по-різному явно (винесення господарським судом рішення про стягнення з порушника дого вірних зобов'язань штрафних санкцій та/або збитків) або прихова­но (відмова кредитора прийняти та оплатити продукцію неналеж­ного асортименту, відмова від пролонгації договору на новий тер­мін з огляду на порушення іншою стороною договірних зобов'я­зань протягом строку дії договору).

Спеціальними ознаками господарсько-правової відповідальності є:

1) сфера застосування - господарські правовідносини (госпо­дарсько-майнові та/або господарсько-організаційні);

2) юридична підстава - акти господарського законодавства та господарські договори;

3) фактичні підстави - господарське правопорушення, склад якого залежить від виду (форми) господарсько-правової відпові­дальності;

4) презумпція вини порушника та особливість визначення вини;

5) суб'єктами господарсько-правової відповідальності є учасники господарських правовідносин;

6) спрямованість господарсько-правової відповідальності пе­реважно на майнову базу порушника і лише в окремих випадках - на особу порушника (примусова реорганізація та примусова лік­відація);

7) змістом господарсько-правової відповідальності є заходи впливу (санкції) майнової (відшкодування збитків, штрафні санк­ції, конфіскація) та/або організаційної (призупинення дії або ану­лювання ліцензій, скасування відомостей державної реєстрації, примусова реорганізація та інше) спрямованості, що відбиваються на економічних інтересах порушника;

8) порядок застосування - залежно від виду та форми господар­сько-правової відповідальності судовий, претензійно-позов­ний, безпосередньо кредитором в оперативному порядку, спеціаль­ний (уповноваженими органами).

Господарсько-правова відповідальність - це майново-організаційні за змістом і юридичні за формою заходи впливу на економіч­ні інтереси учасників господарських правовідносин у разі вчинення ними господарського правопорушення.

Господарсько-правова відповідальність - різноманітна. В умовах економіки України застосовується велика кі­лькість господарсько-правових санкцій.

Господарсько-правові санкції можна класифікувати за різними ознаками, зокрема:

1) за критерієм змісту впливу - на грошові (сплата неустойки, господарсько-адміністративний штраф, відшкодування збитків) та натуральні (заміна неякісної продукції на якісну);

2) за критерієм безпосередньої спрямованості - на майнові (конфіскація, сплата неустойки, відшкодування збитків, господар­сько-адміністративний штраф) та організаційні (господарсько-орга­нізаційні, оперативно-господарські санкції);

3) за характером порушених відносин – на санкції, що застосовуються у горизонтальних відносинах, санкції, що застосовуються у вертикаль­них відносинах, універсальні санкції, що застосовуються і в горизонтальних, і у вертикальних відносинах (відшкодування збитків);

4) залежно від виду порушених відносин – на санкції, що за­стосовуються в договірних відносинах (відшкодування збитків, штрафні, оперативно-господарські) і санкції, що застосовуються в позадоговірних відносинах (відшкодування збитків, адміністративно-господарські санкції);

5) залежно від інституту господарського законодавства норми якого передбачають застосування господарсько-правової відповідальності розрізняють відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, відповідальність у сфері капітального будівництва, відповідальність у галузі зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність у галузі транспорту, відповідальність на ринку цінних паперів та інші.