Читайте также:
|
|
Розрізняють різні форми господарсько-правової відповідальності - залежно від характеру та спрямованості впливу, механізму реалізації, фактичних підстав застосування.
Формами господарсько-правової відповідальності є:
1) відшкодування збитків;
2) сплата неустойки;
3) конфіскація як вид господарсько-правових санкцій;
4) господарсько-адміністративні штрафи;
5) оперативно-господарські санкції;
6) планово-госпрозрахункові (оціночні) санкції;
7) господарсько-організаційні санкції.
У Господарському кодексі України законодавець закріпив лише чотири форми господарсько-правової відповідальності, назвавши їх видами господарсько-правових санкцій – відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські санкції.
Відшкодування збитків — це відновлення майнового стану учасника господарських правовідносин за рахунок іншого суб'єкта — правопорушника.
Позитивні риси і недоліки цієї форми господарсько-правової відповідальності:
1) позитивні риси – універсальність (застосовується і в горизонтальних, і у вертикальних відносинах, договірних та позадоговірних), передбачається законом, а, отже, не потребує спеціальної згадки про неї в договорі;
2) недоліки – складна для застосування форма господарсько-правової відповідальності, важко довести факт наявності збитків, їх обсяг (збитки можуть виникнути через значний проміжок часу, до того ж існуючі методики визначення складу і розміру збитків є недосконалими), необхідно довести наявність всіх чотирьох елементів правопорушення - протиправну поведінку особи, що заподіяла збитки, наявність збитків, їх склад і розміри, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяними збитками, вину порушника.
При визначенні розміру збитків застосовуються такі правила визначення їх розміру:
1) у разі задоволення боржником у добровільному порядку вимога сторони, яка зазнала збитків, зазвичай (якщо інше не передбачено законом або договором) враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення вимоги;
2) у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, враховуються ціни, що існували на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Проте суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, виходячи з конкретних обставин, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути у порядку регресу збитки з третіх осіб.
Відшкодування збитків застосовується в претензійно-позовному порядку.
Неустойка (штрафні санкції) - це визначена законом або договором грошова сума, яку боржник сплачує кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Позитиви і негативи штрафних санкцій (неустойки):
1) позитиви – швидкість (скорочений строк позовної давності - шість місяців) та зручність застосування (незалежно від наявності збитків);
2) негативи – обмежена сфера застосування - лише договірні відносини.
Види неустойки (штрафних санкцій):
1) за юридичними підставами законна (передбачається в законі), договірна (передбачається в договорі), законно-договірна (передбачається в законі, і розмір її коригується договором в межах, не заборонених законом);
2) за співвідношенням стягнення неустойки та відшкодування збитків залікова (стягується неустойка, а збитки - в частині, не покритій неустойкою), альтернативна (на вибір кредитора стягується неустойка або відшкодовуються збитки), виключна (стягується лише неустойка, збитки не підлягають відшкодуванню), штрафна (стягується неустойка і повністю відшкодовуються збитки).
Форми неустойки (штрафних санкцій):
1) в процентному відношенні до суми порушеного зобов'язання незалежно від строку прострочення;
2) в процентному відношенні до суми порушеного зобов'язання залежно від строку прострочення;
3) в твердій сумі (застосовується рідко через інфляційні процеси в економіці);
4) в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Неустойка стягується в претензійно-позовному порядку. Господарський кодекс України (ст. 233) передбачає можливість зменшення розміру штрафних санкцій судом у разі, якщо:
1) належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора (при цьому має враховуватися ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу);
2) якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.
Оперативно-господарські санкції - це передбачені законодавством заходи економічного впливу кредитора на господарюючого суб'єкта-боржника (правопорушника), спрямовані на попередження або зменшення втрат кредитора від порушень боржника.
Характерні риси цих санкцій:
1) застосовуються лише в господарсько-договірних відносинах;
2) застосовуються на розсуд кредитора;
3) передбачаються законом або договором;
4) мета застосування - захист інтересів кредитора;
5) виражаються переважно у заходах організаційного характеру;
6) юридичні підстави застосування - договір;
7) фактичні підстави - невиконання (неналежне виконання договірних зобов'язань).
Планово-госпрозрахункові санкції - це передбачені чинним законодавством заходи економічного впливу на господарюючого суб'єкта в зв'язку з порушенням ним планових нормативів і планових завдань:
1) підвищення тарифу (розміру плати) за понадлімітне використання природних ресурсів, електроенергії;
2) позбавлення пільг (наприклад, податкових) у зв'язку з порушенням умов їх надання;
3) виключення із звітності даних про продукцію, виготовлену з порушенням ДСТ (державних стандартів), ДБНП (державних будівельних норм та правил);
4) віднесення на прибуток, що залишається у розпорядженні господарюючого суб'єкта, недонарахованої амортизації у випадках дострокового списання основних фондів (за винятком передбачених законом випадків вимушеного списання).
Адміністративно-господарські санкції - це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єктом господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у передбачених законом випадках.
Характерні риси цих санкцій:
1) застосовуються у вертикальних відносинах;
2) юридичні підстави застосування - Закон;
3) порядок застосування - здебільшого адміністративний (за рішенням компетентних органів), у ряді випадків - судовий;
4) у разі застосування санкцій законом передбачаються гарантії прав суб'єктів господарювання;
5) спеціальні строки застосування таких санкцій можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш, як через один рік з дня порушення, якщо інше не передбачено спеціальними законами.
Залежно від характеру спрямування адміністративно-господарські санкції можуть бути господарсько-організаційними та адміністративно-майновими.
Господарсько-організаційні санкції - це передбачені законом заходи організаційного впливу (обмеження) на суб'єкта господарювання, що застосовуються компетентними державними органами або за їх ініціативою судом у передбачених законом випадках.
Адміністративно-майновими санкціями є передбачені законом заходи майнового впливу на порушника, що застосовуються компетентними державними органами (щодо конфіскації - судом) у передбачених законом випадках. До таких санкцій належать господарсько-адміністративний штрафи, господарська конфіскація, безоплатне вилучення майна з метою його знищення, стягнення зборів (обов'язкових платежів) та інші.
Господарсько-адміністративний штраф - це грошова сума, що сплачується до державного бюджету суб'єктом господарювання — правопорушником у передбачених законом випадках.
Форми господарсько-адміністративного штрафу:
1) в процентному або кратному відношенні до суми порушення;
2) в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Конфіскація - це безоплатне вилучення в доход бюджету майна (коштів) суб'єкта господарювання - правопорушника у випадках, прямо передбачених законом. Випадки застосування конфіскації:
1) визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства;
2) здійснення комерційним банком забороненої Законом виробничої діяльності;
3) у сфері ціноутворення (зокрема, щодо підприємств-монополістів, ціни на продукцію яких регулюються державою) та в деяких інших випадках;
4) у сфері антимонопольно-конкурентного регулювання;
5) у сфері оподаткування.
Конфіскація застосовується в судовому порядку за позовами компетентних органів (податкових, контрольно-ревізійних тощо).
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 102 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |