Читайте также:
|
|
- Брак ілюстрацій, таблиць, діаграм, графіків, карт
- Перевантаження змісту
- Недосконалий дизайн
- Академічний стиль викладу матеріалу
- Недосконале методичне забезпечення;
- Однобічність висвітлення матеріалу, відсутність альтернатив
- Відсутність синхронності подій національної та світової історії.
- Відсутність висновків та узагальнень
- Недостатність джерельної бази;
Складність та однотиповість завдань
Серед позитивних рис сучасних підручників історії названі наступні:
(за результатами опитування вчителів України)
· Доступність і системність викладу матеріалу
· Наявність джерельної бази
· Відповідність діючій програмі
· Наявність аналізу та узагальнень
· Наявність запитань і завдань до теми
· Спрямованість завдань на формування умінь і навичок
· Наявність карт, фотоматеріалів
У ході опитування вчителі не лише характеризували підручники, вони ще й визначили критерії, за якими аналізували матеріали підручників. Нижче подаємо критерії сучасного підручника у порівняльній перспективі, даючи можливість співставити вітчизняні та зарубіжні підходи до оцінювання навчальної літератури.
КРИТЕРІЇ сучасного підручника історії (за результатами опитування вчителівУкраїни) · Доступність матеріалу · Рівень методичного забезпечення · Багатоаспектність · Орієнтація на виховання загальнолюдських цінностей та громадянських якостей · Змістовність · Зовнішня привабливість · Проблемність · Неупереджений та об’єктивний виклад матеріалу · Відповідність діючій програмі. · Науковість. · Документальне підкріплення інформації, наявність різноманітних джерел. | КРИТЕРІЇ сучасного підручника історії (Йоке Ван дер Леєув-Роорд, EUROCLIO) · Розвиваючий · Активний і творчий · Академічно і педагогічно сучасний · Багатоперспективний · Відповідає віку і можливостям учнів · Доступна мова · Відповідає програмі · Привабливий · Пов’язаний з додатковими матеріалами, інформаційними та комунікаційними технологіями · Дає можливості для позапрограмної роботи |
Порівнюючи критерії, визначені вчителями України та інших європейських країн, напрошується висновок, що вітчизняні педагоги достатньою мірою підготовлені вести міжнародний діалог з цього питання, а також можуть внести й вагому лепту до спільного процесу обговорення цієї теми на європейському рівні.
Найбільшою проблемою у вивченні та викладанні шкільного курсу історії ХХ століття, на думку українських вчителів, є:
o складний стиль викладу матеріалів;
o великий обсяг матеріалу;
o змістове перевантаження;
o надмірна академічність;
o однобічність трактувань;
o відсутність контроверсійних джерел;
o підручники недостатньо стимулюють інтерес учнів до навчання та самоосвіти;
o відсутність синхронності подій історії України і Всесвітньої історії
o недостатній методичний апарат
o проблема забезпечення навчальними матеріалами,
o відсутність методичної літератури для вчителя, аудіо- та відео матеріалів
На запитання анкети, - Я ким аспектам вивчення та викладання історії Ви надаєте перевагу? – наші колеги давали такі відповіді:
- ролі людини в історії
- зображенню різних соціальних груп і прошарків
- побуту і щоденному життю
- темам культури й мистецтва
- темам історії рідного краю
- міжпредметним зв’язкам, інтеграції курсів
- цивілізаційному підходу
- вихованню громадянських якостей
- виробленню в учнів практичних вмінь і навичок
- зв’язкам із сучасністю
- релігійним, етичним і філософським традиціям народів
Отже, добрий підручник з історії – один із інструментів навчання. Але його недостатньо для здійснення активного навчального процесу в історії.
Щодо запитання,- У якому типі навчальних матеріалів з історії ХХ століття відчуває найбільшу потребу сучасна школа? – відповіді були такі:
· наочних засобах навчання (картах, атласах, таблицях, схемах тощо)
· хрестоматіях
· добре ілюстрованих підручниках із завданнями проблемного, інтерактивного характеру
· методичних матеріалах для вчителя
· словниках, історичних довідниках
· методичних рекомендаціях по організації самоосвітньої роботи школярів
· навчально-методичному комплексі (підручник, збірник завдань та хрестоматія, дидактичні матеріали, наочні засоби, література для позакласного читання)
· аудіо-візуальних засобах
Сьогодні відбувається інтенсивна робота по визначенню концептуально-методологічних засад, завдань та мети шкільної історичної освіти, а отже й підручника з історії, на наступні десятиліття. У цей процес повинні активно бути залучені, на нашу думку і учителі. Водночас, варто зазначити, що для рівноправної і конструктивної співпраці науковців та педагогів-практиків необхідний ще один важливий чинник – наявність демократично мислячого, поінформованого, компетентного вчителя, ознайомленого із новими досягненнями та науковими і педагогічними дискусіями на національному та європейському рівні.
Саме тому Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін „Нова доба”, шляхом проведення різноманітних конференцій, семінарів з методики викладання історії, здійснення спільних міжнародних проектів намагається сприяяти зміцненню демократичних принципів навчання історії та предметів суспільствознавчого циклу, впровадженню інновацій у викладанні та розвитку інтелектуальної свободи вчителів. Доступ до нової інформації стосовно нових наукових та педагогічних технологій, можливість професійної комунікації, розширення кругозору, а також реальна можливість практично реалізовувати свій творчий потенціал, спільні ідеї та плани істотно впливає на процес особистісного та професійного зростання вчителя історії в нашій країні.
Прикладом успішної співпраці українських та зарубіжних педагогів є робота над створенням навчального посібника з історії першої половини ХХ століття. Він створюється у рамках проекту „Нову історію у нову добу” членами Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін „Нова Доба” у тісній співпраці із європейською Асоціацією вчителів історії EUROCLIO. Особливостями процесу створення посібника „ Історія епохи очима людини” є й те, що створюється він авторами-представниками різних регіонів України у тісній співпраці із вітчизняними та європейськими експертами із числа відомих у наукових та дидактичних колах вчених та практиків. Для України, котра є державою із етнічною, культурною, релігійною, лінгвістичною різноманітністю, така тісна співпраця вчителів здійснює позитивний вплив на спільний процес подолання білих плям та стереотипів в нашій спільній історії.
Насамкінець слід зазначити, що підручник – це не лише предмет критики, а перш за все відповідальності авторів, науковців, вчителів та учнів, що безпосередньо працюють з ними. Підручники є продуктом свого часу, відображають певний рівень суспільного та культурного розвитку. І від того, наскільки готова громадськість та професіонали – науковці і практики полемізувати з цього питання, наскільки вони поінформовані про новітні підходи до викладання історії та підручникотворення, залежить і рівень навчальної літератури загалом.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 136 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |